Справа № 203/1567/24
Провадження № 3/0203/795/2024
13 травня 2024 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 08 березня 2024 року о 21.00 год. в м. Дніпрі на пл. Вокзальна, буд. 11, керував транспортним засобом Москвич АЗЛК 2140, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager ALKOTEST 6810, ARBL 0852, результат 1,54 ‰, тест 585. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у його присутності та останнього було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбуватиметься у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська (а.с.1).
Отже, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що у подальшому протокол про адміністративне правопорушення буде направлено до суду для розгляду, мав можливість самостійно поцікавитися його долею.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи містяться дані про те, що судом неодноразово на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена у протоколі, направлялися повістки про виклик в судове засідання, які повернулися до суду, що свідчить про небажання ОСОБА_1 отримувати кореспонденцію та приймати участь у судовому засіданні, аби надати пояснення з приводу обставин, зазначених у протоколі.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначає наступне.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що його вина доведена повністю та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 449180 від 08.03.2024 року, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);
- результатом тесту приладу Drager ALKOTEST 6810, ARBL 0852, на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який показав 1,54 ‰. Результат тесту засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с.2);
- відеозаписом із нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, проведено огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager ALKOTEST 6810, ARBL 0852, результат тесту позитивний, 1,54 ‰. З результатом тесту ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис у відповідній графі Акту (а.с.3);
- рапортом поліцейського СРПП ВП №11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.5).
Наявні у справі докази є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності, підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху, згідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду письмових доказах, щодо вчиненого адміністративного правопорушення, не вбачається.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка інспектора сектору адміністративної практики ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.03.2024 року, де зазначено, що ОСОБА_1 згідно бази даних НАІС МВС України посвідчення водія не отримував.
Відповідно абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, вказане правопорушення являється грубим порушенням водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, прихожу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Крім того, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, зокрема, результат розгляду даної справи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик