23.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/3401/24
Єдиний унікальний номер 205/3401/24
Провадження № 2/205/2316/24
23 квітня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25 березня 2024 року АТ «Універсал Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року вирішено питання про розгляд справи у заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 22 липня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 35 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають між нею та банком договір. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 15 січня 2024 року склав 72 563 грн. 85 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 22 липня 2019 року по тілу кредиту у розмірі 72 563 грн. 85 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, ухваливши заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, відзив на позов суду не надала. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 липня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 35 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 16). Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank».
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого, як стверджує позивач, станом на 15 січня 2024 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 72 563 грн. 85 коп. (а.с. 9-15).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22 липня 2019 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms., що надані банком на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, розмір та порядок нарахування комісії, та інші умови.
Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 липня 2019 року судом встановлено, що позивачем зазначено розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 72 563 грн. 85 коп. З аналізу зазначеного розрахунку вбачається, що розмір заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором від 22 липня 2019 року включає в себе нараховані позичальнику відсотки, розмір яких не узгоджено сторонами, та порядок і строки їх нарахувань не передбачені анкетою-заявою.
Зокрема, сума у загальному розмірі 53 105 грн. 92 коп. нарахована банком як сума відсотків за користування кредитом (а.с. 9-15) і згодом додана до тіла кредиту позичальникові. Проте, суд не може погодитися, що зазначена заборгованість може бути віднесена до тіла кредиту, до загальної суми якого позивачем її було зараховано, оскільки позичальник фактично такі кошти не отримував, кредитором їх надано не було, вони є прихованими платежами (у даному випадку відсотками, які не передбачені умовами договору), тому правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 53 105 грн. 92 коп. відсутні.
Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони договору (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Тарифів та Витягу з Умов розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (22 липня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25 березня 2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Окремо заслуговує на увагу суду той факт, що долучена до позовної заяви редакція Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», на яку посилається позивача як на підставу нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, набула чинності 27 листопада 2021 року, тобто, після укладення кредитного договору банку з ОСОБА_1 .
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19 Верховного Суду викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» за договором від 26 березня 2018 року заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 457 грн. 93 коп. (72 563 грн. 85 коп. - 53 105 грн. 92 коп. = 19 457 грн. 93 коп.).
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме, судовий збір.
Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 811 грн. 96 коп. (19 457 грн. 93 коп. х 3 028 грн. : 72 563 грн. 85 коп. = 811 грн. 96 коп.).
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк», складає 20 269 грн. 89 коп. (19 457 грн. 93 коп. + 811 грн. 96 коп. = 20 269 грн. 89 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України п. 2 ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за договором від 22 липня 2019 року за тілом кредиту у розмірі 19 457 (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень 93 коп., а також судовий збір у розмірі 811 (вісімсот одинадцять) гривень 96 коп., а всього 20 269 (двадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) гривень 89 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: