Справа № 496/2856/24
Провадження № 1-кп/496/449/24
06 травня 2024 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 72023160000000061 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 одночасно із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою просить визначити заставу у 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1514000,00 грн. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів телефону; утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що у тексті клопотання помилково вказаний розмір застави, тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та визначити розмір застави у 265 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 802420,00 грн, оскільки розмір застави, вказаний у клопотанні, є опискою. Вважає, що ризики, передбачені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вплив на свідків та інших обвинувачених, не перестали існувати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді особистого зобов'язання. При цьому зазначив, що не погоджується з наявністю ризиків, перелічених прокурором. Крім того, вказав, що обвинувачений має неповнолітню доньку, яка є студенткою, його дружина померла, тому донька перебуває на його повному утриманні. Він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки. Зазначив, що у разі, якщо суд дійде до висновку про продовження строку тримання під вартою, просить визначити розмір застави в межах п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки розмір застави, вказаної прокурором, є непосильним для обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Вказав, що має постійне місце проживання, неповнолітню доньку на утриманні, є фізичною-особою підприємцем, не переховувався від органу досудового розслідування, не впливав на свідків, тому просить застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, підтримали думку захисника ОСОБА_5 .
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер, потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2024 року відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді застави у 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514000,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Застава внесена не була.
Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2024 року змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , строком до 13.05.2024 року. При обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 199 КПК України строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути продовжений, якщо наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_8 раніше не судимий, разом з цим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Прокурор зазначає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу і до розгляду клопотання прокурора про його продовження, встановлені раніше ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися.
Суд не погоджується з вказаним твердженням, виходячи з наступного.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою 2 курсу денної форми навчання Фахового коледжу Міжнародного гуманітарного університету, ІІ ступеню акредитації, контрактної форми навчання зі спеціальністю «Готельно-ресторанна справа». Донька стипендії не отримує та не працює. Дружина обвинуваченого ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть. ОСОБА_8 є єдиною особою, яка утримує доньку, є фізичною особою - підприємцем.
ОСОБА_8 з 04.01.1991 року зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, № Л4-14081-ф/о, тобто протягом тривалого часу проживає за однією і тією ж адресою.
Крім того, відомостей про переховування від органу досудового розслідування на стадії досудового розслідування матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, виходячи з міцності соціальних зв'язків обвинуваченого ОСОБА_8 суд вважає ризик переховування обвинуваченого від суду таким, що не знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
Що стосується ризику незаконного впливу на свідків, суд вважає, що ОСОБА_8 відомі анкетні дані свідків, тому він може вдатися до спроб впливу на них.
Санкцією статті 229 ч.3 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання, забезпечить належне виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов'язків.
При цьому суд зважає на ту обставину, що санкцією статті 229 ч.3 КК України не передбачено покарання у виді позбавлення волі, тому застосування зокрема домашнього арешту суд не вважає за можливе.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 179, 183, 199, 314, 315, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки строком до 06.07.2024 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів телефону;
-утриматися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення, безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1