13 травня 2024 р. Справа № 520/32129/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 17.01.24 у справі №520/32129/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії позивача.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що дії відповідача, які полягають у відмові їй підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), є протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року (справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження) позов залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі №520/32129/23 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визнавши протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) та зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії позивача.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а його висновки зроблені передчасно. Зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку розміру грошового забезпечення та наданні відповідної довідки із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин судом першої інстанції було винесено рішення всупереч вимогам закону та судової практики Верховного суду, оскільки відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії є протиправною. Посилається на висновки Верховного Суду у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), № 160/2775/22 (постанова від 06.02.2023), № 120/6288/21-а (постанова від 15.02.2023). Окрім того, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 320/9431/21, а також Другого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 10.01.2024 року у справі № 440/7323/23. Вважає, що суд першої інстанції під час винесення рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи спростовують правильність висновків суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 304 КАС України.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Оскільки заявник є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України, то довідку про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за тією ж самою посадою у штаті, котру обіймав заявник до звільнення зі служби у відставку чи прирівняною посадою у цілях перерахунку (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії видає ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач звернувся до відповідача щодо надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір власного ж грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавок, доплат, премій, для перерахунку пенсії.
Відповідачем на вказане вище звернення позивача була надана відмова, оформлена листом від 06.11.2023 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою.
Приймаючи рішення про залишення без задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для цього.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 (далі по тексту - Постанова №704, в редакції станом на час спірних правовідносин) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Так, п.2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пункт 4 Постанови №704 було викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з 29.01.2020 року є нечинною редакція пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №103, та застосовується первісна редакція пункту 4, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
Відповідно, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, змінився нормативно-правовий підхід, та військовослужбовці знову отримали право на збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, а отже і грошового забезпечення, у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у даній справі стосуються питання правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2023 року №ФХ-111394/10632/с встановлено, що відповідачем було повідомлено позивача, що станом на теперішній час відсутні правові підстави для складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби для обчислення пенсії, станом на 01.01.2023 (а.с. 22-23).
Згідно пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Наведене вище відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.12.2019 р. по справі №240/4946/18, Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.02.2021 р. у справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 р. у справі №200/3757/20-а.
Під час розв'язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VІІІ та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 перевагу належить віддати положенням закону як акту вищої юридичної сили.
Приписи пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ були чинними, як на дату прийняття постанови Кабінету Міністрів України №704, так і станом після 29.01.2020 та неконституційними не визнавалися.
Приписами Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі по тексту - Закон №2017-III) врегульовано правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Згідно зі ст.1 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Відповідно до ст.6 Закону №2017-III, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з ч.2 ст.92 Конституції України, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України та порядок встановлення державних стандартів.
При цьому, з урахуванням вже наведеного вище, 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX, встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, зазначення у п.4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Враховуючи, що положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, зокрема, у 2023 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)".
Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22 Верховний Суд зробив такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22 є обов'язковими для застосування у спірних правовідносинах, з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача, які стосуються протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів до суду апеляційної інстанції на спростування зазначено вище, а тому, з урахуванням приписів ч.2 ст.77 КАС України, останнім не доведено (доказано) правомірність власних дій, які є предметом оскарження у даній справі.
Висновки суду першої інстанції про те, що, зокрема, позивачем не було надано до матеріалів справи доказів включення у спірних правовідносинах до кошторису суб'єкта владних повноважень або до штатного розпису суб'єкта владних повноважень видатків на виплати за грошовим забезпеченням військовослужбовця, обчисленого із розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі - 2.102,00 грн. (станом на 30.01.2020 року), 2.270,00грн. (станом на 01.01.2021 року), 2.481,00 грн. (станом на 01.01.2022 року), 2684,00 грн. (станом на 01.01.2023), є необґрунтованими, оскільки з урахуванням приписів ч.2 ст.77 КАС України саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має доводи правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення позивача.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, що цілком узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у справі №340/608/23.
Отже, для розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням має братися саме прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року (в даному випадку станом на 01 січня 2023), а не прожитковий мінімум у розмірі 2102,00 грн., встановлений для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Також, колегія суддів вважає помилковими та необґрунтованими посилання суду першої інстанції на приписи п.2 постанови №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704», оскільки такі зміни відбулись пізніше, ніж виникли спірні відносини (норми вказаної постанови набрали чинності 20.05.2023 року), та не були мотивом відмови позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що щодо необхідності задоволення вимог позивача, а саме шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року.
Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.04.2024 року у справі №340/608/23.
Враховуючи приписи ч.5 ст.242 КАС України, у даній справі враховуються саме висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції у даному рішенні (постанові) вище.
Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши постанову про задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 ст.139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду даної справи вимоги позивача підлягають задоволенню, відтак за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 53 коп.
Враховуючи те, що дану справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №520/32129/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 53 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко