Справа № 496/2856/24
Провадження № 1-кп/496/449/24
06 травня 2024 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 72023160000000061 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , одночасно із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою просить визначити заставу у 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2007564,00 грн. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів телефону; утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 20.03.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2007564,00 грн. Застава внесена не була. В подальшому ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2024 року змінено запобіжний захід із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 13.05.2024 року включно, однак судове провадження не закінчено. Прокурор вказує, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшилися, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно продовжити. Крім цього, просить визначити розмір застави у 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2007564,00 грн, посилаючись на п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала, просила продовжити строк тримання під вартою, при цьому визначити заставу у 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2007564,00 грн. При цьому вказала, що виходить з розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість і просила змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт. Послалася на ту обставину, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Пояснив суду, що наміру переховуватися від суду не має, щодо впливу на свідків та інших обвинувачених, вважає це припущенням сторони обвинувачення. Вважає заставу у розмірі 2000000,00 грн непомірною для нього.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, підтримали думку захисника ОСОБА_6 .
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер, потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2024 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді застави у розмірі 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2007564,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Застава внесена не була.
Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до 13.05.2024 року. При обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 199 КПК України строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути продовжений, якщо наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу і до розгляду клопотання прокурора про його продовження, встановлені раніше ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися.
ОСОБА_7 раніше не судимий, разом з цим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, відомості про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого суду не надані.
Вказані обставини свідчать про наявність ризику переховування від суду. Відомості про те, що зазначений ризик зменшився, відсутні.
Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, цей ризик також знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, оскільки вони є колишніми працівниками ОСОБА_7 , та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, з метою недопущення надання ними викривальних показів.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення і продовження його вчинення, суд вважає, що він також знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки ОСОБА_7 , будучи викритим у червні 2023 року, продовжив свою злочинну діяльність, тому цей ризик є підтвердженим.
Крім того, суд враховує роль обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме те, що йому інкримінується роль організатора злочинної діяльності, від якої завдано шкоду у розмірі 2007515,81 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні обставини, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження строку запобіжного заходу на 60 днів, а саме з 06.05.2024 року по 04.07.2024 року, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Окрім продовження строку тримання під вартою, прокурор просить визначити розмір застави у 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2007564,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ч.3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є тяжким.
У клопотанні прокурор просить визначити заставу у 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2007564,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому у клопотанні прокурор не наводить обґрунтування збільшення розміру застави. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що просить збільшити розмір застави до 663 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2007564,00 грн, оскільки вказана сума є наближеною до розміру заподіяної шкоди.
Водночас суд не вважає розмір заподіяної шкоди виключним випадком, і не вбачає за доцільне збільшення розміру застави.
Таким чином, суд вважає, що розмір застави має бути визначений в межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.
Доводи захисника ОСОБА_6 про наявність підстав для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Ч.2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкцією статті 229 ч.3 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, зважаючи, що санкцією статті, за якою обвинувачується ОСОБА_7 , не передбачено покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у виді домашнього арешту застосований бути не може.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 199, 314, 315, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 06.05.2024 року по 04.07.2024 року і утримувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 242240,00 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки строком до 04.07.2024 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів телефону;
-утриматися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1