ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 травня 2024 року Справа № 906/1078/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 березня 2024 року (повний текст складено 22.03.2024) у справі №906/1078/23 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО"
про стягнення 211 957,82 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 березня 2024 року у справі №906/1078/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО" про стягнення 211 957,82 грн задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" 31 407,89 грн та 471,12 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Омега" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні 180549,93 грн штрафних санкцій скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 березня 2024 року у справі №906/1078/23. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вирішує розглядати справу №906/1078/23 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІКО" (постачальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (покупець/позивач) укладено договір поставки №ВТМ 1336 (власна торгова марка) (далі - договір, т.1, а.с.133-142), згідно п.1.3 якого постачальник зобов'язувався в порядку та терміни, встановлені цим договором, провести, поставити і передати у власність, а покупець в свою чергу прийняти та сплатити товар, відповідно до умов цього договору.
Товаром за цим договором є продукція, зазначена в специфікації постачальника (далі - специфікація), яка узгоджується з покупцем і підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток №1 до цього договору) і є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовні річні обсяги закупівель узгоджуються з постачальником і покупцем і вказуються в додатку №2 цього договору (п.1.4 договору).
Загальна кількість товарів, що поставляються, визначається на підставі замовлення покупця (п.1.5 договору).
Відповідно до п.5.1 договору, поставка товару за даним договором здійснюється постачальником на умовах DDP за адресами, узгодженими в додатку №7, відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 р.), якщо інше не погоджено письмово сторонами.
Поставка товару постачальником в підрозділ покупця проводиться на підставі узгодженого в додатку №7 графіка поставок, якщо інше не встановлено в самому замовленні або не узгоджене додатково. Координати підрозділів покупця вказані в додатку №7 до цього договору (п.5.2 договору).
Пунктами 5.3, 5.4 договору передбачено, що замовлення покупця приймається постачальником до обов'язкового виконання. Замовлення оформляється покупцем на підставі узгодженої сторонами специфікації та додатку №7 і направляється постачальнику виключно через систему EDI - систему електронного обміну даними при посередництві однієї з компаній-операторів EDI на вибір постачальника в форматі EANCOM. Сторони домовилися, що мають право посилатися на дані системи EDI як на відомості і факти, що мають юридичну силу. Всі витрати, пов'язані з необхідністю надання та отримання документів в електронному вигляді за допомогою системи EDI несе постачальник.
Отримання замовлення - обов'язок постачальника (п.5.5 договору).
Згідно з п.5.6 договору якщо постачальник не може виконати замовлення в повному обсязі (передбачуваний обсяг поставки менше 90% від замовлення) і (або) здійснити поставку в установлені терміни, то він повинен в день отримання замовлення повідомити покупця про передбачувані зміни, що вносяться до замовлення, за допомогою системи EDI.
За п.5.7 договору, замовлення вважається виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, якщо він здійснив поставку товарів: в узгоджений з покупцем день і час (згідно п.5.2); в асортименті і кількості, згідно замовленню; за цінами, затвердженими сторонами в специфікації; з повним пакетом супровідної документації; в повній відповідності з чинним законодавством України і умовами даного договору.
Відповідно до пп.8.2.2 п.8.2 договору, постачальник зобов'язується постачати товар в узгоджені сторонами час і дату, зазначені в додатку №7 до цього договору і/або в замовленні. При цьому покупець має право, в разі потреби, змінити дату і час певної поставки, вказавши новий час і дату поставки в замовленні.
Згідно з п.9.7 договору у разі недопоставки товару, що підлягає передачі покупцеві згідно замовлення, покупець має право стягувати з постачальника штраф у розмірі 5% від суми недопоставленого згідно замовлення товару за кожен день прострочення поставки.
Договір у редакції додаткової угоди від 20.11.2019 (т.1, а.с.41) набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення його печаткою (за умови наявності у сторін печатки) і діє до 31 грудня 2020 року. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в пролонгації договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на кожен наступний рік. При цьому закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов'язань (п.п. 14.1, 14.2 договору).
Додатки до договору №№1-12 знаходяться у матеріалах справи (т.1, а.с. 146-176).
Зокрема, додатком №7 визначено координати підрозділів (складів) покупця з графіком замовлень та завозів №1 від 27.12.2018, а саме: ТОВ "ОМЕГА" (м. Дніпро) та ТОВ "ОМЕГА" (м. Бровари), день формування замовлень - четвер, день поставки - вівторок (т.1, а.с.148).
27 грудня 2018 року між ТОВ "СПІКО" (постачальник/відповідач) та ТОВ "ОМЕГА" (покупець/позивач) підписано протокол розбіжностей №1 до проекту договору, у якому сторони узгодили викласти п.5.10 договору у редакції: замовлення покупця на поставку товарів, зазначених у специфікації (додаток №1 Дніпро до даного договору), є обов'язковим для виконання постачальником при умові, що замовлення не є меншим за мінімальне замовлення. Мінімальним замовленням за цим договором є замовлення в кількості 20 тн, а саме: 24 піддони для товару об'ємом 2 л, 30 піддонів для товару об'ємом 0,5 л, а також п.5.11 договору у редакції: замовлення покупця на поставку товарів, зазначених у специфікації (додаток №1 Бровари до даного договору), є обов'язковим для виконання постачальником при умові, що замовлення не є меншим за мінімальне замовлення. Мінімальним замовленням за цим договором є замовлення в кількості 10 тн,а саме: 12 піддонів для товару об'ємом 2 л, 15 піддонів для товару об'ємом 0,5 л (т.1, а.с.143-145).
01 жовтня 2020 року між ТОВ "СПІКО" (постачальник/відповідач) та ТОВ "ОМЕГА" (покупець/позивач) підписано протокол розбіжностей №3 до протоколу розбіжностей №1 до договору, згідно з яким сторони уклали п.5.10 протоколу розбіжностей до договору поставки №ВТМ 1336 від 27.12.2018 у редакції: замовлення покупця на поставку товарів, зазначених у специфікації (додаток 1 Дніпро до даного договору), є обов'язковим для виконання постачальником при умові, що замовлення не є меншим за мінімальне замовлення та кратним мінімальному замовленню. Мінімальним замовленням за цим договором є замовлення в кількості 20 тн, а саме: 26 піддонів для товару в асортименті об'ємом 2 л (1 піддон - 384 шт.) та об'ємом 0,5 л (1 піддон - 1260 шт.) (т.1, а.с.90).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з використанням платформи "EDI NETWORK" направив відповідачу замовлення на постачання товару, а саме: №305646 від 04.08.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 341390,15 грн, дата поставки 10.08.2022; №303615 від 04.08.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 71958,24 грн, дата поставки 09.08.2022; №304340 від 11.08.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 114207,12 грн, дата поставки 16.08.2022; №305071 від 18.08.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 156869,27 грн, дата поставки 23.08.2022; №305806 від 25.08.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 110842,55 грн, дата поставки 30.08.2022; №307213 від 01.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 133655,04 грн, дата поставки 07.09.2022; №306550 від 01.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 85114,80 грн, дата поставки 06.09.2022; №307267 від 08.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 85235,76 грн, дата поставки 13.09.2022; №307996 від 15.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 80479,44 грн, дата поставки 20.09.2022; №311844 від 22.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 136956,95 грн, дата поставки 28.09.2022; №308758 від 22.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 81585,36 грн, дата поставки 27.09.2022; №312253 від 29.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 137107,44 грн, дата поставки 05.10.2022); №309515 від 29.09.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 30816,00 грн, дата поставки 04.10.2022; №312671 від 06.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 139943,52 грн, дата поставки 12.10.2022; №310254 від 06.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 30791,52 грн, дата поставки 12.10.2022; №310982 від 13.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 30851,28 грн, дата поставки 18.10.2022; №313062 від 13.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 139836,95 грн, дата поставки 19.10.2022; №311719 від 20.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 29617,19 грн, дата поставки 25.10.2022; №313484 від 20.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 138123,36 грн, дата поставки 26.10.2022; №313891 від 27.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Дніпро на суму 143175,60 грн, дата поставки 02.11.2022; №312479 від 27.10.2022 на склад ТОВ "ОМЕГА" м. Київ на суму 28461,59 грн, дата поставки 01.11.2022 (т.1, а.с. 177-197).
Дані замовлення доставлено відповідачу датами їх надіслання, про що свідчить лист ТОВ "АТС" №6 від 24.02.2023 (т.1, а.с. 198-199).
ТОВ "ОМЕГА", посилаючись на те, що в порушення умов договору ТОВ "СПІКО" не поставив товар у строки, зазначені у вказаних вище замовленнях, звернувся до останнього з вимогою вих.№100/2023 від 24.07.2023 про сплату штрафних санкцій у розмірі 211 957,82 грн (т.1, а.с. 200-204).
Оскільки вказана вимога залишена ТОВ "СПІКО" без відповіді та належного реагування, ТОВ "ОМЕГА" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "СПІКО" штрафних санкцій у розмірі 211 957,82 грн.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч.1 ст.664 ЦК України).
Як вже зазначалося вище, поставка товару за договором здійснюється постачальником на умовах DDP за адресами, узгодженими в додатку №7, відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 р.), якщо інше не погоджено письмово сторонами; координати підрозділів покупця вказані в додатку №7 до цього договору; замовлення оформляється покупцем на підставі узгодженої сторонами специфікації та додатку №7 (п.п. 5.1-5.4 договору).
Додатком №7 до договору чітко визначено, що поставка товару здійснюється на склади покупця, які знаходяться у м. Дніпро та м. Бровари. Будь-яких письмових погоджень щодо інших підрозділів покупця, на які сторони домовилися поставити товар, матеріали справи не містять.
Згідно з протоколом розбіжностей №1 від 27.12.2018 до проекту договору замовлення покупця щодо поставки товару на склад у м. Бровари є обов'язковим до виконання відповідачем за умови, що воно не є меншим за мінімальне замовлення, тобто у замовленні має бути зазначено товар загальним об'ємом не менше 10 т і у такій тарі: 4608 одиниць об'ємом 2 л (12 піддонів х 384, з розрахунку, що 1 піддон дорівнює 384 одиниці об'ємом 2 л) та 18900 одиниць об'ємом 0,5 л (15 піддонів х 1260, з розрахунку, що 1 піддон дорівнює 1260 одиниць об'ємом 0,5 л) (т.1, а.с.25).
Згідно з протоколом розбіжностей №3 від 01.10.2020 до протоколу розбіжностей №1 до договору, замовлення покупця щодо поставки товару на склад у м. Дніпро є обов'язковим до виконання відповідачем за умови, що воно не є меншим за мінімальне замовлення та кратним мінімальному замовленню, тобто у замовленні має бути зазначено товар загальним об'ємом не менше 20 т і у такій тарі: 9984 одиниці об'ємом 2 л (26 піддонів х 384, з розрахунку, що 1 піддон дорівнює 384 одиниці об'ємом 2 л) та 1260 одиниць об'ємом 0,5 л (1 піддон х 1260, з розрахунку, що 1 піддон дорівнює 1260 одиниць об'ємом 0,5 л) (т.1, а.с.90).
Разом з тим судом встановлено, що у замовленнях №303615 від 04.08.2022, №304340 від 11.08.2022, №305071 від 18.08.2022, №305806 від 25.08.2022, №306550 від 01.09.2022, №307267 від 08.09.2022, №307996 від 15.09.2022, №308758 від 22.09.2022, №309515 від 29.09.2022, №310254 від 06.10.2022, №310982 від 13.10.2022, №311719 від 20.10.2022, №312479 від 27.10.2022 зазначено склад покупця, який знаходиться у м. Києві, що суперечить п.п. 5.1, 5.2, 5.4 договору і свідчить про необов'язковість їх виконання відповідачем.
Твердження позивача про те, що зазначення у замовленнях складу у м. Києві означає постачання товару на склад у м. Бровари, звідки потім товар розвозиться у супермаркети "VARUS" в м. Києві та Київській області, про що відповідачу було достеменно відомо, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки останні не доведені належними й допустимими доказами, враховуючи і те, що відповідачем наведені обставини заперечуються.
Також судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що відповідач постійно здійснював поставку товару за замовленнями, у яких зазначено склад САП-Київ, та надані з цього приводу докази (т.2, а.с.8-13), оскільки вони не стосуються предмета спору та предмета доказування у даній справі.
Більше того, вищевказані замовлення, якби і стосувалися поставки товару на склад у м. Бровари, за своїм змістом не відповідають умовам, визначеним у п.5.11 протоколу розбіжностей №1 від 27.12.2018, є меншими від мінімального замовлення, оскільки: у замовленні №303615 від 04.08.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4620 одиниць; у замовленні №304340 від 11.08.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4140 одиниць; у замовленні №305071 від 18.08.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4140 одиниць; у замовленні №305806 від 25.08.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4152 одиниць; у замовленні №306550 від 01.09.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4152 одиниць; у замовленні №307267 від 08.09.2022 загальний об'єм товару 0,5 л складає 4164 одиниць; у замовленні №307996 від 15.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 4224 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 4176 одиниць; у замовленні №308758 від 22.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 3840 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 5448 одиниць; у замовленні №309515 від 29.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 0 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 5484 одиниць; у замовленні №310254 від 06.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 0 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 5496 одиниць; у замовленні №310982 від 13.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 0 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 5508 одиниць; у замовленні №311719 від 20.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 1536 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 0 одиниць; у замовленні №312479 від 27.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 1536 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 0 одиниць (т.1, а.с. 178-197).
Щодо замовлень покупця на поставку товару на склад, який знаходиться у м. Дніпро, суд встановив таке:
- у замовленні №305646 від 04.08.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 26496 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 12408 одиниць (т.1, а.с.177);
- у замовленні №307213 від 01.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 9984 одиниць, загальна маса якого 19968 кг (9984 одиниці х 2 л, тобто х на 2 кг), що є меншим 20 т, а загальний об'єм товару 0,5 л - 0 одиниць (т.1, а.с.182);
- у замовленні №311844 від 22.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 9216 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 0 одиниць (т.1, а.с.186);
- у замовленні №312253 від 29.09.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 8448 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 624 одиниць (т.1, а.с.188);
- у замовленні №312671 від 06.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 8448 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 3504 одиниць (т.1, а.с.190);
- у замовленні №313062 від 13.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 7680 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 4428 одиниць (т.1, а.с.193);
- у замовленні №313484 від 20.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 9216 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 0 одиниць (т.1, а.с.195);
- у замовленні №313891 від 27.10.2022 загальний об'єм товару 2 л складає 7680 одиниць, а загальний об'єм товару 0,5 л - 3240 одиниць (т.1, а.с.196).
Відтак замовлення №307213 від 01.09.2022, №311844 від 22.09.2022, №312253 від 29.09.2022, №312671 від 06.10.2022, №313062 від 13.10.2022, №313484 від 20.10.2022, №313891 від 27.10.2022 є меншими за мінімальне замовлення, що суперечить умовам, визначеним п.5.10 протоколу розбіжностей №3 від 01.10.2020 до протоколу розбіжностей №1 від 27.12.2018 до договору.
Таким чином, проаналізувавши умови договору поставки №ВТМ 1336 (власна торгова марка) від 27.12.2018, протокол розбіжностей №1 від 27.12.2018 до проекту договору і протокол розбіжностей №3 від 01.10.2020 до протоколу розбіжностей №1 до договору, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що замовлення №303615 від 04.08.2022, №304340 від 11.08.2022, №305071 від 18.08.2022, №305806 від 25.08.2022, №307213 від 01.09.2022, №306550 від 01.09.2022, №307267 від 08.09.2022, №307996 від 15.09.2022, №311844 від 22.09.2022, №308758 від 22.09.2022, №312253 від 29.09.2022, №309515 від 29.09.2022, №312671 від 06.10.2022, №310254 від 06.10.2022, №310982 від 13.10.2022, №313062 від 13.10.2022, №311719 від 20.10.2022, №313484 від 20.10.2022, №313891 від 27.10.2022, №312479 від 27.10.2022, з огляду на їх зміст, не є обов'язковими до виконання постачальником.
Натомість, замовлення №305646 від 04.08.2022 відповідає умовам договору та протоколу розбіжностей №3 від 01.10.2020, а відтак, на відміну від усіх інших, є обов'язком для виконання відповідачем.
Водночас суд відзначає, що у разі дотримання усіх умов, при яких замовлення не є меншим за мінімальне та кратним мінімальному, зазначення у замовленні №305646 від 04.08.2022 товару об'ємом 0,75 л не робить його необов'язковим до виконання. Про неможливість виконання даного замовлення у повному обсязі (передбачуваний обсяг поставки менше 90% від замовлення) і (або) здійснення поставки в установлений у ньому термін, про передбачувані зміни до цього замовлення відповідач, всупереч п.5.6 договору, позивачу не повідомив.
Разом з тим, зазначена умова договору не поширюється на усі інші спірні замовлення, які, як встановлено судом вище, не є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).
За ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як передбачено п.9.7 договору, у разі недопоставки товару, що підлягає передачі покупцеві згідно замовлення, покупець має право стягувати з постачальника штраф у розмірі 5% від суми недопоставленого згідно замовлення товару за кожен день прострочення поставки.
Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару згідно замовлення №305646 від 04.08.2022 у визначений договором строк та зважаючи, що п.9.7 договору передбачена майнова відповідальність, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 31 407,89 грн за період з 11.08.2022 до 10.02.2023. При цьому, у стягненні 180 549,93 грн штрафу суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред'явлено до стягнення безпідставно.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 14 березня 2024 року у справі №906/1078/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.