13.05.2024 року м.Дніпро
Справа № 904/4244/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороз В.Ф., Чередка А.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 (прийняте суддею Мілєвою І.В.) у справі № 904/4244/23
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 61 107,23 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 61 107, 23 грн, з яких: 57 076, 69 грн - основний борг, 72, 34 грн - плата за абонентське обслуговування, 981, 19 грн - пеня, 806, 48 грн - 3% річних, 2 170, 53 грн - інфляційні втрати.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у цій справі, позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 63 420, 16 грн, а саме: 60 751, 73 грн, з яких: 57 076, 69 грн - основний борг, 72,34 грн - плата за абонентське обслуговування, 981, 19 грн - пеня, 806, 48 грн - 3% річних, 1815, 03 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 668, 43 грн; в решті позову відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що доказів оплати поставленої теплової енергії в сумі 57 076, 69 грн, а також послуг абонентського обслуговування в сумі 72,34 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 751,73 грн, з яких: 57 076,69 грн - основний борг, 72,34 грн - плата за абонентське обслуговування, 981,19 грн - пеня, 806,48 грн - 3% річних, 1815,03 грн - інфляційні втрати.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі № 904/4244/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за типовим договором № 4124/жб/2 від 01.11.2021 в сумі 57 076, 69 грн, 3% річних у розмірі 806, 48 грн, компенсацію за інфляційні витрати у розмірі 2 170, 53 грн, пеню в розмірі 981, 19 грн, плату за абонентське обслуговування в розмірі 72, 34 грн.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що у відповідності до листа Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради за №3807/8 від 11.10.2002, Управління житлово-комунального господарства виконкому міськради, погодило відключення від системи теплопостачання в нежитловому приміщені за адресою вул. Качалова, буд.6 при умові влаштування альтернативного джерела опалення. На проектування автономного газового опалення по вул. Качалова, 6 в м. Кривому Розі, АТ "Криворіжгаз" було видано технічні умови № 04/4166 від 04.11.2002 на підставі яких було розроблено проект, виконано відповідні монтажні роботи та встановлено газовий котел, який використовується для опалення та гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні №25 та № 26 по вул. Качалова, 6 в м. Кривому розі по теперішній час, у зв'язку з чим відповідач не є споживачем теплової енергії від АТ "Криворізька теплоцентраль".
Також відповідач зазначає, що доказів про укладення договору між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ФОП ОСОБА_1, як і самих договорів на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1/25, з моменту виникнення права власності у відповідача, починаючи з 25.05.2002, позивачем не надано.
Апелянт наголошує, що в позовній заяві зазначено, що у позивача Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №4124/жб/2 від 01.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1, приміщення "загальною площею", 25. Таким чином сплата рахунку за надану послугу є дією, що свідчить про бажання укласти Типовий договір, згідно п.4 цього договору". Доказів про сплату відповідачем рахунків за начебто надані послуги з постачання теплової енергії згідно з договором №4124/жб/2 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по березень 2023 року, позивачем не надано.
Скаржник вказує, що відповідач ніколи не укладав договору про надання комунальних послуг із АТ "Криворізька теплоцентраль", не вчиняв жодних дій, які б могли засвідчити його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від позивача, в тому числі жодного разу не отримував рахунків за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, прим.25, оскільки дане приміщення за погодженням з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради, відключено від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання ще у 2002 році. На підтвердження використання ФОП "ОСОБА_1." за адресою АДРЕСА_1, прим.№25 та №26 індивідуального газового опалення, свідчать: проект системи газопостачання із встановленням газового котла (додається), який був виконаний на підставі технічних умов, що видані ВАТ "Криворіжгаз" за №04/4166 від 04.11.2002.
Згідно відповіді на відзив на апеляційну скаргу, скаржник вказує, що у відповідності з п.1 договору купівлі-продажу приміщення від 20.05.2002 року посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. та зареєстрованому в реєстрі за №3007, ОСОБА_1 купив та став власником приміщення загальною площею 72,3 м.кв., вбудоване в перший поверх жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1). Тобто у період звернення ОСОБА_1. до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради, згідно із правовстановлюючими документами, приміщення не мало ніяких номерних позначень, а відповідно і всі погодження, технічні умови та проект видавались у відповідності з правовстановлюючими документами відповідача, за адресою зазначеною в них.
Апелянт звертає увагу, що до створення Комісії, дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води надавались Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів. У відповідності до вимог переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, листування з заявником зберігається не більше 3 років.
