Єдиний унікальний номер 205/7071/22
Провадження № 1-кп/205/331/24
13 травня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю учасників судового провадження
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12022041690000936 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївки, Дніпропетровської обл.., українець, громадянин України, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, розлучений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 20.07.2004 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст.ст. 70, 75, 76, 104 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 11.06.2010 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська засуджений ч. 3 ст. 185,71 КК України до покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 11.06.2010 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 04.04.2012 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.02.2015 з Солонянської ВК-21 по відбуттю строку покарання;?
30.11.2015 Ленінською прокуратурою м. Дніпропетровська скеровано обвинувальний акт до суду за ч. 2 ст. 185 КК України;
- 29.01.2016 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 скеровано обвинувальний акт до суду за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України;
- 26.07.2017 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. 26.06.2019 знятий з обліку за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у зв'язку із закінченням іспитового терміну;
- 26.03.2020 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 скеровано обвинувальний акт до суду за ч. 2 ст. 185 КК України;
- 16.10.2020 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 скеровано обвинувальний акт до суду за ч. З ст. 185 КК України;
- 01.12.2020 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 скеровано обвинувальний акт до суду за ч. З ст. 185 КК України;
31.03.2020 Західною окружною прокуратурою міста Дніпра, скеровано обвинувальний акт до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України;
- 22.04.2022 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у вигляді 1 року 11 місяців позбавлення волі.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12022041690000936 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор обґрунтовуючи клопотання зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений вчинив тяжкий злочин проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, не одружений, не має постійного офіційного місця роботи, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати обвинуваченого за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначено статтею. А також, обвинувачений ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства, з метою зміни ними своїх показів в суді, та в подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності. В обґрунтування п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор вказав той факт, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавлення волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі продовжити кримінально - протиправну діяльність, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 будучі неодноразово раніше засудженим та маючи не погашену в законному порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин проти власності.
Прокурор у судовому засідання підтримав клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання, вважаючи, що ризи наведені прокурором є надуманими, просив зменшити розмір застави або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_4 підтримав свого підзахисного.
Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу, вислухавши доводи прокурора, думку захисника, обвинуваченого, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та під загрозою можливого застосування покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду. Також, судом встановлено, що ОСОБА_5 не має постійного офіційного місця роботи, розлучений, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що можуть утримати його за місцем мешкання.
Разом з цим, залишається актуальним і потенційний ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки не всі свідки допитані у судовому засіданні, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може шляхом залякування, погроз або у інший спосіб схилити їх до зміни наданих показів або відмови від них під час судового розгляду.
Також суд вважає доведеним ризик, що обвинувачений може продовжити вчиняти аналогічні злочини.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд бере до уваги інші фактори, такі як вік, відсутність постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 будучі неодноразово раніше засудженим та маючи не погашену в законному порядку судимість за вчинення корисливих злочинів.
Окрім того, в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше продовженому обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.
Отже, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, оскільки ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,.
Керуючись ст.ст.110, 177, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 11 липня 2024 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1