Справа № 495/3141/24
30 квітня 2024 року м. Білгород- Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, не працюючий, місце мешкання: АДРЕСА_1 ,
08.04.2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2024 року о 13.15 год. прикордонним нарядом «контрольний пост» на автодорозі Одеса - Рені М-15 (48 км. 600 м.), на відстані 3900 м. від лінії державного кордону України було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який не маючи документів які дають підстави для виїзду за кордон, в пунктах пропуску через державний кордон України, здійснив спробу незаконного, поза пунктами перетину державного кордону України, з України в Республіку Молдова, який демаркований у відповідності до Положення про демаркацію державного кордону України між Україною та Республікою Молдова, на ділянці автодороги Одеса - Рені в районі прикордонного знаку №0608, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
04.04.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ПдРУ №307851.
До суду від представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Томашевського Р.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, які передбачені ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме: він не здійснював спробу перетинання державного кордону, а також мав документи, які дають підстави для виїзду за кордон. В матеріалах адміністративної справи відсутні жодні докази вчинення ОСОБА_1 дій, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Все обвинувачення будується лише на самому протоколі та на рапорті особи, які склала протокол і особи, яка також працює в прикордонному загоні. Підставою для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є припущення, в основу яких покладені лише результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів спільно з співробітниками СБУ, що в реєстрі військовозобов 'язаних «Оберіг» даний громадянин не знятий з військового обліку. Однак, всі фактичні обставини справи, які викладені в рапортах в протоколі, не відповідають дійсності. ОСОБА_1 був зупинений у транзитному коридорі с.Маяки та с.Старокозаче, посередині якого міститься пункт пропуску через державний кордон до республіки Молдова. ОСОБА_1 не мав наміру перетинання державного кордону України та республіки Молдова, а направлявся в місто Ізмаїл, до лікаря, по своїм особистим питанням здоров'я. Таким чином, чітко вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: умислу щодо перетинання державного кордону, оскільки він рухався в межах Одеської області, що не спростовано матеріалами справи про адміністративне правопорушення. За наведених обставин, чітко вбачається, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження факту незаконної спроби ОСОБА_1 перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску через державний кордон України за викладеними в протоколі обставинами. Крім того, ОСОБА_1 мав документи, які діють право перетинання державного кордону України, а саме: довідку військово-лікарської комісії №171226 від 11.01.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та військовий квиток серії НОМЕР_2 від 12.11.1996 року, виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Вказані документи викликали сумніви у працівника СБУ, а тому були вилучені у ОСОБА_1 та в даний час їх достовірність перевіряється у межах кримінального провадження №12024164250000304 від 05.04.2024 року, що підтверджується постановою про визнання та залучення в якості речових доказів від 05.04.2024 року. Проте, ОСОБА_1 знає, що документи є достовірними та не підробленими, оскільки особисто отримував їх у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Обставина, що в базі «Оберіг» ОСОБА_1 не знятий з обліку є голослівною та нічим не підтвердженою, доказів цьому матеріали справи не містять. Більш того, така інформація жодним чином не говорить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП. Жодних доказів того, що вказані документи є підробленими чи не відповідають дійсності матеріали даного адміністративного провадження не містять і їх взагалі немає. Той факт, що ці документи на даний час перевіряються жодним чином не свідчить про тре, що вони є підробленими. Таким чином, всі обвинувачення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях та спростовуються цими поясненнями і доданими до них документами.
Дослідивши матеріали справи, заперечення, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватися відповідно до встановленого законодавством порядку. У статі 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і у порядку, встановлених законом.
Частина 1 ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Об'єктивною стороною правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України. Субєктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Все обвинувачення ОСОБА_1 будується лише на протоколі та на рапортів.
З рапортів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що прикордонним нарядом «Контрольний пост» було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який не маючи документів, які дають підстави для виїзду за кордон, здійснив спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону у України в республіку Молдова.
В рапорті старшого офіцеру відділу боротьби з контрабандою ВБТЗ ГОРВ НОМЕР_3 прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетинання державного кордону без документів, які дають право на це. Рапорт обґрунтований тим, що в ході проведення фільтраційно-перевірочних заходів спільно з співробітниками СБУ було з'ясовано, що в реєстрі військовозобов'язаних «Оберіг» даний громадянин не знятий з військового обліку.
Тобто підставою для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є припущення, в основу яких покладені лише результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів спільно з співробітниками СБУ, що в реєстрі військовозобов 'язаних «Оберіг» даний громадянин не знятий з військового обліку.
Обставини справи, які викладені в рапортах в протоколі, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 був зупинений у транзитному коридорі між с.Маяки та с.Старокозаче, посередині якого міститься пункт пропуску через державний кордон до республіки Молдова. ОСОБА_1 не мав наміру перетинання державного кордону України та Республіки Молдова, а направлявся в місто Ізмаїл, до лікаря, по своїм особистим питанням здоров'я. Таким чином, чітко вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: умислу щодо перетинання державного кордону, оскільки він рухався в межах Одеської області, що не спростовано матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 мав документи, які діють право перетинання державного кордону України, а саме: довідку військово-лікарської комісії №171226 від 11.01.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та військовий квиток серії НОМЕР_2 від 12.11.1996 року, виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.
Вказані документи викликали сумніви у працівника СБУ, а тому були вилучені у ОСОБА_1 та в даний час їх достовірність перевіряється у межах кримінального провадження №12024164250000304 від 05.04.2024 року, що підтверджується постановою про визнання та залучення в якості речових доказів від 05.04.2024 року.
Проте представник зазначає, що вищевказані документи є достовірними, оскільки ОСОБА_1 особисто отримував їх у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а обставина, що в базі «Оберіг» ОСОБА_1 не знятий з обліку нічим не підтверджена, жодних доказів того, що вказані документи є підробленими чи не відповідають дійсності матеріали даного адміністративного провадження не містять. Таким чином, всі обвинувачення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З наданих суду матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 не доведена належними, допустимими і достатніми доказами, а тому, оскільки усі сумніви, виявлені в ході розгляду справи розцінюються на користь особи, що притягується до відповідальності (ст.62 Конституції України), враховуючи презумпцію невинуватості, згідно якої особа не має доводити свою невинуватість. Тому суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів існування складу правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП в діях ОСОБА_1 у скоєнні якого він обвинувачується та навіть не вбачається достатніх доказів на підтвердження існування самої події правопорушення.
Тому, за таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення за ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст.204-1 ч.1, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі №495/3141/24 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.1 КУпАП - закрити, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Заверюха В.О.