Ухвала
Іменем України
29 листопада 2007 року
Справа № 2-27/1948-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Тимошенко Олександри Юріївни, довіреність №б/н від 31.10.2007, сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія";
відповідача: Грязнової Галини Михайлівни, довіреність №55/8/10-0 від 09.01.2007, Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 20.08.2007 у справі № 2-27/1948-2007А,
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" (вул. Центральна, 58, Чкалове, Нижньогірський р-н, 97112)
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, Нижньогірський, 97100)
про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість,
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 20.08.2007 у справі № 2-27/1948-2007А задоволено позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість.
Суд зобов'язав Державну податкову інспекцію в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим списати безнадійну податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 95569,91грн.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" 1,70грн. державного мита.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що ним було списано безнадійний податковий борг у розмірі по податку з доходів найманих працівників позивача у 2002 -2004 на суму 75706,16 грн., в тому числі 16940,86грн. за 2004. Крім того вказав на той факт, що підпунктом 9 пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" №398 від 30.11.2006 зупинено дію підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" на 2007.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну головуючого судді Голика В.С., у зв'язку з хворобою, на суддю Щепанську О.А., головуючим суддею у справі було призначено суддю Щепанську О.А.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Волкова К.В.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 93618,20грн., а також пеню в сумі 6472,02 грн. і штрафні санкції у розмірі 2404,14 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до підпункту 18.2.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", безнадійний податковий борг підлягає списанню.
Крім того, позивач вказував, що форс - мажорні обставини, які діяли протягом 3 - 5.04.2004 визнані форс - мажорними обставинами в у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №368 "Про порядок у класифікації надзвичайних ситуацій" позивача включ ено до переліку сільгоспвиробників, що постраждали від надзвичайної ситуації.
Також, позивачем було заявлено клопотання від 06.03.2007, відповідно до якого, позивач просив суд зупинити провадження у справі до закінчення судово - бухгалтерської експертизи, призначеної у справі№2-19/1244- 2007.
Зазначене позивач обґрунтовував тим, що господарським судом Автономної Республіки Крим розглядається справа №2-19/1244-2007 за позовом прокурора Нижньогірського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 242541,37грн. за 2004-2005.
Отже, 22.02.2007 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим, провадження у справі №2-19/1244- 2007 було зупинено та призначено судово - бухгалтерську експертизу для визначення розміру і строку виникнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія".
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що результат проведення судово-бухгалтерської експертизи, призначеною ухвалою від 22.02.2007 у справі №2-19/1244-2007 мав суттєве значення для розгляду даної справи, господарський суд ухвалою від 06.03.2007 зупинив провадження у справі №2-27/1948-2007А до закінчення проведення судово-бухгалтерської експертизи у справі №2-19/1244-2007.
Позивач у справі надав клопотання від 06.08.2007 про поновлення провадження у справі в зв'язку поверненням матеріалів справи №2-19/1244 - 2007 з висновком №38/07 судово - економічної експертизи до господарського суду Автономної Республіки Крим.
У зв'язку з вказаним, ухвалою від 06.08.2007 провадження у справі було поновлено.
Крім того, позивач заявою від 06.08.2007 уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача списати безнадійну податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 95569,91грн., а також пеню у сумі 6472,02 грн. і штрафні санкції у розмірі 2404,14грн.
20.08.2007 позивач усно уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача списати безнадійну податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі у розмірі 95569,91грн. Від позовних вимог про списання пені в сумі 6472,02грн. і штрафних санкцій у розмірі 2404,14грн. відмовився.
Господарський суд прийняв вказане уточнення і відмову від позову та ухвалою від 20.08.2007 провадження у справі в частині позовних вимог про списання пені в сумі 6472,02грн. і штрафних санкцій у розмірі 2404,14грн. провадження у справі закрив.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Таврія" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Нижньогірською районною державною адміністрацією відповідно до рішення №11301200000000124 від 28.03.2000.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за відповідачем значиться заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 95569,91грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується висновком №38/07 судово - економічної експертизи у справі №2-19/1244-2007.
Згідно з пунктом 3.2 Статуту позивача предметом його діяльності є рослинництво: вирощування зернових, технічних культур, овочів, грибів та таке інше. А також змішане сільське господарство.
Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 (з наступними змінами і доповненнями), у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Як встановлено в пункті 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом "г" пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181 - III під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти податковий борг фізичних та юридичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин). Зі змісту вказаної норми слідує, що безнадійний податковий борг виник внаслідок обставин непереборної сили, не з вини платника податку. Такі обставини неможливо попередити своїми силами (безпосередньо вплинути на своєчасне виконання податкових зобов'язань). Норми вказаної статті поширюються на всіх платників податків незалежно від галузевого підпорядкування.
Заборгованість позивача виникла внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджується висновком Торгово - промислової палати України про форс - мажорні обставини від 05.05.2004 №1706/05-4, згідно до якого підтверджено, що несприятливі погодні умови, що потягнули загибель та ушкодження сільськогосподарських культур на площах сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" станом на 3-5 квітня 2004 є форс - мажорними обставинами, у відповідності до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000.
Отже, наявність форс - мажорних обставин, яки привели до виникнення у платника податку податкового боргу, є підставою для списання такого боргу в повному обсязі за всіма платежам без обмежень.
Згідно з пунктом 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181 - III було розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, плати (податку) за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли.
В пункті 4.6 встановлено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 списанню підлягає борг по податку з доходів фізичних осіб, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу).
Як зазначено в пункті 3.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується: Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Висновком Торгово - промислової палати України факт непереборної сили підтверджено.
Згідно з пунктом 2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо:
- податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством;
- усіх видів пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів (у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності), а також плати (процентів) за наданий податковий кредит, які нараховані платникам податків на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до Закону.
Як визначено у пункті 1.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 органами, уповноваженим здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.
Законодавством України передбачено певний порядок списання безнадійного податкового боргу, якого необхідно дотримуватися.
Відповідно до пункту 5.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 у випадках, передбачених підпунктами 3.3, 3.4 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.
Згідно з пунктом 5.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 2. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби, третій - для контролюючого органу. У тому разі, коли контролюючий орган є податковим органом, рішення складається у двох примірниках - для платника податків і органу державної податкової служби.
У виконання вказаних вимог, позивач звернувся з листом від 12.01.2007 №б до відповідача у справі з вимогою провести списання заборгованості у податку з доходів фізичних осіб у сумі 110554,50грн., а також нараховану пеню у розмірі 6472,02грн. і штрафні санкції у розмірі 2404,14грн. за 2004.
Проте, відповідач листом від 24.01.2007 №116/1024-02 у списанні вищевказаної заборгованості відмовив та послався на підпункт 9 пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" №398 від 30.11.2006, яким зупинено дію підпункту "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" на 2007.
Однак, вважає таку відмову неправомірною, оскільки податковий борг виник у позивача за період 2004-2005.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 у справі № 2-27/1948-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 у справі № 2-27/1948-2007А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 у справі № 2-27/1948-2007А залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді