Справа № 202/4809/24
Провадження № 2-а/202/65/2024
09 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняв місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
14.04.2024 року позивач звернулася з цим адміністративним позовом до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2024 року визначено головуючого суддю Бєльченко Л.А.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
В обгрунтування позову представником ОСОБА_1 , адвокатом Шуриним І.В., зазначено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматизованому режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 15.02.2024 року серії АА №00017193, винесеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної казначейської служби України з безпеки на транспорті Солонюком Л.М., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності зща ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн., котрий пред'явлено до примусового виконання до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу - автомобіля марки DAF АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8% (1,44 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
На думку представника позивача, вказана постанова є протиправною, прийнятою безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 21.12.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Насобіною Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №1414, ОСОБА_1 передала автомобіль марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , у користування (оренду) Товариству з обмеженою відпорвідальністю «Бігтрейд Дніпро» строком на три роки.
Згідно абзацу шостого пункуту 16 Порядку державної ресєтрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної особи або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядженням транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
На виконання вказаних нормативно-правових норм та на пісдтаві вказаного договору ТОВ «Бігтрейд Дніпро» звернулося до територіального сервісного центру МВС 1241 м.Дніпро з метою реєстрації автомобіля марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , за ТОВ «Бігтрейд Дніпро», як тимчасовим користувачем. На підтвердження вказаного сервісним центром МВС 1241 було видано тимчасовий реєстраційний талон серії ХХР №021153, який підтверджує, що ТОВ «Бігтрейд Дніпро» строком до 21.12.2025 року є користувачем вказаного автомобіля.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки право на користування автомобілем нею передано до третьої особи - ТОВ «Бігтрейд Дніпро» на підставі догвору, згідно котрого спосіб використання автомобіля марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , в тому числі і контроль за габаритно-ваговим режимом його експлуатації, не залежить від її волі.
Крім того, оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адімінстратвині правопорушення у сфері безпеки на автомобільному травнспорті, затвердженій Наказом Мініфраструктури №512 від 27.01.2021 року, оскільки не містить наступної інформації: у розділі «устанвоив»: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорія транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактчина міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Вказані недоліки ставлятиь під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встанволених законодавством вагових норм.
Як вбачається зі змісту постанови, в останній міститься посилання в інтернеті на вебсайт, на котрому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момиент учинення правопорушення та постановою в електронній формі.
При переході за електронною адресою, вказаною у постанові, здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», де міститься шість фотографій транспортного засобу, інформація прпо номер постанови, інформація про дату народження, дату винесення постанови, тип порушення, зафіксовані поуршення, інформація про транспортний засіб та відповідальну сообу, що склала постанову. На вказаному сайті відсутня також постанова в електронній формі, а також відеозапис руху транспортного засобу.
Згідно тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_2 визначено, що маса без навантаження автомобіля марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , станвоить 9212 кг, а повна маса складає 23 215 кг.
Разом з тим, згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 21.12.2022 року №629/22-3Х, загальна місткість автоцистерни автомобіля марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 14 680 літрів із зазначенням призначення цистерни - нафтопродукти.
Аналіз національних стандартів України щодо технічних умов нафтопродуктів, перевезення котрих здійснюється ТОВ «Бігтрейд Дніпро», зокрема ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні» та ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне євро» свідчить, що найбільшу густину за приведеної температури повітря в 15 градусів цельсія має зимове та літнє дизельне паливо, густина якого дорівнює 845 кг/м.куб.
Таким чином, навіть якщо припустити, що автомобіль марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , 02.02.2024 року перевозив дизельне паливо в максимально допустимому об'ємі, рівному 14 680 дітрів, при цьому для легкості розрахунку прийняти температуру повітря рівною 15 градусів Цельсія того зимового дня, то макисмальна вага транспортного засобу разом з вантажем складатиме: 9 212 кг + (14 680 м.куб * 845 кг/м.куб) = 21 616,60 кг = 21,6 т.
Тобто, фактична маса транспортного засобу марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , була б всеодно меншою на 1 598,40 кг від повної маси цього ж автомобіля.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що дозволена максимальна маса - маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою тарнспортного засобу як максимально допустима.
При цьому, цими ж Правилами, а саме, пунктом 22.5 визначено максимально допустиме значення навантаження на одну вісь, що складає 11,5 т для доріг державного значення, при цьому не амє значення спареність коліс на будь-якій з осей.
Таким чином, враховуючи, що автомобіль марки DAF моделі АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , має 2 осі (передню та задню), то максимальне сумарне навантаження на них буде дорівнювати 11,5 + 11,5 = 23 тони, що фактично дорівнює повній масі автьомобіля DAF згідно тимчасового свідоцтва про реєстрацію, та є всеодно більшим значенням від фактичної маси автомобіля з урахуванням повного завантаження вантажем (21,6 т). Однак, за замістом постанови даний показник відповідачем було взято у розмірі 18 тон.
Таким чином, на думку представника позивача, незавжаючи на те, що позивач не є суб'єктом відповідальності за правопорушення за ст. 132-1 КУпАП, очевиджним є відсутність і об'єктичної сторони правопорушення, оскільки фактично перевантаження на осі вантажного автомобіля допущено не було.
У зв'язку з наведеним, представник позивача, адвокат Шурин І.В., просив визнати протиправною та скасувати постанову по спрві про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має ресєтрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 15.02.2024 року серії АА №00017193 та стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 119,60 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.
01.05.2024 року через сиситему «Електронний суд» від представника Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_2 , надійшов відзив на позову заяву, в котрому оставння просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, зазначивши наступне.
Представник відповідача зазначає, що здійснюючи перевезення вантажу з певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищення нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищує безпеку руху на автодорогах та слугує збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.
Щодо навантаження на строєні осі транспортного засобу транспортного засобу, належним чином зафіксованої автоматичним пунктом представник відповідача зазначає, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.
Згідно з частини 2 статті 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно. Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Додатково зазначимо, що посилання на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованими та на їх спростування наводимо методику розрахунку відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, що полягає в наступному. Відповідно до пункту 22.5 ПДР, за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
б) фактичної маси:
Тип транспортного засобу
Максимальне значення для автомобільних доріг
державного значення, тонн
місцевого значення, тонн
Вантажні автомобілі:
двовісний автомобіль 18, 14
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено з врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Так, відповідно до оскаржуваних постанов формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:
Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:
*% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%
Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Відповідно, постановою серії АА №00017193 від 15.02.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5700 мм; навантаження на вісь 1 - 9650 кг; 2 - 11950 кг; загальна маса - 21600 кг.
Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА №00017193 від 15.02.2024, навантаження на загальну масу транспортного засобу скала 19 440 кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 8% (1.44 тон).
Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу виглядає так: (21600-18 000-(10%?21600 ))/(18 000)?100=8%
*розміри відсотків перевищення 8%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 1.44 тон - це з урахуванням похибки.
Представник відповідача також зазначає, що в позовній заяві позивач підтверджує факт того, що загальна вага транспортного засобу (разом з вантажем) складає 21,6 тон, тобто з перевищенням норм, встановлених п. 22.5 ПДР.
Щодо суб'єкта правопорушення (належного користувача транспортного засобу) представник відповідача зазначає наступне.
Особа суб'єкта відповідальності за частиною 2 статті 1321 КУпАП визначається відповідно до статті 143 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122, частинами 2 і 3 статті 1321 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
В свою чергу, позивач зазначає про те, що вона не є суб'єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскільки транспортний засіб на підставі договору оренди перебував у користуванні іншої особи - ТОВ “Бігтрейд Дніпро”, з огляду на що відсутні підстави щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Як зазначає представник вілповідача, ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.
Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об'єкти обліку).
У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядок 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об'єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.
Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Також зауважує, що низка відомостей, які обов'язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14- 3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.
Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.
В той же час, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача).
Позивач, будучи власником такого транспортного засобу, як того вимагає Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, не вжила заходів для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу для автоматизованого обліку.
Відповідно до пункту 3 Порядку підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. У цьому Порядку термін заявники вживається у такому значенні: заявники - власник транспортного засобу (його представник за нотаріально посвідченою довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належний користувач. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.
Таким чином, зазначені норми права вказують на те, що саме з ініціативи власника до Єдиного державного реєстру транспортних засобів вносяться відомості про належного користувача транспортного засобу.
Також позивач не надала доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Водночас, позивач не надала доказів того, що вона, як власник транспортного засобу, вносила особисто до Реєстру відомості про належного користувача належного йому на праві власності транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, твердження позивача щодо належного користувача (ТОВ «Бігтрейд Дніпро») не відповідає дійсності.
Особою, за якою зареєстрований транспорт DAF моделі AE 95 XF 380, державний номерний знак НОМЕР_3 , на час вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення обліковується ОСОБА_1 . При цьому, відомості щодо користувача даного транспортного засобу - ТОВ «Бігтрейд Дніпро», як зазначає Позивач) відсутні.
Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортним засобом передбачає вчинення власником транспортного засобу певних дій, зокрема:
- через територіальні органи з надання сервісних послуг МВС - шляхом надання відповідних документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; документи, які підтверджують право представляти інтереси юридичної особи (у разі звернення юридичної особи), паспорта громадянина України, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків). Для призначення належного користувача транспортного засобу потрібно звернутись двом особам: власнику та водію, який керуватиме цим транспортним засобом, або їх уповноваженим представникам до будь-якого зручного сервісного центру МВС;
- через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС та Єдиний державний вебпортал електронних послуг - шляхом переходу за посиланням у листі заявника, того хто має підтвердити передачу транспортного засобу, до заявки. У кінці такої заявки треба накласти електронний підпис, як відповідний метод ідентифікації особи. Як тільки електронний документ було підписано з одного боку, він приходить тому, хто ініціював процес передачі авто на підтвердження. Іншій стороні теж треба поставити електронний підпис. Так обидва користувачі, навіть перебуваючи на відстані один від одного, знають, що заявку було розглянуто і схвалено ними обома.
З огляду на зазначені обставини та відсутність у ЄДРТЗ відомостей щодо належного користувача транспортного засобу на момент виявлення події адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, відповідно до норм статті 143 КУпАП та Порядку №1174, Інструкції №512 до адміністративної відповідальності притягнуто власника транспортного засобу ОСОБА_1 .
Також представник відповідача звертає увагу, що зазначена позиція відповідача підтверджується численними висновками судів, викладеними у рішеннях першої інстанції та постановах апеляції, якими за результатами розгляду аналогічних за фактичними обставинами спорів неодноразового наголошувалося на правомірності дій Укртрансбезпеки під час виявлення події порушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що достатнім доказом у даному випадку є видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію на ТОВ «Бігтрейд Дніпро». Однак, видача тимчасового свідоцтва не позбавляє обов'язку подачі заяви про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача Зокрема, зазначені вище доводи відповідача підтверджуються висновками постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 по справі №545/3609/21.
Відтак, дані твердження позивача жодним чином не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Додатково зазначає, що відповідачем було направлено запит до РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві.
Щодо законодавчо встановлених вимог здійснення перевезень вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень представник відповідача зазначає, що з системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об'єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.
На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей представник відповідача повідомляє, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 60, WAGA-WIM35, зав. №9, яким здійснювалась фіксація правопорушень в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвами про повірку № 04/4446, 1624, 1625.
Таким чином, автоматичний пункт габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем, був обладнаний приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який станом на момент фіксації вчинення позивачем адміністративних правопорушень був справним та готовим до експлуатації, а отже, показники вимірювань навантажень на осі та загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об'єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком № 1174.
Підсумовуючи вищевикладене, представник відповідача зазначає, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Дії посадових осіб відповідача, на думку представника, під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України. Також зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті кодексу України про адміністративні правопорушення та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , на думку представника відповідача, відсутні.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної казначейської служби України з безпеки на транспорті Соколюком Л.М. 15.02.2024 року складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00017193, у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України, а саме, перевищення загальної маси транспортного засобу на 8% (1,44 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 18 т, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 02.02.2024 року, о 14 год. 49 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF AE95XF, державний номерний знак НОМЕР_4 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): перевищення загальної маси транспортного засобу на 8% (1,44 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 308 КУпАП, в разі несплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу в строк, установлений частиною другою статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 17 000,00 грн.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. ст. 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст.229 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені ч.ч.2, 3 ст.132-1 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.
Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.
Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Положеннями ч.2 ст.132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Суб'єкт відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначений ст.14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Судом встановлено, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM60, WAGA-WIM35, зав. №9. Строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу №04/4446;1624;1625 до 22.11.2024 року.
