24.04.2024 Єдиний унікальний номер 755/15639/23
Єдиний унікальний номер № 755/15639/23
Провадження № 2/205/802/24
24 квітня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Саруханової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивач 11 жовтня 2023 року звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з вищезазначеним позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок обстрілу збройними силами рф мирних жителів у м. Маріуполі Донецької області загинула мати позивача - ОСОБА_3 . Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України у м. Маріуполь почались бойові дії. Всі мешканці міста Маріуполь переховувались від ракетних обстрілів у підвалах своїх будинків. 22 березня 2023 року позивач разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 переховувались у підвалі першого під'їзду буд. АДРЕСА_1 . Оскільки мати позивача не могла сама пересуватись, її залишили у підвалі, а позивач піднялась з підвалу на перший поверх, щоб подивитись чи можна вийти на вулицю іншим людям, оскільки навкруги палала пожежа. В цей час у будинок знову влучив снаряд та всі плити з верхніх поверхів склались та впали на місце підвалу, далі розповсюдилась велика пожежа; люди, які були в цей час у підвалі, у тому числі мати позивача, загинули. Під час обстрілу сумка з паспортом та документами позивача згоріли. Позивач змогла виїхати з м. Маріуполя лише 05 серпня 2022 року. 13 грудня 2022 року позивач після відновлення документів звернулась до Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві з заявою про те, що 22 березня 2022 року внаслідок влучання було зруйновано будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходилась мати позивача ОСОБА_3 , в результаті чого остання померла під завалами. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року встановлено факт смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 червня 2023 року позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Враховуючи вказані обставини позивач вважає причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року передано за підсудністю до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року справу прийнято до розгляду.
Представник позивача письмово просила справу розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач письмово просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. письмово просила розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що згідно витягу з ЄРДР 13 грудня 2022 року Дніпровським УП ГУ НП у м. Києві розпочато кримінальне провадження № 12022100040003965 за частиною 2 статі 438 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Дніпровським УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява від гр. ОСОБА_1 про те, що 22 березня 2022 року приблизно о 03 год. 00 хв. в період дії воєнного стану на території України, внаслідок порушення законів та звичаїв війни з боку військовослужбовців рф внаслідок влучання снаряду було зруйновано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходилась мати заявниці ОСОБА_3 , в результаті чого остання померла під завалами (а.с. 15).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року встановлено факт смерті особи жіночої статі ОСОБА_3 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполь Донецької області, Україна, у віці 80 років (а.с. 16-19).
На підставі вищевказаного рішення, 25 травня 2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Позивач є донькою ОСОБА_3 (а.с. 11) та як спадкоємець першої черги за законом 03 червня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35).
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. від 03 червня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 65).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Згідно із п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Так, з 24 лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну на території Донецької області відбувалися активні бойові дії, а відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області визнана тимчасово окупованою територією.
На час розгляду справи відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1668/39004 від 23 грудня 2022 року, до тимчасово окупованих російською федерацією територій України відноситься вся територія Маріупольського району.
Враховуючи фактичні обставини справи, проаналізувавши доводи позивача з приводу поважності пропуску строку для прийняття спадщини та надані докази для підтвердження вказаних обставин, а саме: отримання свідоцтва про смерть спадкодавця лише 25 травня 2023 року, тобто після спливу строку, встановленого на прийняття спадщини, тимчасовою окупацією м. Маріуполя Донецької області, введенням воєнного стану на території України, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, на звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1220, 1261, 1269-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайлівська, 22А, офіс 7), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Басова