Справа № 2-1310/2005
Провадження № 2-р/513/1/24
Саратський районний суд Одеської області
14 травня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-1310/2005 за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської райдержадміністрації, Агрофірми ім.Дімітрова Татарбунарського району про визнання права власності на земельну частку (пай) та майновий пай, -
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем'янової № 99 від 01 березня 2024 року вказане клопотання про роз'яснення рішення передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Так, 01 березня 2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-1310/2005 за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) та майновий пай, яку обґрунтувала таким.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 серпня 2005 року було задоволено її позовну заяву та визнано за нею право власності на земельну ділянку площею 4,42 га, розташовану у межах території Дмитрівської сільської ради, та на майновий пай. Зазначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на земельну ділянку заявниця тривалий час не реєструвала. На початку 2024 року за звернення до державного реєстратора нерухомого майна, останнім їм відмовлено у такому через те, що у рішенні суду немає жодного посилання на правовстановлюючий документ, що посвідчував би право власності спадкодавця на земельну ділянку. Однак, на ім'я батька був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 473533 Дмитрівською сільською Радою народних депутатів 14 червня 2006 року. Враховуючи викладене, просить суд роз'яснити рішення суду від 31 серпня 2005 року, а саме чим посвідчується право власності померлого спадкодавця на земельну ділянку, на яку судом за нею визнано право власності.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 20 березня 2024 року вказане клопотання прийнято до провадження та призначено судове засідання; з архіву Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано цивільну справу № 2-1310/2005.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Позивачка ОСОБА_1 просила справу слухати у її відсутність. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши клопотання про роз'яснення рішення суду, дослідивши матеріали справи №2-1310/2005, суд прийшов до такого висновку.
Частиною 1 статті 271 ЦПК України визначено, що суд може роз'яснити судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
З аналізу даної норми виходить, що судове рішення може бути роз'яснено судом у разі, якщо воно є незрозумілим або припускається кілька варіантів тлумачення його виконання.
Згідно з пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому, за своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Таким чином, фактично позивачкою порушується питання щодо внесення до нього нових даних, що є недопустимим та виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.271 ЦПК України.
Суд, проаналізувавши зміст поданої заяви про роз'яснення судового рішення та його підстави, зміст прийнятого у справі рішення від 31 серпня 2005 року, зважаючи на те, що роз'яснення рішення за своєю суттю можливе тоді, коли незрозумілість ускладнює його реалізацію, і судом не вирішувалось вимог, які підлягають виконанню, вважає, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду слід відмовити, оскільки підстави для роз'яснення рішення суду від 31 серпня 2005 року відсутні.
Керуючись ст.ст.247, 258, 260, 271, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 серпня 2005 року у цивільній справі № 2-1310/2005 за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської райдержадміністрації, Агрофірми ім. Дімітрова Татарбунарського району про визнання права власності на земельну частку (пай) та майновий пай - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. С. Миргород