Єдиний унікальний номер 205/5977/24
Номер провадження 1-кс/205/663/24
Іменем України
13 травня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Чернявщина Павлоградського району Дніпропетровської області, українка, громадянка України, маюча середню освіту, офіційно не працевлаштована, позбавлена батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів розлучена, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12024041690000660, внесеному до ЄРДР 12.05.2024 року,
13.05.2024 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12024041690000660, внесеному до ЄРДР 12.05.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в ніч з 30 квітня 2024 року по 01 травня 2024 року, (більш точний час встановити не виявляється можливим) у ОСОБА_5 , яка знаходилась за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виник словесний конфлікт з останнім, в ході якого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізуючи вищевказаний раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , взяла кухонний ніж, який визначила знаряддям вчинення вищевказаного злочину.
Одразу після того, ОСОБА_5 підійшовши до ОСОБА_8 , який знаходився за вищевказаною адресою та нанесла йому вказаним кухонним ножем один удар в область грудної клітини. В результаті нанесеного удару у ОСОБА_8 виникло поранення веретеноподібної форми з рівними гострокутними краями з проникненням в плевральну порожнину на рівні 5-го міжребір'я, по середині в проекції тіла грудини дещо справа, після чого настала смерть ОСОБА_8 .
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України.
12.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та 12.05.2024 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати особі у вчиненні кримінального правопорушення: - протокол огляду місця події від 11.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; - протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 ; - протокол огляду місця події від 12.05.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; - протокол огляду від 12.05.2024 за адресою АДРЕСА_3 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; - протокол огляду від 12.05.2024 за адресою АДРЕСА_3 ; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_5 .
Слідчий зазначає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як вона вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Підозрювана ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами зі слів свідків, веде бродяжницький та аморальний спосіб життя, не має стійких соціальних зв'язків, оскільки в 2021 році позбавлена батьківських прав відносно свого сина, ОСОБА_7 , 2008 р.н.
В обґрунтування п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий вказала, що у зв'язку з тим, що станом на сьогоднішній день не встановлено всіх обставин, вчинення кримінального правопорушення, необхідних для проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, а також для визначення остаточної правової кваліфікації та винуватості (або невинуватості) в діях підозрюваної, орган досудового розслідування припускає, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі, з метою не притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років ОСОБА_5 шляхом умовлянь та погроз може впливати на свідків, для зміни останніми своїх показань, неявки останніх до органу досудового розслідування та суду, оскільки їй відомі анкетні дані свідків, місця їх мешкання, зокрема одним із свідків є син ОСОБА_5 , відносно якого остання позбавлена батьківських прав - ОСОБА_7 , 2008 р.н.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити та обрати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини зазначені у клопотанні.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , підтримав свою підзахисну.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку захисника та підозрюваної, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із наявних та наданих слідчому судді доказів, слідчий суддя, доходить висновку, що докази у їх сукупності дають всі підстави стверджувати про обґрунтованість пред'явленої в межах даного кримінального провадження підозри ОСОБА_5 .
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчий суддя вважає причетність підозрюваної ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньо вірогідною, що обумовлює законодавче передбачену можливість застосування до неї запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, та яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжкого злочину.
Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризиків переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання уразі визнання її винною, яке відповідно до діючого законодавства, пов'язане, із позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, оскільки остання офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами зі слів свідків, веде бродяжницький та аморальний спосіб життя, не має стійких соціальних зв'язків, оскільки в 2021 році позбавлена батьківських прав відносно свого сина, ОСОБА_7 , 2008 р.н., тобто відсутні соціальні важелі впливу, які б могли утримати її від переховування від органів досудового розслідування або суду.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваній ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, місця їх мешкання, зокрема одним із свідків є син ОСОБА_5 , відносно якого остання позбавлена батьківських прав - ОСОБА_7 , 2008 р.н., а отже шляхом умовлянь та погроз може впливати на останніх, для зміни своїх показань, неявки свідків до органу досудового розслідування та суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є зокрема, ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини справи, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд приходить до висновку, що тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 є виправданим, оскільки застосування інших запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки і виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність соціальних зв'язків, неодружений, відсутність неповнолітніх дітей.
Таким чином, у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред'явленої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність вищевказаних ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку із чим вказане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Беручи до уваги кваліфікацію дій підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні насильницького особливо тяжкого злочину, слідчий суддя вважає недоцільним визначення застави підозрюваній.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 177, 178, 182, 183, 202, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12024041690000660, внесеному до ЄРДР 12.05.2024 року - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 11 липня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1