Справа № 192/1035/24
Провадження № 1-кс/192/114/24
Ухвала
Іменем України
"14" травня 2024 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по внесеному 07 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024046570000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна,
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль MAZDA-3 номерний знак НОМЕР_2 , власник якого не встановлений, а фактичним користувачем є ОСОБА_4 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження з метою проведення судово-технічної експертизи документу.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 07 травня 2024 року до ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби « НОМЕР_3 » про те, що 07 травня 2024 року на блок посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на автодорозі М-30, 958 км, за межами населеного пункту АДРЕСА_1 де зупинено автомобіль MAZDA-3 номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , в ході перевірки документів, виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Тому просив з метою проведення судово-технічної експертизи документу, накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .
В судове засідання прокурор, який про час та місце розгляду клопотання про арешт майна був повідомлений належним чином, не з'явився, причини неявки слідчому судді не повідомив, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Користувач майна, в судове засідання не з'явився про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки слідчому судді не повідомив.
Слідчий суддя постановив проводити розгляд клопотання у відсутність прокурора, користувача майна, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Ознайомившись з клопотанням, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Пунктом 2 вказаної частини передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Прокурором в якості мети накладання арешту на майно було зазначено - проведення судово-технічної експертизи документу по справі.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що 07 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12024046570000075, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України внесено відомості, про те що 07 травня 2024 року до ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 07 травня 2024 року на блок посту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на автодорозі М-30, 958 км, за межами населеного пункту АДРЕСА_1 де зупинено автомобіль MAZDA-3 номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , в ході перевірки документів, виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу (а. с. 4).
Як вбачається з прохальної частини клопотання прокурора він просить накласти арешт на майно з метою проведення судово-технічної експертизи документу.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Дана норма не передбачає такої мети арешту, як проведення судово-технічної експертизи документу.
Крім того слідчий суддя зауважує, що клопотання прокурора взагалі не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, по якому здійснюється дізнання.
Диспозицією ч. 1 ст. 358 КК України передбачено, що кримінальним правопорушенням є підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Без конкретизації правової кваліфікації кримінального правопорушення по якому здійснюється дізнання, слідчий суддя позбавлений можливості визначитись із необхідністю арешту майна та наявністю ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 10 травня 2024 року клопотання прокурора про арешт майна було повернено прокурору у зв'язку із вказаним недоліком клопотання, але вказаний недолік клопотання не усунений.
Більш того клопотання прокурора взагалі не містить відомостей, що за фактом відомостей, що надійшли до відділення поліції, здійснюється кримінальне провадження.
Згідно ст. 173 КПК України - слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Таким чином, враховуючи, що мета арешту майна зазначена прокурором не передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення за яким здійснюється дізнання в клопотанні не зазначена, що свідчить на не обґрунтованість необхідності арешту майна, тому слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.
Оскільки протоколом огляду місця події від 07 травня 2024 року було тимчасово вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль MAZDA-3 номерний знак НОМЕР_2 , дане майно підлягає негайному поверненню користувачу майна.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по внесеному 07 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024046570000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна.
Повернути користувачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль MAZDA-3 номерний знак НОМЕР_2 , тимчасово вилучене протоколом огляду місця події від 07 травня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її оголошенні з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1