13 травня 2024 року Суми Справа № 480/2246/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сидорука А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії та заяви сторін.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.10.2023 доплати до пенсії згідно постанови КМУ № 713 від 14.07.2021; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.10.2023 позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до Постнанови № 713, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно з 01.10.2023 не виплачується щомісячна доплата до пенсії у сумі 2000 грн, яка передбачена постановою № 713 та обмежується пенсія максимальним розміром. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та отримує пенсію, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (а.с.16).
З 01.07.2021 позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна доплата у сумі 2000 грн, передбачена Постановою № 713 (а.с.18).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/10711/21 від 06.12.2021 зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 29.07.2021, з урахуванням виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101686355).
На виконання вказаного рішення суду у лютому 2022 року відповідачем було перераховано пенсію позивачу, після чого розмір пенсійної виплати позивача збільшився більше ніж на 2000 грн, а тому щомісячна доплата не встановлювалась з 01.03.2022, підсумок пенсії з надбавками складає 20874,48 грн, з урахуванням максимального розміру -19340 грн (з.б.а.с.18).
З 01.12.2023 відповідачем було перераховано пенсію позивачу, її підсумок складає 22374,48 грн, з урахуванням максимального розміру - 20930 грн (а.с.19).
Інші протоколи перерахунку пенсії, після 01.07.2021, в матеріалах справи відсутні.
Висновки суду та їх мотиви.
Щодо щомісячної доплати у сумі 2000 грн.
Частиною 4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Отже, особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ з 01.07.2021 установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Тому основним питанням по даній справі є те, чи здійснювався позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2018 та чи є перерахунок пенсії, на виконання рішення суду, перерахунком, у розумінні вказаних вище норм. На два вказані питання суд зазначає, що ні.
Суд звертає увагу, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах при розгляді справ в аналогічних правовідносинах, в тому числі у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, який, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд повинен враховувати.
Як вже встановлено судом, позивачу з 01.07.2021 була встановлена доплата до пенсії, передбачена Постановою № 713, виплата якої припинена при перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду з 01.03.2022.
В той же час, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача проводився не у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для позивача нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто не з підстав встановлених Законом № 2262-XII, без відповідної заяви позивача чи рішення КМУ.
Підставою ж для такого перерахунку слугували рішення суду, якими було поновлено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.
Матеріалами справи підтверджується факт того, що після виконання рішення суду, розмір пенсії позивача збільшився.
Однак збільшення розміру пенсії на підставі рішення суду в контексті спірних відносин не може розцінюватися як збільшення розміру пенсії у відповідності до норми абз. 3 п. 1 Постанови № 713.
Відтак відповідач протиправно керувався нормою абз. 3 п. 1 Постанови № 713, чим порушив вимоги ст. 2 КАС України. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови № 713.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав людини.
Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача. Суд звертає увагу, що не нарахування щомісячної доплати до пенсії у належному розмірі є пасивною формою поведінки, а тому належним способом захисту порушеного права буде саме визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Таким чином, суд, з урахуванням ст. 9 КАС України про право виходу за межі позовних вимог, задовольняє позовні вимоги в цій частині, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його перерахувати та виплатити позивачу відповідну доплату з 01.03.2022, а не 01.10.2023, оскільки з протоколу перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду з 01.03.2022 вбачається відсутність доплати саме з вказаної дати, а тому перерахунок та виплату доплати необхідно здійснити саме з 01.03.2022, а у разі часткової виплати в цей період, врахувати виплачені суми.
Щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
Як вже встановлено судом, з 01.03.2022 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, підсумок пенсії становить 20874,48 грн, з урахуванням максимального розміру -19340 грн.
З 01.12.2023 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, підсумок пенсії становить 22374,48 грн, з урахуванням максимального розміру - 20930 грн.
Приписом ст. 7 ЗУ ''Про державний бюджет на 2022 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2023 встановлено 1934 грн.
Нормою ст. 7 ЗУ ''Про державний бюджет на 2023 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2023 встановлено 2093 грн.
Отже, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачу було обмежено пенсію максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.11.2011 та ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Разом з тим, ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” є чинною та неконституційною не визнавалася.
Натомість, як вже зазначалось, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ була визнана такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними були внесені підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року.
Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 визнані неконституційними, застосування відповідачем до спірних правовідносин статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправними.
При цьому, суд звертає увагу, що зазначення в постановах КМУ № 118 та № 168 підвищення пенсій у межах максимального розміру, визначеного законом, жодним чином не впливають на вказані правовідносини, оскільки застосування таких положень закону є неправомірним.
Отже, суд, з урахуванням ст. 9 КАС України про право виходу за межі позовних вимог, дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування з 01.03.2022, в тому числі з 01.12.2023 обмежень максимального розміру пенсії позивача при її виплаті не відповідають критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.
Спосіб захисту.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.10.2023 доплати до пенсії згідно постанови КМУ № 713 від 14.07.2021; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.10.2023 позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд звертає увагу позивача, що доплата до пенсії, передбачена постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 у сумі 2000 грн не нараховавалась та не виплачувалась позивачу з 01.03.2022, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 480/10711/21, а тому вимога нарахувати пенсію з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням такої доплати на даний час є передчасною.
Згідно норми ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав позивача.
Беручи до уваги те, що судом встановлено неправомірність не нарахування доплати позивачу з 01.03.2022 та обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.12.2023, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з виходом за їх межі, а саме у спосіб, визначений у резолютивній частині рішення, який є більш ефективним для захисту прав позивача, ніж зазначений позивачем у прохальній частині позовної заяви.
Судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не нарахування з 01.03.2022 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) нарахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням вже виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати ОСОБА_2 з 01.03.2022 та з 01.12.2023 пенсії з обмеженням максимального розміру.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити з 01.03.2022 та з 01.12.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
6. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев'яносто шість) коп. витрат по сплаті судового збору.
8. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
10. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 13.05.2024.
Суддя А.І. Сидорук