13 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/2544/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому оскаржує накази відповідача від 05.08.2023 №1865, від 24.11.2022 №683 зі змінами, внесеними наказом від 08.09.2023 №1134, від 19.08.2022 №421, від 05.10.2023 №1235.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що службова перевірка була проведена з численними порушеннями, що виключає правомірність притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності у зв'язку із недоведеністю вини у настанні збитків чи умислу військовослужбовця на настання збитків.
Суд ухвалою від 27.02.2024 позовну заяву залишив без руху. В подальшому, суд ухвалою від 12.03.2024 поновив строк звернення до суду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Також, суд ухвалою від 09.04.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У встановлений судому строк, відповідачем подано відзив на позов, в якому представник відповідача просить у позові відмовити та зазначає, що своїми діями сержант ОСОБА_1 , начальник складу взводу забезпечення групи матеріального забезпечення порушив вимоги низки нормативно-правових актів, що призвело до настання наслідків, які позивач оскаржує в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України від 03.10.2019 №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).
Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 3 цього Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
Зазначений закон розрізняє 3 види матеріальної відповідальності, а саме обмежена матеріальна відповідальність, повна та підвищена матеріальна відповідальність.
Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Згідно з статтею 7 Закону №160 розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Відповідно до статті 8 Закону №160 у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність наведені у ст.9 цього Закону.
Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: дії непереборної сили; необхідної оборони; крайньої необхідності; виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; виправданого службового ризику; затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (ч.1 ст.10 Закону №160). Стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 13 Закону №160).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Відповідно до положень зазначеного Порядку особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право, зокрема, запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування).
У разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Перевіривши матеріали справи, щодо Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2022 №421 встановлено наступне.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 19.08.2022 №868, у порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, Законом України від 03.10.2019 №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» молодшим лейтенантом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , заступником командира групи з морально-психологічного забезпечення групи матеріального забезпечення проведено службове розслідування щодо виявлених недоліків, вказаних в Акті перевірки пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 станом на 20.07.2022 (вх. №1856 від 19.08.2022), а також встановлення ступеня вини посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 .
Комісією у складі: майор ОСОБА_3 , заступник командира самохідного артилерійського дивізіону з тилу бригадної артилерійської групи, капітан ОСОБА_4 , заступник командира групи матеріального забезпечення, старший сержант ОСОБА_5 , головний старшина групи матеріального забезпечення, в присутності матеріальновідповідальних осіб начальника складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 молодшого ОСОБА_1 , проведено перевірку польового заправного пункту Військової частини НОМЕР_1 .
За результатами роботи комісії був складений Акт перевірки пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2022 №25, де зафіксовано нестачу на складі ПММ Військової частини НОМЕР_1 а саме: дизельне пальне ДП «З» євро 5-ВО (ДТ-Е-К5. Сорт Е) в кількості 1238 кг. на загальну суму 23464,21 грн.
Згідно довідки - розрахунку № 23 від 18.08.2022 сума заподіяної шкоди внаслідок нестачі матеріальних засобів становить -23464,21 грн. (двадцять три тисячі чотириста шістдесят чотири грн. ) 21 коп.
Як слідує з наказу від 19.08.2022 №421, в порушення частини 1 статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» сержант ОСОБА_6 , начальник складу взводу забезпечення групи матеріального забезпечення не здійснив жодної письмової доповіді про виявлену ним відсутність вище вказаного майна. Крім того, було встановлено, що начальник складу ПММ Військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 вже притягувався до дисциплінарної відповідальності, що підтверджено копією службової картки.
Вина молодшого сержант ОСОБА_1 , начальника складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 полягає у формі неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до нестачі пально-мастильних матеріалів переданих під звіт.
Начальника складу ПММ сержанта ОСОБА_7 ознайомлено з наказом від 19.08.2022 №421 «Про результатати службового розслідування щодо виявлених недоліків, вказаних в Акті перевірки пального та мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 станом на 20.07.2022 (вх.№1856 від 19.08.2022), а також встановлення ступеня вини посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 » 19.08.2022.
Щодо Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 №1865.
Відповідно до акту службової перевірки інвентаризаційною комісією складу служби пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 №1 у порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, Законом України від 03.10.2019 №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Комісією у складі: майор ОСОБА_8 , заступник командира 2-го самохідного артилерійського дивізіону з озброєння, капітан ОСОБА_9 , командир інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, старший сержант ОСОБА_5 , головний старшина взводу забезпечення групи матеріального забезпечення, в присутності матеріально-відповідальної особи начальника складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , начальника складу пального та мастильних матеріалів проведено перевірку складу Військової частини НОМЕР_1 .
За результатами роботи комісії був складений Акт службової перевірки складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 станом на 20.06.2023 (вх. №1 від 22.07.2023), де вказані недоліки, зокрема виявлена нестача матеріальних цінностей служби пального та мастильних матеріалів, зокрема:
автомобільний бензин А-80 в кількості - 63,0 кг, на загальну суму - 3895, 29 гри.; автомобільний бензин А-80 євро 4-ЕО в кількості - 712,00 кг, на загальну суму - 25162, 08 грн.; дизельне пальне ДП «З» євро 5-BO(ULSD 10 PPM) в кількості - 1563,00 кг, на загальну суму - 104689, 74 грн.; технічний засіб візок ТБ-57 - 1 шт., на загальну суму - 624, 15 грн.; технічний засіб вогнегасник ВП-5(3) в кількості - 8 шт., на загальну суму - 2553, 36 грн.; олива Агрінол АУ в кількості - 16,40 кг, на загальну суму - 594, 34 грн.; пластична змазка Циатім-203 в кількості - 4,50 кг, на загальну суму - 106, 65 грн.; змазка ПВК в кількості - 25,50 кг, на загальну суму - 293, 00 грн.; олива АУ в кількості - 21,48 кг, на загальну суму - 1132, 64 грн.; мастило YUKO ГОЇ-54п в кількості - 27,60 кг, на загальну суму - 1192, 32 грн.; моторна олива M10r2K(festroih) в кількості - 63,00 кг, на загальну суму - 1413, 09 грн.; охолоджуюча рідина М-40(відпрацьована) в кількості - 1253,23 кг, на загальну суму - 17407, 36 грн.; охолоджуюча рідина Temol Tosol А-40(відпрацьована) в кількості - 275,73 кг, на загальну суму - 5986, 10 грн.; охолоджуюча рідина А-40(відпрацьована) в кількості - 263,19 кг, на загальну суму - 3197, 73 гри.; охолоджуюча рідина ТОСОЛ-40(відпрацьована) в кількості - 48,48 кг, на загальну суму - 597,76 грн.; реагент AD Blue Cross Chern в кількості - 100, 00 кг, на загальну суму - 3642,00 грн.; Також було виявлено надлишок матеріальних цінностей служби пального та мастильних матеріалів, зокрема: зброярська олива РЖ в кількості - 45,261 кг, на загальну суму - 864,485 грн.; трансмісійна олива Transmission Gold SAE 80W90 Api/GL5 в кількості - 66,00 кг, на загальну суму - 2323,86 грн.; пластична змазка Циатім-208 в кількості - 36,7 кг, на загальну суму - 243, 688 грн.; присадка АКОР-1 в кількості - 29,30 кг, на загальну суму - 888, 376 гри.; олива УССА в кількості - 33,0 кг, па загальну суму - 263, 34 грн.; замазка ЗЗК-Зу в кількості - 41,3 кг, на загальну суму - 1188, 61 грн.; олива ПРОЗ EK MD+15W40 в кількості - 15,0 кг, на загальну суму - 784,65 грн.; олива Р в кількості - 37,6 кг, на загальну суму - 875, 328 грн.;
За результатами службової перевірки на підставі Акту службової перевірки та інвентаризаційних описів і вказаних в них недоліків відповідно до ст.5 Закону України від 03.10.2019 №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі», за шкоду завдану державі в особі Військової частини НОМЕР_3 внаслідок неналежного виконання обов'язків, порушенням вимог пп. 3.1.9, ст. 3.1.12, 3.2.40 - 3.2.42 Положення про військове корабельне господарство в Збройних Силах України від 16.07.1997 №300, що призвело до нестачі матеріальних засобів служби пально - мастильних матеріалів, прийнятих па відповідальне зберігання, молодшого сержанта ОСОБА_7 , начальника складу пального та мастильних матеріалів притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі заподіяної шкоди згідноз довідкою-розрахунком від 31.07.2023 №74 на суму 172 487 грн 63 коп.
Як слідує з наказу від 05.08.2023 №1865 вина молодшого сержанта ОСОБА_1 , начальника складу взводу забезпечення групи матеріального забезпечення виражена у формі неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до нестачі пально-мастильних матеріалів, переданих на відповідальне зберігання.
Щодо Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2023 №1235.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.09.2023 №2231 у порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, Законом України від 03.10.2019 №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» капітаном ОСОБА_10 , начальником геоінформаційної служби сил підтримки проведено службове розслідування щодо виявлених недоліків, вказаних в Акті прийому-передачі посади начальника складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 станом на 25.08.2023 (вх. №18 від 18.09.2023), а також встановлення ступеня вини посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 .
Комісією у складі: майор ОСОБА_8 , заступник командира 2-го самохідного артилерійського дивізіону з озброєння; майор ОСОБА_4 , заступник командира НОМЕР_4 стрілецького батальйону з тилу; капітан ОСОБА_9 , начальник служби озброєння та майна спеціальних військ; старший сержант ОСОБА_5 , головний сержант - командир відділення такелажного взводу автомобільної роти підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення, в присутності матеріально-відповідальних осіб начальника складу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , який здає посаду та старшого сержанта ОСОБА_11 , який приймає посаду начальника складу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти підвозу ПММ батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 проведено перевірку складу Військової частини НОМЕР_1 .
За результатами роботи комісії був складений Акт прийому-передачі посади начальника складу пального та мастильних матеріалів Військової частини НОМЕР_1 станом на 25.08.2023 (вх. №18 від 18.09.2023), де вказані недоліки, зокрема виявлена нестача матеріальних цінностей служби пального та мастильних матеріалів, зокрема:
- олива ТАП-15в, в кількості - 101,17 кг, на загальну суму - 1481,13 грн.; - змазка ЦИАТІМ-201, в кількості - 2,90 кг, на загальну суму - 168,55 грн.; - олива «Агрінол» АУ, в кількості - 103,00 кг, на загальну суму - 3732,72 грн.; - олива Transmission Gold SAE 80W90 API GL-5, в кількості - 123,00 кг, на загальну суму - 6009,78 грн.; - олива ТСп-14гіп, в кількості - 55,92 кг, на загальну суму - 1148,60 грн.; - змазка ЦИАТІМ-208, в кількості - 40,0 кг, на загальну суму - 265,60 грн.; - олива ТАД 17і, в кількості - 370,00 кг, на загальну суму - 3019,20 грн.; - олива УССА, в кількості - 66,00 кг, на загальну суму - 526,68 грн.; - ПВК, в кількості - 18,50 кг, на загальну суму - 212,57 грн.; - гальмівна рідина ГТЖ-22м, в кількості - 30,59 кг, на загальну суму - 329,71 грн.; - гідравлічна рідина ПОЖ-70, в кількості - 39,80 кг, на загальну суму - 1009,33 грн.; - мастило YUKO ГОЇ-54п, в кількості - 16,00 кг, на загальну суму - 691,20 грн.; - вогнегасник ВП-5, в кількості - 6,0 шт, на загальну суму - 1918,62 грн.; - книга обліку військового майна додаток 13 до Інструкції, «Автомобільний бензин дизельне пальне» (автомобільний бензин та дизельне пальне) згідно за номенклатурою на 2023 рік інвентарний номер №15/16, в кількості - 1 шт. відсутня - книга обліку військового майна додаток 13 до Інструкції, «Мастила, олива» (олива, змазки, мастила) згідно за номенклатурою на 2022 рік інвентарний номер №15/17/1, в кількості - 1 шт. відсутня.
Документів, які б підтверджували надані пояснення та спростовували б факт виявленої нестачі мастильних матеріалів і книг обліку складу ПММ додаток 13 до Інструкції, молодший сержант ОСОБА_1 не надав.
Згідно з довідкою-розрахунком від 15.09.2023 №100 сума заподіяної шкоди внаслідок нестачі матеріальних засобів становить 20513,73 грн. (двадцять тисяч п'ятсот тринадцять грн.) 73 коп.
Як слідує з наказу від 05.10.2023 №1235 вина молодшого сержанта ОСОБА_1 , начальника складу взводу забезпечення групи матеріального забезпечення виражена у формі неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до нестачі пально-мастильних матеріалів, переданих на відповідальне зберігання.
За результатами службового розслідування на підставі Акту та матеріалів службового розслідування, відповідно до ст.6 Закону України від 03.10.2019 №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі», за порушення вимог пп. 3.1.9, 3.1.12 3.2.40 - 3.2.42 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, що призвело до нестачі мастильних матеріалів, переданих під звіт, та втрати книг обліку військового майна, молодшого сержанта ОСОБА_7 , притягнути до повної матеріальної відповідальності в розмірі заподіяної шкоди згідно з довідкою-розрахунком від 15.09.2023 №100 на суму 20 513,73 грн., (двадцять тисяч п'ятсот тринадцять грн.) 73 коп. та притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 №1075-XIV (далі - Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Статтею 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Згідно із частиною першою статті 1 Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди, зокрема, в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2)протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Статтею 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1993 №548-ХIV (далі - Статут внутрішньої служби, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби установлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до пункту 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 (далі Положення №300) усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні, зокрема: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.
Згідно з пунктом 3.1.12 Положення №300 посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим (корабельним) господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів.
Відповідно до пункту 3.2.40 Положення №300 начальники складів частини відповідають за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складах. Вони підпорядковані відповідним начальникам служб частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.
У пункті 3.2.41 Положення №300 закріплено, що начальники складів повинні, зокрема: суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач; приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами; вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі; щоденно подавати у діловодство частини прибутково-видаткові документи за минулий день.
Начальник складу частини виконує роботи щодо приймання, зберігання, видавання, здавання і обліку матеріальних засобів та прибирання складу за вказівками начальника служби (пункт 3.2.42).
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовця покладено обов'язки знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Як встановлено судом, позивач на момент проведення службових розслідувань займав посаду начальника складу взводу забезпечення групи матеріального забезпечення та в подальшому з 01.08.2023, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №220 від 01.08.2023 - посаду начальника складу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону матеріального забезпечення.
Тобто, позивач несе матеріальну відповідальність за ввірене йому майно згідно займаної посади на час проведення службового розслідування за фактом нестачі мастильних матеріалів.
Суд констатує, що Акти службових розслідувань сформовані у межах компетенції, на підставі та з дотриманням порядку, встановленого нормами чинного законодавства. Оцінюючи обставини, викладені в них, зважаючи на встановлені судом обставини та на вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявні ознаки неналежного виконання покладених на нього обов'язків, що є порушенням вимог пунктів 3.1.9, 3.1.12, 3.2.40-3.2.42 Положення №300, які встановлені для посадових осіб, які відають військовим господарством, що призвело до недостачі мастильних матеріалів.
За результатами проведеного службового розслідування встановлено пряму дійсну шкоду та її розмір. Вина позивача у порушенні посадових обов'язків доведена належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, накази відповідача від 05.08.2023 №1865, від 19.08.2022 №421, від 05.10.2023 №1235 є правомірними та скасуванню не підлягають.
Щодо Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2022 №683, суд зазначає, що правомірність винесення вказаного наказу була предметом розгляду в межах справи №620/9425/22.
Рішенням суду від 30.05.2023 у справі №620/9425/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111413268) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113697795).
В зазначений наказ, правомірність винесення якого підтверджується рішеннями судів у справі №620/9425/22 були внесені зміни наказом від 08.09.2023 №1134.
Зокрема, відповідно до акту перевірки служби пального та мастильних матеріалів від 20.06.2023, було встановлено, що моторна олива (fastroil) М10Г2К в кількості 391 кг., на загальну суму 8289,20 грн, яку було виявлено, як нестачу пально-мастильних матеріалів було занесено помилково до книги обліку втрат військового майна служби ПММ.
З метою впорядкування виявленої нестачі відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2022 №683 відповідні пункти наказу були змінені в бік зменшення суми нестачі.
А отже, в контексті внесених змін до наказу від 24.11.2022 №683, останні жодним чином прав позивача не порушують, а тому у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи все вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Повний текст рішення суду складено 13.05.2024.
Суддя Л.О. Житняк