Справа №759/5702/24 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/3025/2024 Доповідач: ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
07 травня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021105080001101 від 27.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 29.03.2024 ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року у справі № 759/28785/21 у кримінальному провадженні № 12021105080001101 від 27.05.2021 на автомобіль марки «Opel», моделі «Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2009 року випуску, який належить ОСОБА_3
01.04.2024 вказана апеляційна скарга із доданими до неї матеріалами передана судді-доповідачу Київського апеляційного суду ОСОБА_2 .
Витребувавши згідно ч. 1 ст. 422 КПК України з суду першої інстанції відповідні матеріали, перевіривши їх зміст та правові підстави з яких подано апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року, такою, що не може бути прийнята до апеляційного розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК Україникожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, ч. 1 ст. 309 КПК Українимістить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, зокрема про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятоїстатті 284 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 309 КПК Українитакож визначено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, норми кримінального процесуального закону України чітко визначають порядок і дають перелік тих ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, таким чином забезпечуючи апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Більш того, частиною 2 ст. 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
У постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 19.02.2019 у справі №569/17036/18 зазначено, що при формулюванні в ст. 309 КПК Українипереліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Зазначення слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, що вона може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, з посиланням на практику суду касаційної інстанції, а саме ухвалу колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС від 23.01.2024 (справа №569/19829/21; провадження №51-1344км22) є не релевантним, оскільки вказаним судовим рішенням було закрите касаційне провадження за касаційною скаргою представника власника майна на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна, але касаційний суд не розглядав касаційну скаргу по суті.
Більш того, апеляційний суд бере до уваги те, що у кримінальному процесуальному законі визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати ККС, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати ККС ВС- над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати ВС - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів ККС.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 399КПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, оскільки висновки Об'єднаної палати ККУу складі ВС мають перевагу над висновками викладеними в ухвалі колегії суддів касаційного суду та з огляду на приписи ст. 309 КПК України, які не передбачають можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленого в порядку ст. 174 КПК, суддя-доповідач приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року, а тому слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 399 КПК Україникопія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ч.1 ст.9, ст.309, ст.307, ч. 4 ст.399 КПК України, суддя,-
У відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження та апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особам, які її подала.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку згідно до положень ст. ст. 424, 426 КПК України.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2