Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
13 травня 2024 року Справа №200/2805/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
до Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, буд.1А, ЄДРПОУ 36827084)
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поновленні актового запису про народження ОСОБА_1 та внесенні змін до нього;
- зобов'язати Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити актовий запис № 3212 від 10.12.1958 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка, Донецька область, Україна, у матері: ОСОБА_3 , національність українка, та внести зміни до поновленого актового запису № 3212 від 10.12.1958 року про народження ОСОБА_2 , вказавши дату народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , ПІБ дитини ОСОБА_2 , місце народження - місто Макіївка Донецька область Україна, у графі дані про матір « ОСОБА_4 , національність руминка, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка село Чорний Ташлик, Вільшанський район, Одеська область, Україна», та у графі дані про батька « ОСОБА_5 , національність українець, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Макіївка, Донецька область, Україна».
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
За вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стала відмова Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поновленні актового запису про народження ОСОБА_1 та внесенні змін до нього.
Позивач вважає належним способом захисту її порушеного права зобов'язання Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити актовий запис № 3212 від 10.12.1958 року про народження ОСОБА_2 та внести зміни до нього зміни, вказавши відповідні відомості про дату та місце народження, а також відповідні дані про матір та батька.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00043973767, сформованого 09 березня 2024 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3212 від 10.12.1958 року був складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області. Згідно з цим актовим записом у відомостях про дитину ПІБ зазначено: « ОСОБА_6 », дата народження: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у графі «відомості про матір» : « ОСОБА_4 , українка», у графі «відомості про батька» інформація відсутня.
Як вбачається з матеріалів справи представник позивача звернувся до Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про поновлення актового запису про народження позивача та внесення до нього змін.
У відповідь на вказану заяву Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 25.04.2024 року № 05/30.15-75 повідомив, що заява про поновлення актового запису про ОСОБА_7 залишена без розгляду у зв'язку з відсутністю у довіреності від імені ОСОБА_1 , посвідченій 17.05.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буренко О.М., зареєстрованої в реєстрі № 1001, повноважень щодо поновлення та внесення змін до актового запису про народження довірителя та неможливості внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_8 № 3212 від 10.12.1958, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області, через невідповідність даних актових записів, наявних у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та наявності розбіжностей в усіх пред'явлених документах та актових записах цивільного стану, що мають суттєве значення для розгляду справи, оскільки не дають змоги ідентифікувати особу та встановити право належність документів, а саме через різні дати народження у кожному актовому записі.
Відповідно до Висновку № 16 про внесення змін до актового запису цивільного стану, складеного Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 3212 від 10.12.1958, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області, у зв'язку зі зберіганням паперового носія актового запису про народження на тимчасово окупованій території України, через відсутність повноважень представника на поновлення та внесення змін до актового запису про народження, відсутності оригіналу свідоцтва про народження довірителя, відсутності відомостей про визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини - ОСОБА_6 , невідповідність дати народження нареченої ОСОБА_9 в актових записах про шлюб № 279 від 17.02.1952, складеного Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, та № 232 від 15.04.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського району м. Макіївки у Донецькій області. Наявність у даних актових записах відмітки про відсутність спільних дітей у подружжя.
Слід зазначити, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (частина 1, 2, 3 ст.49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 року (далі - Закон № 2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 23 Закону № 2398-VI поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.
Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, зазначені в частині другій статті 22 цього Закону.
Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану та їх поновлення і анулювання також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.2. розділу І Правил поновлення актових записів цивільного стану, складених органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану в разі втрати цих записів.
Згідно з п. 1.5. Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред'явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Пунктом 2.13 Правил № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
В межах спірних правовідносин, позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення у актовому записі про своє народження інформації про прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, даних про матір, а також відомостей про батька, які в актовому записі взагалі відсутні.
Відповідно до положень статті 293 ЦПК України справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав розглядаються в порядку цивільного судочинства.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Отже, спірним у даній справі є встановлення юридичних фактів, що мають значення для поновлення актового запису цивільного стану.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Адміністративний суд, розглядаючи справи даної категорії, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, отже у разі часткового задоволення позову (в частині визнання протиправною відмови у поновленні актового запису про народження та внесенні до нього змін) захист права не буде ефективним, адже суд адміністративної юрисдикції позбавлений права в межах спірної категорії зобов'язати відповідача вчинити дії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 640/11556/20.
З огляду на викладене, дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 КАС України також передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Отже, з огляду на викладене суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та роз'яснює позивачу, що розгляд заявлених вимог належить до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Отже, позивач має право звернутись до адміністративного суду із заявою для повернення сплаченого ним судового збору та у подальшому звернутись до належного суду.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 200/2805/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, буд.1А, ЄДРПОУ 36827084) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
5. Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Повний текст ухвали складений та підписаний 13 травня 2024 року.
Суддя С.В. Смагар