10 травня 2024 року м. Житомир справа № 620/15344/23
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 88155,55 грн, з підстав несплати податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 передано адміністративну справу на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Житомирського 15.11.2023, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею.
Суддя своєю ухвалою від 20.11.2023 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
У відповіді №330279 від 20.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру вказано, що зареєстроване місце проживання відповідача відрізняється від адреси, вказаної у позові.
Суд зауважує, що позивачем до позову додано докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу на адресу, яка зазначена у позові.
Копію ухвали суду від 20.11.2023 направлено судом на адресу відповідача, що вказана у позові і, у Відповіді №330279 від 20.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Однак, поштову відправлення повернулись до суду з відміткою, що причиною повернення є: адресат відсутній за вказаною адресою.
Судом у березні 2024 року повторно направлено копію ухвали від 20.11.2023 на адресу відповідача, що вказана у Витягу №330279 від 20.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру.
До суду 17.04.2024 повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, у якому міститься відмітка, що поштове відправлення ОСОБА_1 отримав 30.03.2024.
До суду 24.04.2024 надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, а 29.04.2024 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи (а.с. 38).
До суду 08.05.2024 надійшла заява відповідача у якій ОСОБА_1 вказує "З фактом боргу згоден. Проте, сума боргу повинна бути значно меншою, так як про розірвання договірних відносин звертався в четвертому місяці 2022 року, а оренду нараховано по кінець 2022 року". Просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з викликом свідків. До заяви додає копію листа Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОВА від 23.05.2022 №1312/1-5/6-1-0577; оригінал листа Народицької селищної ради Житомирської області №01-16/1088 від 09.04.2024; розпорядження Президента України №57/2022-рн, Указ Президента України №260/2022, постанови ВРУ від 13.12.2022 №2831-ІХ; оригінал витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права".
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 5 та 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За приписами п. 4 ч. 1 ст 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки сума податкового боргу не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 * 100= 268400,00 грн), суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.
Щодо суті спору.
Згідно матеріалів справи, 20.02.2020 ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №129 (а.с. 9-10), якою визначив місячне податкове зобов'язання за грудень 2020 року у сумі 3750,15 грн, граничний строк сплати зобов'язання 01.02.2021, та частково сплатив заборгованість, а тому сума несплаченого податкового зобов'язання становить 1526,25 грн.
ОСОБА_1 19.04.2021 подав податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №251, якою визначив податкове зобов'язання за 2021 рік у загальній сумі 41052,05 грн (а.с. 11-12). Доказів сплати податкових зобов'язань по вказаній декларації в межах граничних строки сплати , матеріали справи не містять.
Окрім того, 15.02.2022 відповідач подав декларацію №10905404 з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначив місячне податкове зобов'язання за 2022 рік у сумі 45377,25грн. (а.с. 13-14). Доказів сплати податкових зобов'язань по вказаній декларації в межах граничних строкисплати, матеріали справи не містять.
Згідно матеріалів справи заборгованість відповідача з плати за землю (орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) складає суму 88155,55 грн, оскільки у платника податків постійно існував податковий борг, за яким 03.07.2020 позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" №2406-55 на суму 3074,96 грн, сума боргу відповідачем не була погашена в повному обсязі.
Так як відповідачем борг по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності в зазначеній сумі 88155,55 грн в добровільному порядку не погашений, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про примусове стягнення суми боргу в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп.14.1.39 , 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами п.59.1, 59.5 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Приписами ч.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
Згідно матеріалів справи з часу надіслання відповідачу податкової вимоги минуло більш як 30 календарних днів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в країни введено воєнний стан із 05 год.30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, термін дії якого продовжено наступними Указами Президента України до теперішнього часу.
Відповідно до п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, яка набрала чинності з 27.05. 2022, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання, зокрема, термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем податкового органу про відсутність можливості у період дії воєнного стану своєчасно виконати обов'язок по сплаті заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 88155,55 грн.
Судом не беруться до уваги як докази зменшення сум податкових зобов'язань надані відповідачем листи Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОВА від 23.05.2022 №1312/1-5/6-1-0577 та Народицької селищної ради Житомирської області №01-16/1088 від 09.04.2024, оскільки суму боргу сформовано на підставі самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях сум грошових зобов'язань.
Окрім того, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відсутні докази, що у 2022 році право оренди відповідача на земельну ділянку було прининено.
Згідно матеріалів справи, податкова вимога від 03.07.2020 за №№24066-55 на суму боргу 3074,96 грн направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернута контролюючому органу без вручення з відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с.7-8).
Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 31 січня 2024 року у справі №260/2683/21 виснувала, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Викладене свідчить, що податковим органом в межах наданих повноважень з дотриманням вимог чинного податкового законодавства за податковими зобов'язаннями, які вважаються узгодженими, сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 03.07.2020 за №24066-55, яка вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так як станом на час звернення до суду позивачем доведено збільшення податкового боргу відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в розмірі 88155,55 грн, податковим органом обрано вірний спосіб погашення такого податкового боргу шляхом звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, а тому позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області є правомірними та підлягають задоволенню.
Керуючись статями 9,72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, ЄДРПОУ: 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб за період: грудень 2020 року - грудень 2022 року у розмірі 88155 (вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 55 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук