ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 травня 2024 року м. ОдесаСправа № 923/1095/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 (суддя Д.О. Бездоля, м.Одеса) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічної позовної заяви за вх. ГСОО №1145/24 від 18.03.2024, поданої
у справі №923/1095/20
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз»
про стягнення 367 371 028,85 грн,
Коротка історія справи
У провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1095/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про стягнення коштів у розмірі 367371028,85 грн, яка, згідно з ухвалою суду від 29.04.2021, була зупинена до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №923/192/21.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 поновлено провадження у справі №923/1095/20; прийнято справу до свого провадження; постановлено здійснити розгляд справи спочатку з повторним проведенням підготовчого провадження; провадження у справі зупинено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 поновлено провадження у справі №923/1095/20 з 29.02.2024.
Короткий зміст та обґрунтування зустрічної позовної заяви
18.03.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» надійшла зустрічна позовна у справі №923/1095/20 до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», в якій заявник просив суд визнати недійним пункт 4.1. договору купівлі-продажу природного газу від 06.11.2018 №18-552-Н, укладеного між сторонами у справі.
В обґрунтування підстав зустрічного позову заявник посилався на те, що положення п. 4.1. вищевказаного договору суперечать положенням Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Водночас, у зустрічному позові заявником також заявлено клопотання про поновлення строку на його подання, мотивоване тим, що закон, на який заявник посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, було прийнято після закінчення строку, відведеного процесуальним законодавством для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічного позову.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної зави за вх. №1145/24 від 18.03.2024 відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічну позовну заяву за вх. ГСОО № 1145/24 від 18.03.2024, подану у справі № 923/1095/20.
Ухвала мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» з пропуском процесуального строку подало до суду зустрічну позовну заяву та, обґрунтовуючи обставину поважності пропуску строку для подання зустрічного позову, заявник посилався на те, що Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» було прийнято після закінчення строку, відведеного процесуальним законодавством для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічного позову. Разом з тим, вказаний Закон був прийнятий ще 14.07.2021 та набрав законної сили 29.08.2021, натомість позивач за зустрічним позовом не обґрунтував та не довів суду обставин, що перешкоджали йому передати на вирішення суду вимоги про визнання недійсним спірного пункту договору шляхом пред'явлення зустрічного позову у цій справі протягом тривалого часу. За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» процесуального строку для подання зустрічного позову, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні відповідного клопотання останнього, а зустрічний позов повернув заявнику на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати, а справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно повернув зустрічну позовну заяву, не врахувавши взаємопов'язаність її з первісним позовом та те, що строк для пред'явлення зустрічного позову не минув, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 після поновлення провадження у справі розпочато розгляд справи спочатку з повторним проведенням підготовчого засідання, що свідчить про перебіг процесуальних строків також спочатку, зокрема і строку на подачу відзиву, та відповідно зустрічного позову.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 27.03.2024 за вх.№1121/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічної позовної заяви за вх. ГСОО №1145/24 від 18.03.2024, поданої у справі №923/1095/20 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати копії матеріалів справи №923/1095/20, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
05.04.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали.
У зв'язку із участю головуючого судді Л.В. Поліщук у підготовці для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів, яка проводилась Національною школою суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024, питання щодо апеляційної скарги вирішувалось 15.04.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічної позовної заяви за вх. ГСОО №1145/24 від 18.03.2024, поданої у справі №923/1095/20. Визначено розгляд вказаної апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» строк до 29.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України, та не надали суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Згідно із частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, постановлено здійснювати розгляд відповідної апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини сьомої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2020 Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про стягнення коштів у розмірі 367371028,85 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.11.2020 відкрито провадження за вказаною позовною заявою та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 24.11.2020.
24.11.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 клопотання відповідача про продовження процесуального строку було задоволено, строк для подання відзиву на позов продовжено до 15.12.2020.
11.01.2021 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.01.2021 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №923/192/21.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №923/1095/20 між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023, справу розподілено для розгляду судді Бездолі Д.О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 поновлено провадження у справі № 923/1095/20; прийнято справу до свого провадження; постановлено здійснити розгляд справи спочатку з повторним проведенням підготовчого провадження; запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення щодо усунення/ не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі; провадження у справі зупинено.
30.01.2024 від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про поновлення провадження у цій справі, яке мотивовано набранням законної сили судовими рішеннями у справі №923/192/21 у зв'язку з ухваленням Південно-західним апеляційним господарським судом постанови від 16.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 судом було поновлено провадження у справі №923/1095/20 з 29.02.2024 та призначено підготовче засідання на 29.02.2024 о 14:00.
29.02.2024 місцевим господарським судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.03.2024 о 16:00.
Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 18.03.2024 розгляд справи відкладено на 28.03.2024 о 16:00.
18.03.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» надійшла зустрічна позовна заява у цій справі до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», в якій заявник просив суд визнати недійним пункт 4.1. договору купівлі-продажу природного газу від 06.11.2018 №18-552-Н, укладеного між сторонами у справі.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову, а тому у задоволенні заявленого клопотання відмовив та зустрічну позовну заяву повернув заявнику на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов'язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 1, частини першої статті 42); учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За приписами частин першої - четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно із частиною шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина восьма статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, з урахуванням викладених норм права, зустрічну позовну заяву відповідач мав право подати у строк, встановлений судом, який не може бути меншим, ніж п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.11.2020 відкрито провадження у даній справі, в якій суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 24.11.2020.
24.11.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 клопотання відповідача про продовження процесуального строку було задоволено, строк для подання відзиву на позов продовжено до 15.12.2020.
11.01.2021 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи, однак, як зазначено господарським судом в оскаржуваній ухвалі, зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» подано 18.03.2024, тобто з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, при цьому останнім заявлено клопотання про поновлення вказаного строку.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» в якості підстав для поважності пропуску строку для подання зустрічного позову посилається на те, що Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» було прийнято після закінчення строку, відведеного процесуальним законодавством для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» зустрічного позову, водночас, як вірно встановлено місцевим господарським судом, вказаний закон був прийнятий ще 14.07.2021 та набрав законної сили 29.08.2021, натомість позивач за зустрічним позовом не обґрунтував та не довів обставин, що перешкоджали йому передати на вирішення суду вимоги про визнання недійсним спірного пункту договору як шляхом пред'явлення зустрічного позову у цій справі, так і в окремому судовому провадженні протягом тривалого часу.
З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні зазначеного клопотання, та оскільки зустрічний позов подано з порушенням строків, установлених частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано повернув його заявнику.
Колегія суддів роз'яснює скаржнику, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку та наголошує, що право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Що стосується доводів апелянта про те, що строк для пред'явлення зустрічного позову не минув, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 після поновлення провадження у справі розпочато розгляд справи спочатку з повторним проведенням підготовчого засідання, що свідчить про перебіг процесуальних строків також спочатку, зокрема і строку на подачу відзиву, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зміна складу суду відповідно до частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України не тягне за собою повторного вчинення дій, пов'язаних з повторним відкриттям провадження у справі, та здійснення дій, пов'язаних із ним.
Отже, вирішення питання про відкриття провадження у справі та розгляд справи спочатку не є тотожними.
Частиною чотирнадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку.
Разом з тим, зазначені дії поширюються на процедуру розгляду справи, за виключенням тих дій, які вже були здійснені учасниками справи, в тому числі стосовно яких суд прийняв рішення (правова позиція Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18).
Таким чином, враховуючи, що розгляд справи спочатку розпочався внаслідок зміни складу суду, а строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву були встановлені раніше, твердження апелянта про початок перебігу строку для подання відзиву після прийняття судом ухвали господарського суду від 21.06.2023 та не пропущення ним строку на звернення із зустрічною позовною заявою, колегією суддів не приймаються до уваги.
Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що у відповідності до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі № 916/1095/20 - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269 - 271, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі № 916/1095/20 - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Текст постанови складено 14.05.2024.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран