Справа № 202/3473/24
Провадження № 2/202/3190/2024
Іменем України
14 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14 березня 2024 року представник АТ «Ідея Банк» Заставна О.В. звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позовній заяві посилався на те, що 03.04.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено Угоду № С-401-009760-20-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, відповідно до якого сторони погодили, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний. Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 , операції за якими можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитного ліміту Кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 58,8% річних, максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 гривень.
У встановлений договором термін, відповідач не повернув отриманий кредит та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за Кредитним договором. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.01.2024 року становить 119562,99 гривень, з яких: 53564,52 гривень - основний борг; 14961,28 гривень - прострочений борг; 51037,19 гривень - прострочені відсотки.
Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 119562,99 гривень, а також сплачений судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 15 березня 2024 року цивільну справу прийнято та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
24 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що він частково визнає позовні вимоги, з наступних причин. Так, банк нараховував незаконні пені та штрафи під час прострочення, під час військового стану, ігноруючи ухвалення Верховною Радою закону № 2120-IX. При цьому, застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов'язання за договором про споживчий кредит заборонено. Банк без згоди відповідача піднімав кредитний ліміт та відмовив відповідачу у його знижені. Відповідач зазначає, що до початку воєнного стану, він здійснював платежі за кредитним договором без затримок, але при зверненні про реструктуризацію йому теж було відмовлено. Таким чином, відповідач просить частково задовольнити позовні вимоги про стягнення боргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, натомість в прохальній частині зазначила, що просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв,, клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення, відповідно на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням позиції відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що 04 березня 2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» року укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-401-009760-20-980 від 04.03.2020 року.
Підписанням цієї Угоди сторони погодили, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний.
В пунктах 2.1,2.3 визначено, що максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 гривень, процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 58,8% річних.
Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), операції за якими можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитного ліміту Кредитної лінії, доступного відповідачу.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 68560,00 гривень. Однак, всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 30.01.2024 року складає 119562,99 гривень, з яких: 53564,52 гривень - основний борг; 14961,28 гривень - прострочений борг; 51037,19 гривень - прострочені відсотки.
Позивач звертався до відповідача із вимогою про усунення порушення кредитних зобов'язань від від 04.12.2023 року вих. №12.4.2/С-401-009760-20-980, в якому просив погасити наявну заборгованість за кредитним договором станом на 04.12.2023 року в сумі 119562,99 гривень, яку відповідно до Реєстру «2 поточних відправлень поданих на почту від 13.12.2023 року, направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач отримав та використовував кредитні кошти, про що свідчить виписка по рахунку та розрахунок заборгованості. Отже, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, судом встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв'язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.
Частково заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує, що кредитний ліміт було збільшено без його згоди. Водночас, підписаною між ним та позивачем Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-401-009760-20-980 від 04.03.2020 року передбачено збільшення банком розміру кредитного ліміту у межах максимального до 200000,00 гривень.
Розмір наданого відповідачу кредиту складає 68560,00 гривень, тобто його розмір не перевищує межі встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії. Отже, жодних порушень, в цій частині, банком допущено не було.
Також відповідачем, на підтвердження своїх доводів, не надано жодного доказу того, що позивачем було відмовлено у задоволенні його вимог про зменшення розміру кредитного ліміту та укладанні договору про реструктуризацію кредитного боргу.
Посилання відповідача на те, що банк, всупереч вимог чинного законодавства, в період дії на території України воєнного стану, нараховував незаконні пені та штрафи під час прострочення, є безпідставними та такими, що не стосуються предмету спору, оскільки позивачем взагалі не пред'явлено вимог про стягнення з відповідача таких видів неустойки.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором від 04.03.2020 року, станом на 30.01.2024 року в сумі 119562,99 гривень, з яких: 53564,52 гривень - основний борг; 14961,28 гривень - прострочений борг; 51037,19 гривень - прострочені відсотки.
Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог статті до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11, заборгованість за кредитним договором (Угода про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-401-009760-20-980 від 04.03.2020 року) станом на 30.01.2024 року у розмірі 119562,99 гривень, з яких: 53564,52 гривень - основний борг; 14961,28 гривень - прострочений борг; 51037,19 гривень - прострочені відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення (складення) повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення ухвала суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Мачуський