13 травня 2024 рокуСправа №160/6081/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 №046050019609 від 13.02.2024 року Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з моменту права на її виникнення - з 27.01.2024 року, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.02.2024 року позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що зазначено в повідомленні відповідача.
Рішення про відмову в призначенні пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 року за №359/35961.
13.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення №046050019609 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обгрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем зазначено, що страховий стаж позивача становить 32 роки 08 місяців 22 дні, стаж роботи за Списком №1 становить 11 років 1 місяць 16 днів.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії.
При вирішення питання призначення пенсії відповідач повинен був застосовувати приписи статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не приписи п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач також зазначає, що на момент звернення із заявою при призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 відповідачеві було відомо про наявність такого рішення. Приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, чим порушив норму ст. 19 Конституції України, норми якої мають пряму дію.
Позивач, вважаючи таке рішеня пенсійного органу протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначає, що з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов'язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону № 1058-IV.
При вирішенні питання про наявність у позивача відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення статті 114 Закону № 1058-IV.
Починаючи з 01.01.2004 р. (з дня набрання чинності Закону № 1058-IV) страховий стаж органами Пенсійного фонду обчислюється за даними персоніфікованого обліку. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням встановлено: - позивач 22.12.1975 року народження; - на момент звернення досягнув віку 47 років; - страховий стаж позивача становить 38 років 7 місяців 20 днів; - пільговий стаж позивача становить 17 років 10 місяців 29 днів.
На підставі означеного, як зазначає представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня звернення за призначенням, відсутні.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористалось правом щодо подання відзиву на позовну заяву. Відтак, їх позиція щодо означеної позовної заяви суду невідома.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 07.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася за місцем реєстрації до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
У відповідності до Порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Вказаним управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.02.2024 року №046050019609. Відповідно до вище вказаного рішення, вік заявника 45 років 00 місяців 11 днів.
Страховий стаж особи становить 32 роки 08 місяців 22 днів, стаж роботи за Списком №1-11 років 01 місяць 16 днів.
За доданими документами до пільгового страхового стажу зараховано всі періоди.
Прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України № 1058-IV, оскільки заявниця не набула пенсійного віку 50 років.
Не погоджуючись з позицією відповідачів та вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.
У відповідності до частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено в статті 13 Закону.
Відповідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
Зазначеним нормам кореспондують положення п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. року №213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі.
Таким чином, з 23.01.2020 р. при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи Пенсійного фонду України, зокрема і відповідач у справі, мають керуватися вказаною нормою в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Відповідно до п. "а" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 до ПФ було дотримано усіх вимог, яких вимагає закон, для призначення пільгової пенсії, а саме: ?? ОСОБА_1 виповнилося 45 років; мала страхового стажу роботи - 32 роки 08 місяців 22 днів (проти 15 років, встановлених ЗУ №1788-XII).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Усього пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 склав 11 років 1 місяців 16 днів, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, період роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.02.2024 р. №046050019609 щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 07.02.2024р. У свою чергу, відповідачем доводів позовної заяви не спростували, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності свого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не довели.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з моменту права на її виникнення - з 27.01.2024 року, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», суд зазначає наступне.
Так, пенсійним законодавством визначено, що призначення пенсії та підготовка документів для її виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, а тому, останні мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому, з урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати належний пенсійний орган, в даному випадку це Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та часткового задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Зарорізькій області підлягає сума 605,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3504963374.1 від 02.03.2024 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 №046050019609 від 13.02.2024 року Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пров. Соборний, 158-Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька