Справа № 211/2629/24
Провадження № 3/211/1598/24
іменем України
14 травня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює електромеханіком в СП «Криворізька дистанція сигналізації та зв'язку» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за участі: захисника - ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_3 ,
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 206933 від 13.04.2024, 13 квітня 2024 року ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, умисні дії психологічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода морально-психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що напередодні йому зателефонувала колишня дружина і сказала забрати свої речі з будинку. Наступного дня він взяв трьох людей та машину і поїхав за речами, вже коли речі майже всі були загружені до автомобіля, це все побачила теща і почалось. Колишня дружина і її мати звинуватили його у тому, що нібито він позривав пломби, однак він цього не робив, це зробив син. В той день він нікому не погрожував та нецензурно не виражався.
Його захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_1 - це її колишній чоловік. Протягом всього спільного життя він її ображав, бив, але вона нікуди з цього приводу не зверталась. 13.04.2024 року вона викликала поліцію, бо ОСОБА_1 зірвав пломби. Фізичного та психологічного насилля того дня по відношенню до неї не було.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши відео з боді-камер поліцейських, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно із положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, 13 квітня 2024 року ст.лейтенантом поліції ОСОБА_4 був складений протокол серії ВАБ №206933 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив щодо ОСОБА_3 психологічне насильство.
Разом з тим, згідно із диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до зазначених норм закону особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Так, протокол, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, оскільки фактично хоч і містить кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, які передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте вони належним чином не встановлені, зокрема, не зазначено, які саме дії ОСОБА_1 були розцінені як домашнє насильство психологічного характеру, у зв'язку з чим є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
Також необхідно зауважити на тому, що в ході судового слідства сама потерпіла вказала на те, що підставою для виклику поліції став факт пошкодження пломб газу та електроенергії, що за своєю суттю не охоплюється об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Необхідно зазначити, що відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
За таких обставин, наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, доходить висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 173-2, 283-285 КУпАП -
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу в десяти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д. М. Ніколенко