13 травня 2024 року Справа № 480/12594/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправним наказ Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 №455 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області» у частині нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 , контролеру II категорії п'ятого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, у розмірі 10 000 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , контролеру II категорії п'ятого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) - 324711,99 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу у відповідача. На виконання наказу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 №455 о/с "Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області" визначено позивачу нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 10 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно). Тобто, позивачем отримано значно менший розмір додаткової винагороди, ніж передбачений п. 1 Постанови № 168. Позивач вважає прийнятий наказ відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що відповідно до наказу від 01.11.2023 № 455/ос позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 10000,00 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно). Саме такий розмір додаткової винагороди встановлено п. 7 Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затвердженого наказом ДСА України від 31.10.2022 № 396, для співробітників, які несли службу в районах не віднесених до районів бойових дій.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 22.12.2023 позивачу повернуто позовні вимоги у частині зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , контролеру II категорії п'ятого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. пропорційно з розрахунку за місяць з 19.07.2022 до 31.12.2022 (включно), у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 13.05.2024 закрито провадження у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 до 18.07.2022 (включно) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України (наявне судове рішення від 05.10.2022 по справі №480/4479/22).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до витягу з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області "По особовому складу" від 31.12.2020 №291 о/с позивача призначено на посаду контролеру II категорії п'ятого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, звільнивши його з посади контролера І категорії першого взводу охорони цього ж територіального управління (а.с. 10).
На виконання наказу Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 №455 о/с "Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області" (а.с. 20) позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 6451,61 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) (а.с. 21).
Позивач не погоджується з розміром виплати додаткової винагороди, яка визначена наказом №455 о/с від 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно), у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).
Відповідно до ст. 160 Закону № 1402-VIII підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно із ч. 1 ст. 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).
За змістом пунктів 4 - 7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).
Відповідно до п. п. 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.
Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (п. 17 Порядку № 384).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), в п. 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, Постановою №168 встановлено, зокрема співробітникам Служби судової охорони, на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168" внесені, зокрема, такі зміни до Постанови № 168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення";
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).
Згідно з п. 3 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.
Пунктом 7 Порядку № 396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 гривень співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За приписами п. 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.
У п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 № 396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.
Отже, з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.
Згідно зі ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Наведеному визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.
Згідно зі ст. 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
До додаткових видів грошового забезпечення Порядок №384 відносить, зокрема, винагороди.
Виходячи з наведеного, встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
У первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі 30000 гривень щомісячно.
Водночас, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Однак в обох зазначених постановах КМ України (№168 і №793) передбачено, що постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у п. 14 Порядку № 384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
З огляду на викладене вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою № 168 у первинній редакції.
Відтак, виходячи з приписів ч. 3 ст. 7 КАС України, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачеві додаткової винагороди п. 7 Порядку № 396, оскільки за імперативною нормою ч. 2 ст. 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.
Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції постанови від 07.07.2022 № 793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.
Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи, вказав на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку № 396 у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком.
Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком № 384, який і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач має право у спірний період на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30000 грн, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
При цьому бездіяльність ТУ ССО у Сумській області щодо невиплати позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00, рішення від 08.11.2005).
Судом також враховано й те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2022 по справі №260/3564/22.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22, суд робить висновок про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачеві додаткової винагороди за спірний період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
З приводу позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Щодо періоду виплати позивачеві додаткової винагороди суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", яка набрала чинності 21.01.2023, внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, зокрема, у першому реченні абзацу першого слова військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, співробітникам Служби судової охорони, виключено.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже Положення постанови КМУ №43 не поширюються на правовідносини, які виникли та існували до набрання нею чинності, тому з 21 січня 2023 співробітники Служби судової охорони вже не мають права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої Постановою КМУ № 168.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 29.03.2024 по справі №520/3485/23, від 17.04.2024 по справі №520/3134/23.
Таким чином, у період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) співробітники Служби судової охорони мали право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Приймаючи оскаржуваний наказ від 01.11.2023 №455 о/с “Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області” в частині, що стосується позивача, відповідач фактично зменшив за період служби позивача 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) розмір додаткової винагороди, що відповідно до вищезазначеного не може бути визнано судом правомірним.
У зв'язку з викладеним, вказаний наказ в частині, що стосується позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн пропорційно з розрахунку на місяць, передбаченої Постановою №168 у період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно).
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому визначену суму, а саме 324711,99 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми, суд відмовляє у її задоволенні, оскільки обов'язок нарахування спірної додаткової винагороди відповідно до вище вказаних нормативно-правових актів покладений саме на роботодавця - у даному випадку відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 9 КАС України визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 № 455 о/с “Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області” у частині нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 10 000 грн та зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за місяць за період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) пропорційно з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 01.11.2023 № 455 о/с “Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Сумській області” у частині нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (м. Суми, вул. Перемоги, 4, і.к. 43400735) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн за місяць за період з 01.01.2023 до 20.01.2023 (включно) пропорційно з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета