про відмову в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін
Справа № 500/1757/24
13 травня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд в загальному позовному провадженні з викликом сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням нової редакції позовної заяви, поданої на усунення недоліків позову, просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не визначення в період з 29.01.2020 по 17.02.2023 (за кожний рік окремо) позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704);
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 29.01.2020 по 17.02.2023 (за кожний рік окремо), перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до пункту 4 Постанови №704, із урахуванням здійснених платежів.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи суддею одноособово.
16.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
10.05.2024 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог та одночасно заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина третя статті 12 КАС України).
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Натомість, у даному випадку спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Позивачем у поданій заяві не наведено жодних аргументів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Варто зауважити, що забезпечуючи принцип змагальності сторін, законодавцем встановлено правило, за яким свої доводи, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору сторони викладають у заявах по суті справи. Згідно з частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи для позивача є позовна заява, відповідь на відзив, а для відповідача відзив на позовну заяву (відзив), заперечення. У свою чергу, частиною другою статті 72 КАС України усні пояснення учасників справи не віднесено до засобів доказування.
Засоби доказування визначені у частині другій статті 72 КАС України, відповідно до якої обставини, що входять у предмет доказування, встановлюються на підставі: 1) письмових, речових і електронних доказів; 2) висновків експертів; 3) показань свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З метою з'ясування обставин справи, що підлягають доказуванню, суд ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 08.04.2024 витребував необхідні для розгляду справи матеріали, які будуть досліджені судом незалежно від того, чи розгляд справи буде здійснено у письмовому провадженні чи у судовому засіданні. Важливим у цьому випадку є належне виконання учасниками справи обов'язку надати докази на підтвердження обставин справи.
Також суд звертає увагу, що при розгляді справи без проведення судового засідання сторони не позбавлені можливості як подавати докази, так і викладати письмово свою позицію у заявах по суті справи та висловлювати міркування щодо доказів та аргументів процесуальних опонентів.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а також враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження у справі чи судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Водночас відсутні підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, в судовому засіданні з викликом сторін, у зв'язку із чим клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
Клопотання позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.