про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2024 р. м. Чернівці Справа № 308/4598/24
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-
11.03.2024 року через систему «Електронний суд» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Телегуз Олесі Миколаївни про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2024 ВП №74194192;
- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Телегуз Олесі Миколаївни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.02.2024 ВП №74194192.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (суддя Данко В.Й.) від 13.03.2024 року адміністративну справу №308/4598/24, провадження 2-а/308/84/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Башуцький Ігор Ярославович, до Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування рішення - передано на розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімову О.В.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на для працездатних осіб. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2024 р.” з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Так, в позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру щодо оскарження постанов старшого державного виконавця Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Телегуз Олесі Миколаївни. Зазначені позовні вимоги є відокремленими та їх вирішення вимагає від суду проведення різної інтелектуально-вольової роботи. У зв'язку із зазначеним позивач має сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, за подання вказаного позову позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн. (3028,00 грн. х 0,4 х 2 х 0,8 = 1937,92 грн).
Суддею встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №6512-4643-1211-7609 від 08.03.2024 року. Відтак, недоплата судового збору становить 968,96 грн., які позивачу належить сплатити.
Також, згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Окрім цього, згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України щодо справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, позивачем, оскаржуются постанови старшого державного виконавця Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Телегуз Олесі Миколаївни про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2024 ВП №74194192 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.02.2024 ВП №74194192.
Оскільки оскаржувані постанови датовані 16.02.2024 року, то суддя приходить до висновку, що позивач звернувся до суду (Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області) з порушенням визначеного статтею 287 КАС України строку, а саме у системі «Електронний суд» позов сформовано 08.03.2024 року, а в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області позов зареєстровано 11.03.2024 року за Вх.№13093.
Варто зазначити, що позивачем та його представником не надано суду будь-яких доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій у відповідності до вимог КАС України.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддею встановлено, що позивачем його представником не додано до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. Відтак, суддя надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.
Також суддя звертає увагу на те, що відповідно до ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат, законний представник, а у справах незначної складності представником може бути фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що на підтвердження повноважень як представника ОСОБА_1 адвокатом Башуцьким Ігорем Ярославовичем подано ордер серії ВО №1072091 від 07.03.2024 року.
Однак, у зв'язку із передачею справи до Чернівецького окружного адміністративного суду представнику позивача адвокату Башуцькому Ігорю Ярославовичу належить подати документи, які підтверджую його повноваження як представника у Чернівецькому окружному адміністративному суді згідно переліку, що визначений ч. 4 ст. 59 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
2. Встановити позивачу та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пунктів 1,9 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов