справа №176/853/24
провадження №1-кп/176/119/24
14 травня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
судового розпорядника ОСОБА_3 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2024 року за №12024041220000011,-
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 -
ОСОБА_4 ставиться за провину скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
09 травня 2024 року прокурор ОСОБА_5 подала до суду клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що закінчується 16 травня 2024 року.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказувала на те, що обраний ОСОБА_4 запобіжний захід закінчується 16 травня 2024 року, при цьому на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, на думку прокурора наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтвердущується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою ухилення від відповідальності, останній може переховуватися від суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтувала тим, що знаходячись на волі ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків, оскільки показання вказаних осіб будуть враховані судом лише після допиту у суді.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтувала тим, що ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання, не має на утриманні неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим може вчиняти інші кримінальні правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із зазначених в даному клопотанні підстав та просила суд його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , просила застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, зазначаючи що останній бажає вибачитись перед батьком, який являється потерпілим, і піти на військову службу до Збройних Сил України. При цьому, обвинувачений зазначив, що проживає разом із батьками.
Потерпілий, висловлюючи свою думку, зазначив, що обвинувачений, який являється його сином, має відбувати покарання на яке заслуговує.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до таких висновків.
Так, згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення даного питання судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Аналізуючи вказану норму Закону, суд доходе висновку, що запобіжний захід скасовується або змінюється в судовому розгляді, якщо відпадає необхідність у застосуванні запобіжного заходу або в раніше обраному запобіжному заході. При цьому, на більш м'який запобіжний захід змінюється, якщо обвинувачення змінюється на менш тяжке або ступінь вірогідності неналежної поведінки обвинуваченого стає незначним.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, суд враховує вимоги Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» вказував на те, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Із викладеного слідує, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років, не має сталих соціальних зв'язків, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання, не має на утриманні неповнолітніх дітей, суд погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нового кримінального правопорушення, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки на теперішній час у судовому засіданні не допитані свідки та потерпілий, що являється його батьком і з який він проживає в одному приміщенні, обвинувачений може намагатися незаконно впливати на зазначених осіб з метою вплинути на їх покази, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За глибоким переконанням суду, менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання своїх процесуальних обов'язків з боку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та існують на даний час, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до 12 липня 2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянину України, строк тримання під вартою до 12 липня 2024 року включно.
Копії ухвали вручити учасникам судового провадження для відома та направити до державної установи «Криворізької установа виконання покарань (№3)» для належного виконання.
Ухвала суду, в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_8