Єдиний унікальний номер справи 183/12836/23
Провадження № 2/183/1156/24
08 квітня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання Петрієнко В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності, в обґрунтування якого посилалась на те, що на підставі Реєстраційного посвідчення, виданого 19 лютого 1996 року Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації, на підставі довідки ОЖСК № 45 від 02 лютого 1996 року про виплату за квартиру, їй на праві особистої власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , записано в реєстрову книгу № 23 за реєстровим № 638. 03 серпня 2023 року позивач з метою реєстрації права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулась до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права їй було відмовлено з тих підстав, що державним реєстратором не отримано відповідь на запит № 687 від 08 серпня 2023 року з Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецька. У зв'язку з чим, позивач просить визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалами судді від 22 листопада 2023 року та 05 грудня 2023 року позовна заява залишалась без руху.
Ухвалою судді від 21 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав, за таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Судом установлено, що відповідно до Реєстраційного посвідчення, виданого 19 лютого 1996 року Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації, позивачеві ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі довідки ОЖСК № 45 від 02 лютого 1996 року про виплату за квартиру, належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що записано в реєстрову книгу № 23 за реєстровим № 638 (а.с. 15).
Згідно з технічним паспортом на квартиру від 19 лютого 1996 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 м2, жилою площею 28,1 м2, підсобною площею 18,9 м2, належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 11-14).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 від 18 вересня 2023 року № 69342555 ОСОБА_1 відмовлено у проведені реєстраційних дій з державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що державним реєстратором не отримано відповідь на запит № 687 від 08 серпня 2023 року з Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецька (а.с. 20, 21, 22).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Надана позивачем копія реєстраційного посвідчення, виданого бюро технічної інвентаризації свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації квартири.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено її право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сєвєродонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її права власності, у зв'язку з чим, заявлені нею позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 м2, жилою площею 28,1 м2, підсобною площею 18,9 м2.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ;
-Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, б-р. Дружби Народів, буд. 32.
Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2024 року.
Суддя Г.Є. Майна