Також у постанові міститься посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Приписами ч.2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, (далі ПДР), у редакції чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зазначених в цьому пункті максимальних значень параметрів щодо: а) зовнішніх габаритів; б) фактичної маси типів транспортних засобів; в) навантаження на вісь.
Відповідно до п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесенння габариту на смугу зустрічного руху - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 12 м (для автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75 м), фактичну масу двовісного автомобіля понад 18 т, трьохвісного понад 25, 26) т (для контейнеровозів - понад 42 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 44 т), навантаження на одинарну вісь понад 11,5 т, здвоєні осі - 11,5 - 20 т, строєні 21 - 24 т та ін.
Приписами ст.279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Інформаційна картка габаритно-вагового контролю, яка додана представником відповідача до відзиву на адміністративний позов, містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, а саме: axlecount кількість осей; axledistance відстань між осями; axleload навантаження на кожну вісь; overweighted перевищення ваги; temperature температура повітря; weight-full повна маса; class клас транспортного засобу.
Згідно з даних інформаційної картки габаритно-вагового контролю автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовані наступні параметри транспортного засобу марки DAF AE95XF, державний номерний знак НОМЕР_4 : кількість осей 2; спарені колеса - 2 вісь; відстань між осями 1 -2 5700 мм; навантаження на вісь 1 - 9650 кг; на вісь 2 - 11950 кг.
При цьому, відповідачем у відзиві на позовну заяву за встановленою формулою наведено розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу відповідно до даних інформаційної картки габаритно-вагового контролю та з урахуванням похибки пристрою зважування, зокрема:
% перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де
Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР;
Відповідно до постанови серії АА № 00017193 від 15.02.2024 року перевищення загальної маси транспортного засобу марки DAF AE95XF, державний номерний знак НОМЕР_4 , становило 8% (1,44 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон.
Хфакт. транспортного засобу Позивача 149940 т, Хнорм. щодо даного транспортного засобу 18 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 10%. З огляду на вказані дані, перевищення загальної маси транспортного засобу становило 8% (1,44 тон).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
((21 600 - 18 000 - 10% ? 21 600) / 18 000) ? 100 = 8,84 % (1,44 тон).
Таким чином, постанова серії АА № 00017193 від 15.02.2024 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, яка передбачена положеннями КУпАП та п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).
Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145 визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Підпунктом 4 пункту 2 цього Порядку було передбачено, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 КУпАП відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Пунктом 3 цього ж Порядку визначено, що підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Відтак, у разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Враховуючи наведене та те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на час розгляду справи, а також те, що належний користувач не звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що відповідальність має нести власник транспортного засобу - позивач у справі.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623).
Згідно з п.п.2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Суд приймає до уваги також те, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908, затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.
За змістом п. 3 цієї Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Отже, вказаною вище Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови та дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення правопорушення.
На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури №324 від 14 травня 2022 року.
Оскаржувана постанова щодо позивача відповідає формі, зазначеній затвердженій у додатку 1 до вищевказаної Інструкції.
Відповідно до п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Положеннями ст.283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених ч.2 і ч. 3 цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
З врахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містять необхідну інформацію, передбачену КУпАП.
При цьому, оскаржувана постанови підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Доводи представника позивача, адвоката Шурина І.В., які наведені в адміністративному позові, суд вважає непереконливими, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами, суперечать вимогам вищезазначеного чинного законодавства, яке регулює порядок фіксації, оформлення справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, та порядок встановлення осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, і притягнення їх до передбаченої законом адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної казначейської служби України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій.
Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відповідачем було обґрунтовано факт вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про належність оскаржуваної постанови.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем, як власником транспортного засобу марки DAF АЕ95XF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, тому винесена уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на наземному транспорті постанова серії АА №00017193 від 15.02.2024 року відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і скасування постанови головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної казначейської служби України з безпеки на транспорті Соколюка Л.М. у справі про адміністративне правопорушення серії АА №00017193 від 15.02.2024року відносно ОСОБА_1 .
Враховуючи приписи ст.139 КАС України судові витрати необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 73, 242-244, 246 КАС України, суд -
Залишити постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на наземному транспорті Соколюка Любомира Миколайовича в справі про адміністративне правопорушення серії АА №00017193 від 15.02.2024року відносно ОСОБА_1 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.