Номер провадження: 33/813/1149/24
Номер справи місцевого суду: 509/531/24
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Журавльов О. Г.
06.05.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі: секретаря судового засідання - Хангельдян К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського району Одеської області від 27.03.2024, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Овідіопольського району Одеської області від 27.03.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Встановлено, що 20.01.2024 р. об 11:15 год., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Одеська 9 у смт. Овідіополь Одеського р-ну, Одеської обл., керував транспортним засобом «ЗАЗ» н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, згідно постанови ДВС України серії ВП №56980648 від 11.10.2023 р. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Доводи обґрунтовує тим, що про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами йому нічого відомо не було, так як і не було відомо про виконавче провадження, яке було відкрито з примусового виконання судового наказу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2018 року про стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , про видачу якого йому також відомо не було, оскільки у заяві була зазначена адреса за якою він не проживає з 2013 року. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що він будучи освідомлений про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, умисно керував транспортним засобом 29.01.2024 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 3 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 20.01.2024 р. об 11:15 год., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Одеська 9 у смт. Овідіополь Одеського р-ну, Одеської обл., керував транспортним засобом «ЗАЗ» н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, згідно постанови ДВС України серії ВП №56980648 від 11.10.2023 р. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП України повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №195337; постановою старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) серії ВП №56980648 від 11.10.2023 р.; відеозаписом; довідкою.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами нічого відомо, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
До того ж, в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що йому відмово про виконавче провадження, проте аліменти на утримання доньки не сплачено, виконавче провадження не закрито.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з огляду на те, що останній будучи обмежений у праві керування транспортними засобами, керував транспортним засобом не маючи на те права.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
ПостановуОвідіопольського району Одеської області від 27.03.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов