13 травня 2024 року Чернігів Справа № 320/2486/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Л.О. Житняк, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голови Київського окружного адміністративного суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного ненадання відповіді на звернення від 19.06.2023;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо поновлення порушених прав позивача;
- зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення від 19.06.2023;
- зобов'язати відповідача вжити заходи для поновлення порушених прав позивача;
- стягнути з відповідача 198 622,50 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 справу №320/2486/24 передано для визначення підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 визначено підсудність адміністративної справи №320/2486/24 за Чернігівським окружним адміністративним судом. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Житняк Л.О.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом, що стосується його запиту (звернення) від 19.06.2023 (а.с.2).
За змістом запиту (звернення) від 19.06.2023, до Київського окружного адміністративного суду 30.05.2023 рекомендованим листом №4301805136299, який отримано судом 06.06.2023, було направлено позов до Печерського районного суду м.Києва, керівника апарату Печерського районного суду м.Києва, Шевченківського районного суду м.Києва, керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва. Крім того, до Київського окружного адміністративного суду 07.06.2023 рекомендованим листом №4301805128857, який отримано судом 13.06.2023, було направлено позов до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Позивач у запиті (зверненні) повідомляє, що станом на 19.06.2023 на його адресу не поступали відомості, які б свідчили про вчинення судом будь-яких дій. Такі відомості відсутні також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи наведене, позивач просив вжити заходів для належного розгляду вищезгаданих позовів, а також направлення на адресу позивача належним чином оформлених копій судових рішень.
Суд звертає увагу, що Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 затвердженого Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.
Пунктами 5-7 розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, що звернення громадян, що не підлягають розгляду відповідно до процесуального законодавства України, розглядаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Діловодство за ними ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 348.
Порядок роботи в суді із запитами на отримання публічної інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суд зазначає, що відповідно до ст.8 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з ч.1 та ч.4 ст.22 цього Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
За приписами ст.23 цього ж Закону суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Згідно ст.24 Закону, голова місцевого суду:
представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Як вбачається з предмету запиту (звернення) позивача він стосується вжитя заходів для належного розгляду позовів ОСОБА_1 , а також направлення на адресу позивача належним чином оформлених копій судових рішень, що по суті пов'язано з дотриманням судом вимог процесуального закону при розгляді спорів за позовами ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Тобто вжиття заходів для належного розгляду позовів ОСОБА_1 не належить до повноважень Голови суду та є втручанням у здійснення правосуддя, оскільки забезпечення розгляду має здійснюватися суддею, визначеному порядком розподілу судових справ.
Крім наведеного, суд звертає увагу, що за приписами ч.1 та ч.3 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Тобто надання інформації про хід розгляду справи та направлення відповідних копій рішень є обов'язками суду під час здійснення правосуддя у кожній конкретній справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що запит/звернення позивача не є запитом/зверненням, поданим в порядку Закону України «Про звернення громадян» або Закону України «Про інформацію», оскільки питання, порушені в ньому, урегульовано нормами процесуального законодавства, що виключає можливість розгляду заявлених позивачем вимог в суді.
Згідно з ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. А відповідно до ч.2 вказаної статті юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Враховуючи наведене, суд вважає, що дана справа, є справою за позовом, у якому заявник обрав неправовий (штучний) спосіб захисту, оскільки порушені у запиті питання є предметом регулювання процесуального закону (КАСУ), а отже не є управлінськими.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 ст.170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суд вважає, що в даному випадку, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в ширшому значенні в контексті ч.3 ст.124 Конституції України, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи все вищевикладене, у даних спірних правовідносинах, заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду та вирішення судом жодної юрисдикції, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.2, 4, 19, 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Голови Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.
Копію ухвали суду надіслати сторонам по справі до відома.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.О. Житняк