ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
14.05.2024Справа № 910/5545/24
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом ОСОБА_1
(
АДРЕСА_1 ;
ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до Виробничого кооперативу «Олексія Лук'янова»
(04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, корп. 14;
ідентифікаційний код: 40900662)
про стягнення 241 296, 00 грн.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Виробничого кооперативу «Олексія Лук'янова» (далі-відповідач) про стягнення 241 296, 00 грн. у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору №ВКДІ-0000491 про умови участі асоційованого члена в програмі розбудови мережі ломбардів «Ростовщик».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у ст. ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
В якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано копію опису вкладення від 03.05.2024.
З наданого опису вкладення від 03.05.2024 вбачається, що позивачем на адресу відповідача були направлені наступні документи:
1. Позовна заява №125/24 від 01.05.2024 р. з додатками (на 49 арк.);
2. Позовна заява №126/24 від 01.05.2024 р. з додатками (на 54 арк.);
3. Позовна заява №127/24 від 01.05.2024 р. з додатками (на 55 арк.);
Однак із зазначеного опису вкладення суд позбавлений можливості встановити, які саме додатки були направлені позивачем на адресу відповідача. Разом з тим, згідно норм чинного законодавства на адресу відповідача мають надсилатися всі додані до позовної заяви документи, однакові як для суду так і для відповідачів, як того вимагають норми ст. 164 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на наведене, до суду слід надати опис вкладення у цінний лист з повним переліком документів, що направляються позивачем на адресу відповідача, з якого суд може встановити тотожність поданих до суду та направлених на адресу відповідача документів.
Згідно з пунктами 7-8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
ОСОБА_1 також не визначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, першою заявою по суті спору в даній справі є позовна заява, подана позивачем - ОСОБА_1 .
Проте, всупереч наведеному, позивачем не вказано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а саме позивач не навів у своїй позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи даної справи.
Позивачем також не додано до позовної заяви жодних документів, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат або витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи в суді, як того вимагають приписи ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в учасників справи електронного кабінету.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 164 та статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.
Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 164, 172, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Лиськов