Справа № 214/10334/23
2/214/1795/24
Іменем України
(заочне)
13 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сіденко С.І., за участю: секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАЗБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № Z02.00408.007928739 від 23.04.2021 в розмірі 164037,36 грн. з яких 101950,01 грн. - заборгованість за основним боргом, 3291,45 грн. - заборгованість за відсотками, 58795,90 грн. - заборгованість за комісіями.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 23.04.2021 ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «Ідея Банк» кредитний договір № Z02.00408.007928739. АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за укладеним кредитним договором виконало, відповідачеві обумовлену суму коштів надало, однак відповідач взятих на себе зобов'язань щодо повернення грошових коштів не виконав.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z02.00408.007928739 від 23.04.2021, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів не виконав, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.
Усі нарахування, що відбулись до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАЗБ» права грошової вимоги здійснювалось безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення вимоги. ТОВ «ФК «ЄАЗБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Враховуючи зазначене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № Z02.00408.007928739 від 23.04.2021 в розмірі 164037,36 грн. з яких 101950,01 грн. - заборгованість за основним боргом, 3291,45 грн. - заборгованість за відсотками, 58795,90 грн. - заборгованість за комісіями.
Ухвалою суду від 04 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористався, у позовній заяві якій просив справу розглядати за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.04.2024 між ОСОБА_2 та ТОВ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № Z02.00408.007928739, згідно умов якого ТОВ «Ідея Банк» надало позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 96451,50 грн. на 48 місяців під зазначені у кредитному договорі відсотки.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №07072023. Згідно умов даного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z02.00408.007928739 від 32.04.2021 у розмірі 164037,36 грн. з яких 101950,01 грн. - заборгованість за основним боргом, 3291,45 грн. - заборгованість за відсотками, 58795,90 грн. - заборгованість за комісіями.
Як зазначає позивач, з моменту отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Однак станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду ОСОБА_1 так і не сплатила суму заборгованості, яка виникла через невиконання нею умов кредитного договору.
Від відповідача до суду жодних документів на підтвердження його позиції з предмета спору не надходило, своїм правом на участь у судових засіданнях та на подання доказів відповідач не скористалася.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов'язань, відповідальності за порушення зобов'язання, а також питання, пов'язані з кредитом.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 даного Кодексу боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник,який не отримав повідомлення про передачу права вимогиіншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашеннязаборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника прозмінукредитора не звільняєйого від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок довести належне виконання договірних зобов'язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення кредитного договору між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, факт надання відповідачеві кредитних коштів, також позивачем доведений той факт, що він у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у повному обсязі матеріали справи не містять, останній своїм правом на участь у судових засіданнях та на подання доказів на підтвердження своєї позиції не скористався.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до положень статті 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № № Z02.00408.007928739 від 32.04.2021 у розмірі 164037,36 грн. з яких 101950,01 грн. - заборгованість за основним боргом, 3291,45 грн. - заборгованість за відсотками, 58795,90 грн. - заборгованість за комісіями.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Сіденко