Справа № 495/4206/24
про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2024 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , місце мешкання: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, юридична адреса: вул.Михайлівська 56, м.Білгород-Дністровський, Одеської області, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст.ст.175-177 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме позивач в своєму позові вказує, що на протязі останнього часу відповідач, як мати про дитину не дбає, більше двох років не проживає разом з дитиною, не піклується, не цікавиться станом здоров'я та навчанням, не забезпечує необхідним харчуванням, не надає матеріальної допомоги, не приймає участі в її вихованні, проте позивачем не надано доказів на підтвердження цих фактів.
Так, не зазначено докази того, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не надає їй матеріальної допомоги, не спілкується з дитиною, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що відповідач не здійснює належного догляду за дитиною.
Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.
Згідно із ч.4, 5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Однак, позивачем не зазначено чи звертався останній до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
А тому, суддя вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://bd.od.court.gov.ua/sud1505/gromadyanam/csz/.
Ухвала може бути оскаржена в частині сплати судового збору до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Заверюха В.О.