Справа № 202/3955/24
Провадження № 1-кс/202/3294/2024
Іменем України
09 травня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041660000349 від 21.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 21.03.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000349 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою.
08.05.2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041660000349 від 21.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 08.05.2024 року.
Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2024 до ЧЧ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , невідома особа таємно, в період воєнного стану, шляхом пошкодження радіаторної решітки проникла до автомобіля BMW 520, д/з НОМЕР_1 та скоїла крадіжку запчастин до вказаного автомобіля, чим спричинила останньому матеріальну шкоду, розмір встановлюється.
Також, 21.03.2024 до ЧЧ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що за адресою АДРЕСА_2 , невідома особа таємно, в період воєнного стану, шляхом пошкодження радіаторної решітки проникла до автомобіля BMW 520I, д/з КЕ3446MI та скоїла крадіжку запчастин до вказаного автомобіля, чим спричинила останньому матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється.
18.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від 25.03.2024 року проведено обшук автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , білого кольору, 1989 року випуску, в ході вказаного обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Айфон 10», який поміщено до спеціального пакету WAR 1265368; комплект ключів у кількості 5 шт., які поміщено до спеціального пакету WAR 1876091; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW 520»,д.н.з. НОМЕР_2 , банківська карта «Монобанк» № НОМЕР_4 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , які поміщено до спеціального пакету WAR 1265367; два колеса із зимовою гумою та титановими дисками сірого кольору з написом «BMW»; бампер із підсилювачем та решіткою радіатора, синього кольору; змив із поверхні зливної кришки радіатора, який поміщено до паперового конверту НПУ ; 1 липка стрічка із папілярними візерунками з поверхні коробки із запчастинами, яку поміщено до паперового конверту НПУ; 2 липкі стрічки зі слідами папілярних узорів із мобільного телефону «Айфон 10», які поміщено до паперового конверту НПУ; 1 липка стрічка зі слідами структури тканини з поверхні автомобільного бамперу, яку поміщено до паперового конверту НПУ; дві фари від автомобіля «BMW», підфарники, рамки для фар, зажигатель для туманок, поворотники 2шт., коробка зі запчастинами, ДРГ, підфарники 2 шт., накладка на бампер, які поміщено до поліетиленового пакету та скріплено стяжкою за номером В725399.
Під час проведення обшуку участь, у вказаній слідчій дії приймав потерпілий ОСОБА_4 , який впізнав свої деталі, а саме: два колеса із зимовою гумою та титановими дисками сірого кольору з написом «BMW»; бампер із підсилювачем та решіткою радіатора, синього кольору; дві фари від автомобіля «BMW», рамки для фар, зажигатель для туманок, поворотники 2шт.
Виходячи із викладено транспортний засіб марки «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , білого кольору, 1989 року випуску, використовувався як знаряддя вчинення злочину, щоб подолати перешкоди на шляху досягнення злочинної мети, шляхом схову та перевезення викраденого майна, та наньому можуть зберегтися сліди, які можуть бити використані як доказ факту та обставин.
25.04.2024 року постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вищевказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до клопотання додав заяву, відповідно до якої просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
В силу вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність учасників провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою у розгляді.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.
З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання речовими доказами від 25.04.2024 року, відповідно до якої вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.
Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, виникає необхідність у застосуванні саме такого засобу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: транспортний засібBMW 520», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , білого кольору, 1989 року випуску, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1