13 травня 2024 року справа №200/4969/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Чекменьов Г.А.), складене у повному обсязі 29 травня 2023 року, у справі № 200/4969/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 № 7124858/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 05.03.2022 за датою фактичного подання - 05.03.2022.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.07.2022 № 7124858/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» № 3 від 05.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 05.03.2022, подану ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (ЄДРПОУ 40803038) за датою фактичного подання - 13.07.2022 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (84107, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Літературна, буд. 88, адреса для листування: а/с 207, 01042, м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, б.19, код ЄДРПОУ 40803038) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн. та судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що за результатом розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС винесено рішення про відмову у реєстрації з причини ненадання первинних документів щодо придбання, транспортування та зберігання товару.
Вважає, що за таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію податкової накладної.
Окрім того, вважає, що позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.
Вважає, що стягнуті у податкового органу витрати на правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представники сторін в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (код ЄДРПОУ 40803038), зареєстровано 02.11.2021 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002771070009006828. Місцезнаходженням ПрАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» є адреса: 84107, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Літературна, буд. 88.
Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах - ГУ ДПС у Донецькій області, Слов'янська ДПІ (м. Слов'янськ) як платник податків та зборів, з 02.09.2016.
За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності згідно за КВЕД 10.41 є виробництво олій та жирів, а саме виробництво олії соняшникової.
Позивачем зазначено, що технологія виробництва олії розпочинається з закупівлі сировини - насіння соняшника (УКТЗЕД 1206). Шляхом віджиму насіння соняшника отримується основна продукція - олія соняшникова (УКТЗЕД 1512). При цьому паралельно ще отримується наступна продукція - шрот соняшниковий (УКТЗЕД 2306) та лушпиння соняшникове (паливні гранули) (УКТЗЕД 1404).
Позивачем укладено з ТОВ «ПТАХОФАБРИКА ФЕНІКС» (Покупець) договір поставки від 03.03.2022 №03/03-22-В згідно з специфікацією № 1, а саме шроту соняшникового гранульованого у кількості 200 т на суму 16500000 грн.
У зв'язку з виконанням вказаного договору ПРАТ «ІНТЕР АГРОЛАЙН» 05.03.2022 виписано податкову накладну (далі - ПН) № 3, яку було відправлено засобами електронного зв'язку на реєстрацію в ЄРПН 13.07.2022 на загальну суму 172976,80 грн в тому числі ПДВ 28829,47 грн на реалізацію «шроту соняшникового гранульованого» за кодом УКТ ЗЕД 2306.
В квитанції про реєстрацію податкової накладної від 3.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.07.2022 через електронний кабінет платника позивачем було надано пояснення (Повідомлення № 11 про надання пояснень та копій документів) а саме:
договір поставки №03/03-22-В від 03.03.2021 з додатком - специфікація №1 від 03.03.2022;
видаткова накладна №201 від 05.03.2022;
ТТН №141 від 05.03.2021;
договір купівлі-продажу нерухомості від 26.03.2017;
витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з перерахуванням всіх об'єктів, на яких здійснюється переробка насіння соняшника на олію та шрот;
договір оренди земельної ділянки від 18.05.2018, на якій розташовані об'єкти нерухомості та витяг з державного кадастру про земельну ділянку;
повідомлення про державну реєстрацію потужностей підприємства;
сертифікат ДАБІ про закінчення будівництва №ІУ122200826649,
баланс станом на 31 грудня 2021 року
податкову декларацію з податку на прибуток, з якого випливає наявність прибутку.
Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН (надалі - Комісія) від 28.07.2022 № 7124858/40803038 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.03.2022 № 3 у зв'язку з ненаданням копій документів:
первинних документів щодо постачання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;
документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорт якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
08.08.2022 позивач надав до Державної податкової служби України скаргу про оскарження Рішення Комісії вих.№11/03 від 08.08.2022 разом з додатковими первинними документами:
- видаткова накладна №17 від 18 січня 2022 року до договору №23/12-21-11 від 10.12.2021;
- товарно-транспортні накладні: №№ 91-102 від 18.01.2022 року до ВН №17 від 18.01.2022 року в кількості 12 штук;
- договір постачання №23/12-21-П від 10.12.2021 року з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;
- специфікація №2 від 17.12.2021 року до договору № 23/12-21-П від 10.12.2021 року з постачальником ФГ «Нечепорук Раїса Миколаївна»;
- сертифікат ISO22000:2018;
- Експертний висновок №000104 е/22 від 14 січня 2022 р. на шрот; - Certificate of Analyses No.2021_1246NLUKR від NOFALAB на олію;
- протокол випробувань №УПС 451/1580-1-21 від 20.10.2021 року на лушпіння від ПП «УКРПРОМСЕРТ»;
- Сертифікат відповідності № UA.010.027-21 на 2021-2023 рр. від ДП «Донецькстандартметрологія»;
- посвідчення якості №128/22 від 05.03.2022.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2022 №34329/40803038/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмові у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Позивач, не погоджуючись із відмовою у реєстрації податкової накладної, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкової накладної, достеменно не вказавши які саме документи необхідно надати позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Таким чином, зміст цієї норми передбачає обов'язок реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений Податковим кодексом України.
За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
За приписами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За правилами пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).
Аналіз вказаних норм свідчить, що діючим законодавством встановлено перелік інформації, обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.
Без зазначення детальної інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або
2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.
Разом з тим дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом спору в даній справі.
Щодо подій, які відбулися після зупинення реєстрації податкових накладних позивача, суд зазначає наступне.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до Порядку №1165, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З 14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Як встановлено судами, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.
Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податку ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
В порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальний перелік документів, що передбачений формою такого рішення (додаток до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані, однак мали би бути надані щодо господарських операцій позивача, не містять.
Платником податків надано до податкового органу пояснення та первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції, які на його переконання були належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.
Матеріали справи містять копії первинних документів, оформлених позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надавалися до податкового органу разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних складених у відповідності до вимог законодавства та засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Жодних доводів та доказів щодо невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідачами суду не представлено.
Відтак, позивачем подано контролюючому органу ряд копій первинних документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної.
Податковий орган не навів в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів, які має надати позивач для підтвердження господарської операції і надав можливість позивачу самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.
Отже, наведені обставини свідчать, що управління формально підійшло до встановлення правомірності формування позивачем податкової накладної, а висновки, викладені в рішенні Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.
Зі спірного рішення вбачається, що підставою для його прийняття стало ненадання платником податків копій копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів критерію правової визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 квітня 2019 року касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності та невмотивованості оскаржуваного рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання його протиправним та скасування.
При прийнятті цього рішення судом враховуються позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 640/1131/19, - в яких суд, зокрема, вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.
Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання її зареєструвати
Втручання в дискреційні повноваження відповідача в рамках даної справи не відбулось
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини другої цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частини 3 цієї статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані копії договору про надання правової допомоги від 07.10.2022, рахунок про надані послуги про скасування рішення щодо реєстрації ПН № 3 від 05.03.2022 від 12.10.2022 № 9 на суму 14385 грн. На підтвердження оплати послуг адвоката надане банківське платіжне доручення № 1874 від 18.10.2022 на суму 14385 грн.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин та досліджених судом матеріалів позовної заяви, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції що вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 3 000 грн., що є співмірним із складністю справи.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 200/4969/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 травня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
І.В.Геращенко
Е.Г.Казначеєв