На адвокатський запит представника відповідача АТ "Криворіжгаз" надіслало: "Акт приемки (внутрицехового) оборудования в експлуатацию" від 29 січня 2023 року та копію заяви ПП ОСОБА_1 від 30.10.2002 про видачу технічних умов на підключення та організацію автономного опалення в житловому приміщені за адресою - АДРЕСА_1.
Скаржник наголошує, що у відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на єдину підставу для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань АТ "Криворізька теплоцентраль" це акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури, на думку Позивача - є самовільним.
Проте, така процедура була передбачена "Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України 22.11.2005 №4 (далі Порядок), який діяв в період з 2005 по 2019 роки, тобто даний порядок не застосовувався в період відключення приміщення ОСОБА_1. за адресою АДРЕСА_1 .
Апелянт вважає, що подальше посилання позивача на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які були затверджені постановою КМУ лише 21.10.2005 №630 також є помилковим, оскільки вони також розпочали діяти пізніше аніж вищевказане приміщення було відключено від централізованого опалення та гарячого водопостачання.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Позивач згідно поданого відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що лист за №3807/8 від 11.10.2002 не містить інформації, що Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради надало погодження на відключення від системи теплопостачання саме нежитлового приміщення №25 в буд. АДРЕСА_1 . Вказаний лист взагалі не містить жодного номера нежитлового приміщення.
При цьому, згідно вказаного листа за №3807/8 від 11.10.2002 Управлінням житлово-комунального господарства Криворізької міської ради встановлено відповідачеві обов'язок погодження відключення від системи опалення з підприємством "Криворізька теплоцентраль" та КЖП-44.
На переконання позивача, відповідачем не надано документів, що підтверджували б отримання такого погодження. Більш того, згідно інформації, наявної в АТ "Криворізька теплоцентраль", приміщення 25 по вул. Качалова, 6 у м. Кривий Ріг не відключалося від системи централізованого опалення, проект індивідуального опалення з позивачем не узгоджувався.
Також згідно наданих відповідачем технічних умов №04/4166 від 04.11.2002, на титульному аркуші вказано, що строк їх дії становить - 2 роки. Отже, строк дії технічних умов на проектування газопостачання завершився 04.11.2002. Технічні умови також не містять жодного номера нежитлового приміщення.
Позивач посилаючись на п. 34 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" та п. п. 2.5, 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 № 1497 вказує, що єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань АТ "Криворізька теплоцентраль" є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.
За доводами позивача, відповідачем не надано жодного документа на підтвердження погодження відключення від системи опалення з АТ "Криворізька теплоцентраль". Також не надано акт про відключення від мереж централізованого опалення, що свідчить про недотримання процедури відключення від мереж централізованого опалення.
Позивач наголошує, що у зв'язку зі змінами в законодавстві з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем фактично був укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №4124/жб/2 за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 25.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі № 904/4244/23; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 255415181 від 06.05.2021 власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1, площею 70,4 м2 - є ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль". У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 6 по вул. Качалова, м. Кривого Рогу є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 61 107,23 грн, з яких: 57 076,69 грн - основний борг, 72,34 грн - плата за абонентське обслуговування, 981,19 грн - пеня, 806,48 грн - 3% річних, 2170,53 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послу, на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Оскільки, як зазначає позивач, протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 з ФОП ОСОБА_1. фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач зазначає, що даний типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами № 4124/жб/2 від 01.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1, приміщення загальною площею 25.
Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).
Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Позивач зазначає, що у період з листопада 2022 року по березень 2023 року відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 57 076,69 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг):
- № 26986 від 30.11.2022 про постачання відповідачу у листопаді 2022 року теплової енергії в обсязі 6,57 Гкал на суму 29 259,82 грн без ПДВ;
- № 32024 від 31.12.2022 про постачання відповідачу у грудні 2022 року теплової енергії в обсязі 1,24 Гкал на суму 5522,40 грн без ПДВ;
- № 1672 від 31.01.2023 про постачання відповідачу у січні 2023 року теплової енергії в обсязі 1,09 Гкал на суму 4854,37 грн без ПДВ;
- № 5326 від 28.02.2023 про постачання відповідачу у лютому 2023 року теплової енергії в обсязі 1,22 Гкал на суму 5433,33 грн без ПДВ;
- № 10080 від 31.03.2023 про постачання відповідачу у березні 2023 року теплової енергії в обсязі 0,56 Гкал на суму 2493,99 грн без ПДВ. Позивач виставив відповідачу рахунки.
Факт постачання теплової енергії на житловий будинок АДРЕСА_1 за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 підтверджується актом подачі теплоносія №127 від 01.11.2022 (згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради про початок (№760 від 28.09.2022) та закінчення опалювального сезону (№338 від 22.03.2023)) та актом про припинення подачі теплоносія № 140 від 28.03.2023.
Також позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 72,34 грн, на підтвердження чого надав акти надання послуг з абонентського обслуговування:
- № 19345 від 31.07.2022 про надання відповідачу у липні 2022 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;
- № 20960 від 31.08.2022 про надання відповідачу у серпні 2022 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;
- № 22595 від 30.09.2022 про надання відповідачу у вересні 2022 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ;
- № 24753 від 31.10.2022 про надання відповідачу у жовтні 2022 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн з ПДВ, а також акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг):
- № 26986 від 30.11.2022 про надання відповідачу у листопаді 2022 послуги з абонентського обслуговування на суму 6,67 грн без ПДВ (8,00 грн з ПДВ);
- № 32024 від 31.12.2022 про надання відповідачу у грудні 2022 послуги з абонентського обслуговування на суму 6,67 грн без ПДВ (8,00 грн з ПДВ);
- № 1672 від 31.01.2023 про надання відповідачу у січні 2023 послуги з абонентського обслуговування на суму 6,67 грн без ПДВ (8,00 грн з ПДВ);
- № 5326 від 28.02.2023 про надання відповідачу у лютому 2023 послуги з абонентського обслуговування на суму 6,67 грн без ПДВ (8,00 грн з ПДВ);
- № 10080 від 31.03.2023 про надання відповідачу у березні 2023 послуги з абонентського обслуговування на суму 6,95 грн без ПДВ (8,34 грн з ПДВ). Позивач виставив відповідачу рахунки.
Матеріали справи свідчать, що вказані вище, акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) та акти надання послуг з абонентського обслуговування підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку разом із супровідними листами № 10298/30 від 13.12.2022, № 212/30 від 11.01.2023, № 1099/30 від 14.02.2023, № 1929/30 від 07.03.2023, № 2776/30 від 05.04.2023 та № 10297/30 від 13.12.2022.
Враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд першої інстанції визнав підтвердженою заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію у період з листопада 2022 року по березень 2023 року у розмірі 57 076,69 грн та заборгованість за послуги абонентського обслуговування у розмірі 72,34 грн.
Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію, а також за надані послуги абонентського обслуговування не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 57 076,69 грн та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 72,34 грн, що і стало причиною звернення до суду.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання суд першої інстанції визнав правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 751,73 грн, з яких: 57 076,69 грн - основний борг, 72,34 грн - плата за абонентське обслуговування, 981,19 грн - пеня, 806,48 грн - 3% річних, 1815,03 грн - інфляційні втрати.
Разом з тим, відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано нові докази на підтвердження погодження відповідачу відключення від системи теплопостачання в нежитловому приміщені за адресою вул. Качалова, буд.6
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Матеріали справи свідчать, що ухвала суду від 22.08.2023 про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу та була повернута за закінченням терміну зберігання.
Разом з тим, ОСОБА_1 , з 13.05.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022, за загальною мобілізацією призваний на службу в Збройні Сили України де перебуває і по теперішній час, останній не знаходився за місцем своєї реєстрації у АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим не отримав, ані позовної заяви, ані судових рішень, під час розгляду даної справи.
А отже, колегія суддів вважає за можливе прийняти до розгляду подані відповідачем до суду апеляційної інстанції докази.
У відповідності до листа Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради за №3807/8 від 11.10.2002, Управління житлово-комунального господарства виконкому міськради, погодило відключення від системи теплопостачання в нежитловому приміщені за адресою вул. Качалова, буд.6 при умові влаштування альтернативного джерела опалення.
На проектування автономного газового опалення по вул. Качалова, 6 в м. Кривому Розі, АТ "Криворіжгаз" було видано технічні умови № 04/4166 від 04.11.2002 на підставі яких було розроблено проект, виконано відповідні монтажні роботи та встановлено газовий котел, який використовується для опалення та гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні №25 та № 26 по вул. Качалова, 6 в м. Кривому розі по теперішній час, у зв'язку з чим відповідач не є споживачем теплової енергії від АТ "Криворізька теплоцентраль".
Представником відповідача зроблено адвокатський запит з метою отримання інформації про дату відключення нежитлових приміщень №25 та №26 від системи теплопостачання та гарячого водопостачання по вул. Качалова, 6 в м. Кривому Розі, а також отримання, в разі наявності, належним чином завірених копій актів про відключення від теплопостачання приміщення №25 по вул. Качалова, 6 та приміщення №26 по вул. Качалова, 6 в м. Кривому Розі або інші документи, які були підставою для відключення вищевказаних приміщень від централізованої системи теплопостачання.
У відповіді за №12/15/4727 від 12.12.2023, департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, повідомив, що в період 2005-2019 років процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентувались Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4. Згідно з яким, виконкомом Криворізької міської ради рішенням від 08.02.2006 №90 створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
До створення Комісії, дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води надавались управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів.
Проте, у відповідності до вимог переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, листування з заявником зберігається не більше 3 років.
Таким чином, до сьогоднішнього дня листування між відповідачем та органами місцевого самоврядування не було збережено.
На проектування автономного газового опалення по вул. Качалова, 6 в м. Кривому Розі, АТ "Криворіжгаз" було видано технічні умови № 04/4166 від 04.11.2002 на підставі яких було розроблено проект, виконано відповідні монтажні роботи та встановлено газовий котел, який використовується для опалення та гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні №25 та № 26 по вул. Качалова, 6 в м. Кривому розі по теперішній час, у зв'язку з чим відповідач не є споживачем теплової енергії від АТ "Криворізька теплоцентраль" з 2002 року.
У відповіді на адвокатський запит, АТ "Криворіжгаз" повідомило, що акти про відключення від теплопостачання приміщення №25 та №26 по вул. Качалова, 6 у АТ "Криворіжгаз" відсутні та ніколи не перебували в його розпорядженні, як ліцензіата з розподілу природного газу, а АТ "Криворіжгаз" здійснювалося видача технічних умов на проектування автономного опалення за вищевказаною адресою.
В якості додатків до цієї відповіді, АТ "Криворіжгаз" надіслало: "Акт приемки (внутрицехового) оборудования в експлуатацию" від 29 січня 2003 року" та копію заяви ПП ОСОБА_1 від 30.10.2002 про видачу технічних умов на підключення та організацію автономного опалення в житловому приміщені за адресою - АДРЕСА_1.
Із матеріалів справи вбачається, що представниками відповідача, на адресу позивача, неодноразово 07.12.2023 №07/12, 20.12.2023 №20/12 направлялись листи з проханням направлення уповноважених представників АТ "Криворізька теплоцентраль" для обстеження приміщень №25 та №26 по вул. Качалова, 6 в м. Кривий Ріг, на предмет відсутності мереж централізованого опалення та водопостачання, проте жодної відповіді та представників АТ "Криворізька теплоцентраль" до відповідача не надходило.
Більш того, доказів про укладення договору між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ФОП ОСОБА_1, як і самих договорів на постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 6/25, з моменту виникнення права власності у відповідача, починаючи з 25.05.2002 матеріали справи не містять.
Крім того, доказів про сплату відповідачем рахунків за начебто надані послуги з постачання теплової енергії згідно з договором №4124/жб/2 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по березень 2023 року, позивачем не надано, як і не надано доказів оплати постачання теплової енергії відповідачем до 01.11.2021.
Щодо відсутності номера приміщення у листі погодження на відключення від системи теплопостачання колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.1 договору купівлі-продажу приміщення від 20.05.2002, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н.М. та зареєстрованому в реєстрі за №3007, ОСОБА_1 купив та став власником приміщення загальною площею 72,3 м.кв., вбудоване в перший поверх жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість).
Тобто у період звернення ОСОБА_1. до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Криворізької міської ради, згідно із правовстановлюючими документами, приміщення не мало ніяких номерних позначень, а відповідно і всі погодження, технічні умови та проект видавались у відповідності з правовстановлюючими документами відповідача, за адресою зазначеною в них.
Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Водночас за положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК).
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку, докази, надані відповідачем на підтвердження того, що відповідач не є споживачем теплової енергії від АТ "Криворізька теплоцентраль" в приміщенні 25 по вулиці Качалова 6 в м. Кривий Ріг визнані колегією суддів більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування, а отже з наведених підстав позов не підлягає задоволенню.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене оскаржуване рішення прийнято з порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим його належить скасувати та прийняти нове рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі № 904/4244/23 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі № 904/4244/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь Державного бюджету України 4 026 грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко