10 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/33524/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.11.2023 року №064250006470 щодо відмови у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.10.2023 року.
В обґрунтування позову зазначає, що 30.10.2023 року звернулася до Відповідача щодо призначення пенсії за віком. Листом від 10.11.2023 року Відповідач повідомив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.11.2023 року №064250006470 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу 30 років. На думку Позивача, ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно та протиправно не врахувало до її страхового стажу період роботи в колгоспі з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 10.02.1996 року.
Ухвалою від 04.12.2023 року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов Відповідач-1, Головне управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області, проти позову заперечує і зазначає, що заява Позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській, яким було прийнято рішення від 02.11.2023 року №064250006470 про відмову у призначенні пенсії Позивачу. Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області вказане рішення листом від 10.11.2023 року лише було доведено до відома Позивача. Враховуючи вищезазначене, дії Головного управління є правомірними та вмотивованими, тому позов підлягає залишенню без задоволення.
У відзиві на позов Відповідача-2, Головне управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, проти позову заперечується і зазначається, що заява Позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності. Було встановлено, що документи Позивача, надані разом із заявою про призначення пенсії, містять ряд недоліків, наявність яких виключає можливість зарахування її періоди роботи в колгоспі з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 10.02.1996 року. На думку Відповідача-2, загальний страховий стаж Позивача згідно поданих документів складає 26 років 5 місяців 5 днів, що недостатньо для призначення пенсії.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Судом встановлено та визнається сторонами, що 30.10.2023 року Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до Закону N 1058-IV звернулася до Відповідача про призначення пенсії за віком.
Таким чином, в розумінні вимог частини першої статті 26 Закону N 1058-IV призначення пенсії Позивачу можливе за наявності не менше 30 років страхового стажу.
Безспірно, за приписами положень статті 44 Закону N 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (надалі - Порядок N 22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 розділу IV).
Саме у відповідності до вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку N 22-1 заява Позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Відповідача-2.
За результатами розгляду Відповідачем-2 було ухвалено рішення від 02.11.2023 року №064250006470 про відмову у призначенні пенсії Позивачу.
Як зазначено в дослідженому судом вказаному рішенні, загальний страховий стаж Позивача сумарно становить лише 26 років 5 місяців 5 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до вимог п.1 ст.26 Закону N 1058-IV.
Відповідачем до страхового стажу Позивача не зараховано періоди:
- період навчання з 18.09.1978 року по 01.10.1979 року, оскільки прізвище в атестаті №773 від 01.10.1979 року ( ОСОБА_3 ) не відповідає дошлюбному ( ОСОБА_4 );
- її трудової діяльності в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області (з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 10.02.1996 року), оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі та довідку про зміну назви колгоспу.
Такі доводи Відповідача-2 не в повній мірі відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, в досліджених судом копіях трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_1 , долучених до позову, наявні записи про періоди роботи в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 01.04.2000 року, а не по 10.02.1996 року, як стверджує Відповідач-2.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача-2, наведені в оскаржуваному рішенні, що відсутність довідки про встановлений та вироблений Позивачем мінімум трудової участі в колгоспі відповідно до вимог ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) виключає можливість зарахування до страхового стажу її періоди роботи в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області.
Відповідач-2 безпідставно та довільно трактує положення статті 56 вказаного Закону № 1788-XII.
Як зазначено в ч.1 ст.56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Суд враховує, що відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону № 1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Разом з тим, вказана правова норма адресована Відповідачам, а не Позивачу.
В розумінні вимог п.4.2 розділу ІV Порядку N 22-1 саме до повноважень уповноважених осіб територіальних органів Пенсійного фонду України віднесено необхідність уточнення інформації про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стаж, повідомлення про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, та надсилання запитів про отримання необхідних відомостей, тощо.
Таким чином, саме Відповідач-2 за наявності інформації що Позивач, як член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві може врахувати до його (Позивача) страхового стажу лише час роботи за фактичною тривалістю.
Доказів щодо наявності такої інформації у Відповідача-2 на час ухвалення оскаржуваного рішення суду не надано.
В досліджених судом копіях трудової книжки колгоспника на ім'я Позивача наявні записи про її членство в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області.
Суд зазначає, що записи у трудовій книжці Позивача не викликають жодних сумнівів щодо її (Позивача) трудової діяльності на протязі вказаного періоду роботи в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 01.04.2000 року.
В зв'язку з цим суд погоджується із доводами Позивача, що період її роботи в колгоспі "Нове життя" Каховського району Херсонської області з 20.04.1981 року по 28.03.1982 року та з 19.05.1986 року по 01.04.2000 року підлягає врахуванню до страхового стажу при призначенні пенсії за вислугу років.
Одночасно суд зазначає, що в позові не наведено жодних заперечень щодо не зарахування Відповідачем-2 до страхового стажу Позивача період її навчання з 18.09.1978 року по 01.10.1979 року в професійному училищі при Харківському канатному заводі.
В зв'язку з цим та відповідно до вимог ст.9 КАС України обґрунтованість оскаржуваного рішення Відповідача-2 в цій частині судом не розглядається.
Таким чином, загальний страховий стаж Позивача перевищує необхідні 30 років, що є підставою для призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.10.2023 року (дати звернення) по досягненню пенсійного віку.
Таким чином, позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.11.2023 року №064250006470 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 30.10.2023 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 858,90 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.11.2023 року №064250006470 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7 м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) з 30.10.2023 року призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 858,90 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15 м.Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 20551088).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк