712/5549/24
1-кс/712/2400/24
07 травня 2024 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , за участю адвоката ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання слідчого Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2024 року за № 22024250000000025, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чорнобиль Київської області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України,
Слідчий Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024250000000025 від 26 січня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
24 лютого 2022 року о 04 годині 30 хвилин президент рф путін оголосив про початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу зс рф, діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередні акти насильства щодо цивільного населення поєднані з вбивствами цивільних осіб з метою його тероризування, а також здійснюють обстріли об'єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.
З 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжений указами Президента України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, за допомогою власного мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy S8», модель «SM-G950FD», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з SIM-картами мобільного оператора «ПрАТ Київстар», з абонентським номером НОМЕР_3 , діючи з прямим умислом, в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» на своїй персональній сторінці « ОСОБА_5 », яка має відкритий доступ і з якою може ознайомитись необмежене коло користувачів, 26 жовтня 2023 року поширив відео під назвою « ОСОБА_8 . О действительной Украине 01.10.2023. (№119)», супроводжене текстом: «…Именно поэтому на Украине, в рамках политики этноцида, были закрыты все русские школы, запрещены все средства массовой информации на русском языке, затем был запрещен русский язык и русская культура… Насильственная украинизация, достигшая своих крайних, террористических форм, порождает в украинском обществе непрерывные конфликты и тотальный раскол. русское большинство, лишенное всяких гражданских и человеческих прав, затаилось, пассивно сопротивляется, спонтанно огрызается и люто ненавидит все, что так или иначе связано с украинством… И та война на Украине, которую мы сейчас видим, как раз и идет за право говорить на своем родном языке и исповедовать свою родную веру, посещать свою родную православную церковь. Ведь тысячелетняя Православная церковь…» (мовою оригіналу), у якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України.
Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою власного мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy S8», модель «SM-G950FD», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з SIM-картами мобільного оператора «ПрАТ Київстар», з абонентським номером НОМЕР_3 , діючи з прямим умислом, в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» на своїй персональній сторінці « ОСОБА_5 », яка має відкритий доступ і з якою може ознайомитись необмежене коло користувачів, 26 жовтня 2023 року та 13 листопада 2023 року поширив ряд публікацій (матеріалів), в яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України, розпочатої в 2014 році, а також, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату в 2014 році, а саме:
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою «ОСОБА_8. Украинский. Ressentiment 04.12.2019. (№72)», супроводжуване текстом: «…..Только у нас на Украине хамы подняли бунт не только в социальной и политической сфере, но и в области культуры. Отсюда эти шароварно-вышиваночные дегенеративные нагромождения в стиле подражания постмодернистскому вырождению. Однако этот бунт изначально обречён на поражении. Так как он способен лишь разрушать…….Украинская смердяковщина в силу объективных причин просто пошла дальше по пути своей ненависти ко всему русскому. Она открыто, пытается провести этноцид русских на Украине и яростно кидается как шавка из-под хозяйских ног на россию……проект 'Украины это по своей глубинной сути бунт хама, бессмысленный и беспощадный. И всё, что вы сейчас видите на украинской территории, ввиде духовной интеллектуальной и материальной руины это последствия бунта сбесившегося хама…Для умственной и культурно отсталой путне из глухих сёл и маленьких местечек бывшего юго-западного края, верхние этажи их родной культуры, а также литературный русский язык, наука и прочее являются чуждыми по причине их сложности и непонятности и недостижимости, для чего им всё то, что невозможно съесть выпить, или продать на базаре? Отсюда эта легкость, с которой деклассированый местечкового-хуторянский жлоб, вливаются в ряды разнообразных русофобствующих патриотов, активистов, националистов, просто бандитов…. Творческая русофобия укро-патриотов эволюционирует до высших её проявлений, идеалов и ценностей, выступающих орудиями в борьбе против русской культуры, языка, идентичности истории, самой россии, их олицетворяющих. Именно поэтому украинство, не способно существовать вне рамок русофобия вне хронической ненависти ко всему русскому вне хамского бунта.» ( мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « ОСОБА_8 . Третьего не дано! 14.10.2023 (№120)», супроводжуване текстом: «…7 лет США готовили Украину к войне с россией, 7 лет создавали и обучали украинскую армию, 7 лет свозили на Украину со всего мира военную технику оружие и боеприпасы, 7 лет вкладывали в милитаризацию Украины огромные деньги, 7 лет культивировали на украинской территории нацистские психоз и лютую ненависть ко всему русскому. Как итог, в начале 2022 года Киев сконцентрировал на границах донбасских республик 200000-ую ударную группировку ВСУ. Ставка делалась на так называемый хорватский сценарий. Победоносный блицкриг, в ходе которого Украина должна была молниеносным военным ударом уничтожить днр и лнр. В феврале 2022 украинская артиллерия начала мощный и длительный обстрел Донбасса. Массированные удары наносились как по линии обороны республики, так и по их мирным городам. Украинская армия выдвинулась на исходные позиции чтобы атаковать. В Вашингтоне и Киеве предвкушали скорую победу. Москва все эти приготовления видела, скрыть передвижение огромной военной группировки невозможно, поэтому прежде всего из прифронтовой зоны было эвакуировано всё гражданское население. Женщин, стариков и детей Донбасса вывозили автобусами в тыл, в россию, а затем буквально за несколько дней до начала украинского наступления вооруженные силы россии нанесли превентивный удар. Началась специальная военная операция….» ( мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України, а також ознаки глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « Почему началась война в Израиле? И при чем тут США? Взгляд ОСОБА_9 », супроводжуване текстом: «…Для Укрины, Крым - Украинский, в часности потому что так фиксируют границы 1991 года, после роспада СССР. Для росии Крым исторически российский ведь Хрущёв отдал его Украине 54 году, и Николаев и Одесса например русские города построенные российской империей. Правда у каждого своя, но право всегда за сильным, и то как вы будете воспринимать мир диктует самый сильный….» (мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України.
- 13 листопада 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « ОСОБА_8. Мир без Запада 17.08.2022. (№ 112)», супроводжуване текстом: «…Начатая против нас широкомасштабная война и розвалюющейся западное устройство заставляет росию активно изменятся во всех сферах жизни чтоб динамично приспосаблюватся к новым условиям…..Изначально-то как планировалось? Украину доводят до русофобского психоза, паралельно вооружая. Затем провоцируется росийско-украинский конфликт, а после етого против росии вводятся сокрушительные санкции, к выполнению которых Вашингтон принуждает весь мир… все народы росии участвуя в специальной военной операции получают уникальный опит не только боевого но и екзистанциального слаживания. ……Начинается специальная военная операция. Москва открыто бросает вызов амереканцам и европейцам, отказавшись мириться с миром, который построил запад…..» (мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Згідно висновку спеціаліста Черкаського Національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05 березня 2024 року, складеного на запит Управління Служби безпеки України в Черкаській області, вказані матеріали містять ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України.
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст.436-2 КК України.
26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 436-2 КК України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,-
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст. 436-2 КК України, виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.3 ст. 436-2 КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду від 12 лютого 2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12 лютого 2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12 лютого 2024 року;
- висновком спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05 березня 2024 року;
- протоколом обшуку від 04 квітня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_5 ;
- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси
- протоколом огляду від 29 квітня 2024 року;
- рапортом слідчого Слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_13 від 30 квітня 2024 року;
- іншими зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження 22024250000000025 доказами в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; 3)незаконний вплив на свідків, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.436-2 КК України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,-
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст. 436-2 КК України, виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.3 ст. 436-2 КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.436-2 К України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
На сьогодняшній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих останньому злочинів набуває особливо небезпечного характеру.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
04 квітня 2024 року за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_5 був проведений обшук, під час проведення якого останній поводив себе зухвало, стверджував що й надалі буде продовжувати поширювати матеріали за допомогою Інтернет-мережі «Facebook» щодо підтримки, визнання правомірної збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий Управління Служби безпеки України в Черркаській області ОСОБА_4 заявлені в клопотанні вимоги підтримали та просила їх задовольнити з викладених в ньому підстав.
Зазначили, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні;
5)вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; 3)незаконний вплив на свідків, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 436-2 КК України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,-
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст. 436-2 КК України, виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.3 ст. 436-2 КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.436-2 К України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
На сьогодняшній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих останньому злочинів набуває особливо небезпечного характеру.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
04 квітня 2024 року за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_5 був проведений обшук, під час проведення якого останній поводив себе зухвало, стверджував що й надалі буде продовжувати поширювати матеріали за допомогою Інтернет-мережі «Facebook» щодо підтримки, визнання правомірної збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначили, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, враховуючи матеріальний стан та особу підозрюваного, встановлені фактичні обставин вчинення кримінального правопорушення, просили визначити розмір застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушеннях не визнав.
Після зустрічі з захисником ОСОБА_6 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, захисник залучаться слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, від 02 травня 2024 року № 003-230001225, згідно ч.2 ст. 54 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 особисто та безпосередньо повідомив захисника про небажання мати захисника, що зафіксовано в журналі судового засідання, а також засобами технічної фіксації судового засідання.
В судовому засіданні, в зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_5 від отримання пам'ятки про права та обов'язки підозрюваного, слідчим суддею в судовому засіданні були оголошені права та обов'язки підозрюваного, який бере участь у судовому розгляді.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 відмовився від надання показів державною мовою; на запитання слідчого судді повідомив, що українську мову розуміє.
Відповідно до п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження.
Відповідно до вимог п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять і учасниками справи слідчому судді не надано достатніх, допустимих, достовірних доказів рівня (ступеню) володіння підозрюваним ОСОБА_5 державною мовою, з метою недопущення порушення прав підозрюваного, захисник ОСОБА_6 був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень не визнав; від надання показів та від спілкування з учасниками судового розгляду відмовився в зв'язку з несприйняттям державної влади; намагався чинити вплив на учасників судового розгляду в тому числі шляхом погроз.
Підозрюваний ОСОБА_15 в судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чино, про причини своєї неявки слідчому судді не повідомив; доказів наявності поважних причини неявки підозрюваного ОСОБА_15 в судові засідання слідчому судді не надав.
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 в зв'язку з неодноразовими неявками підозрюваного ОСОБА_5 в судові засідання звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього приводу.
Згідно ч.3 ст.187 КПК України, у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ст.133 КПК України, слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст.134 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_5 не з'явився.
Від отримання судових повісток про виклики в судові засідання, призначені на 02 травня 204 року та на 03 травня 2024 року підозрюваний ОСОБА_5 відмовився. Факт відмови підозрюваного ОСОБА_5 зафіксовано за допомогою відеофіксації в присутності двох понятих.
Відповідно до ч.1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 в судові засідання для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, добровільно не з'являється, про причини своєї неявки не повідомив, керуючись ст.ст.133, 134, 140, 187, 309 КПК України, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2024 року клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування приводу до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задоволено;
застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привід до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 14 годину 00 хвилин 07 травня 2020 року.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 22024250000000025, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 22024250000000025 внесені до вказаного реєстру:
- 26 січня 2024 року за фабулою: «З матеріалів досудового розслідування вбачається, що мешканець м. Черкаси ОСОБА_5 26.10.2023 на власній сторінці в соціальній мережі Facebook під назвою « ОСОБА_5 », поширив відео під назвою « ОСОБА_8 . О действительной Украине 01.10.2023 (№ 119), у якому міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України» - правова кваліфікація - ч. 2 ст.436-2 КК України.
- 22 березня 2024 року за фабулою: «З матеріалів досудового розслідування вбачається, що мешканець м. Черкаси ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, на власній сторінці в соціальній мережі Facebook під назвою « ОСОБА_5 », поширив три відео 26.10.2023 та одне відео 13.11.2023 у яких, згідно висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім.. Богдана Хмельницького від 05.05.2024, містяться ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації військовослужбовців зс рф, які здійснюють таку агресію» - правова кваліфікація - ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024250000000025 від 26 січня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
24 лютого 2022 року о 04 годині 30 хвилин президент рф путін оголосив про початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу зс рф, діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередні акти насильства щодо цивільного населення поєднані з вбивствами цивільних осіб з метою його тероризування, а також здійснюють обстріли об'єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.
З 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжений указами Президента України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, за допомогою власного мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy S8», модель «SM-G950FD», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з SIM-картами мобільного оператора «ПрАТ Київстар», з абонентським номером НОМЕР_3 , діючи з прямим умислом, в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» на своїй персональній сторінці « ОСОБА_5 », яка має відкритий доступ і з якою може ознайомитись необмежене коло користувачів, 26 жовтня 2023 року поширив відео під назвою « ОСОБА_8 . О действительной Украине 01.10.2023. (№119)», супроводжене текстом: «…Именно поэтому на Украине, в рамках политики этноцида, были закрыты все русские школы, запрещены все средства массовой информации на русском языке, затем был запрещен русский язык и русская культура… Насильственная украинизация, достигшая своих крайних, террористических форм, порождает в украинском обществе непрерывные конфликты и тотальный раскол. русское большинство, лишенное всяких гражданских и человеческих прав, затаилось, пассивно сопротивляется, спонтанно огрызается и люто ненавидит все, что так или иначе связано с украинством… И та война на Украине, которую мы сейчас видим, как раз и идет за право говорить на своем родном языке и исповедовать свою родную веру, посещать свою родную православную церковь. Ведь тысячелетняя Православная церковь…» (мовою оригіналу), у якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України.
Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою власного мобільного телефону марки «SAMSUNG Galaxy S8», модель «SM-G950FD», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з SIM-картами мобільного оператора «ПрАТ Київстар», з абонентським номером НОМЕР_3 , діючи з прямим умислом, в соціальній Інтернет-мережі «Facebook» на своїй персональній сторінці « ОСОБА_5 », яка має відкритий доступ і з якою може ознайомитись необмежене коло користувачів, 26 жовтня 2023 року та 13 листопада 2023 року поширив ряд публікацій (матеріалів), в яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України, розпочатої в 2014 році, а також, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату в 2014 році, а саме:
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою «ОСОБА_8. Украинский. Ressentiment 04.12.2019. (№72)», супроводжуване текстом: «…..Только у нас на Украине хамы подняли бунт не только в социальной и политической сфере, но и в области культуры. Отсюда эти шароварно-вышиваночные дегенеративные нагромождения в стиле подражания постмодернистскому вырождению. Однако этот бунт изначально обречён на поражении. Так как он способен лишь разрушать…….Украинская смердяковщина в силу объективных причин просто пошла дальше по пути своей ненависти ко всему русскому. Она открыто, пытается провести этноцид русских на Украине и яростно кидается как шавка из-под хозяйских ног на россию……проект 'Украины это по своей глубинной сути бунт хама, бессмысленный и беспощадный. И всё, что вы сейчас видите на украинской территории, ввиде духовной интеллектуальной и материальной руины это последствия бунта сбесившегося хама…Для умственной и культурно отсталой путне из глухих сёл и маленьких местечек бывшего юго-западного края, верхние этажи их родной культуры, а также литературный русский язык, наука и прочее являются чуждыми по причине их сложности и непонятности и недостижимости, для чего им всё то, что невозможно съесть выпить, или продать на базаре? Отсюда эта легкость, с которой деклассированый местечкового-хуторянский жлоб, вливаются в ряды разнообразных русофобствующих патриотов, активистов, националистов, просто бандитов…. Творческая русофобия укро-патриотов эволюционирует до высших её проявлений, идеалов и ценностей, выступающих орудиями в борьбе против русской культуры, языка, идентичности истории, самой россии, их олицетворяющих. Именно поэтому украинство, не способно существовать вне рамок русофобия вне хронической ненависти ко всему русскому вне хамского бунта.» ( мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « ОСОБА_8 . Третьего не дано! 14.10.2023 (№120)», супроводжуване текстом: «…7 лет США готовили Украину к войне с россией, 7 лет создавали и обучали украинскую армию, 7 лет свозили на Украину со всего мира военную технику оружие и боеприпасы, 7 лет вкладывали в милитаризацию Украины огромные деньги, 7 лет культивировали на украинской территории нацистские психоз и лютую ненависть ко всему русскому. Как итог, в начале 2022 года Киев сконцентрировал на границах донбасских республик 200000-ую ударную группировку ВСУ. Ставка делалась на так называемый хорватский сценарий. Победоносный блицкриг, в ходе которого Украина должна была молниеносным военным ударом уничтожить днр и лнр. В феврале 2022 украинская артиллерия начала мощный и длительный обстрел Донбасса. Массированные удары наносились как по линии обороны республики, так и по их мирным городам. Украинская армия выдвинулась на исходные позиции чтобы атаковать. В Вашингтоне и Киеве предвкушали скорую победу. Москва все эти приготовления видела, скрыть передвижение огромной военной группировки невозможно, поэтому прежде всего из прифронтовой зоны было эвакуировано всё гражданское население. Женщин, стариков и детей Донбасса вывозили автобусами в тыл, в россию, а затем буквально за несколько дней до начала украинского наступления вооруженные силы россии нанесли превентивный удар. Началась специальная военная операция….» ( мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України, а також ознаки глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
- 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « Почему началась война в Израиле? И при чем тут США? Взгляд ОСОБА_9 », супроводжуване текстом: «…Для Укрины, Крым - Украинский, в часности потому что так фиксируют границы 1991 года, после роспада СССР. Для росии Крым исторически российский ведь Хрущёв отдал его Украине 54 году, и Николаев и Одесса например русские города построенные российской империей. Правда у каждого своя, но право всегда за сильным, и то как вы будете воспринимать мир диктует самый сильный….» (мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України.
- 13 листопада 2023 року ОСОБА_5 повторно розмістив посилання на відео під назвою « ОСОБА_8. Мир без Запада 17.08.2022. (№ 112)», супроводжуване текстом: «…Начатая против нас широкомасштабная война и розвалюющейся западное устройство заставляет росию активно изменятся во всех сферах жизни чтоб динамично приспосаблюватся к новым условиям…..Изначально-то как планировалось? Украину доводят до русофобского психоза, паралельно вооружая. Затем провоцируется росийско-украинский конфликт, а после етого против росии вводятся сокрушительные санкции, к выполнению которых Вашингтон принуждает весь мир… все народы росии участвуя в специальной военной операции получают уникальный опит не только боевого но и екзистанциального слаживания. ……Начинается специальная военная операция. Москва открыто бросает вызов амереканцам и европейцам, отказавшись мириться с миром, который построил запад…..» (мовою оригіналу), в якому наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Згідно висновку спеціаліста Черкаського Національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05 березня 2024 року, складеного на запит Управління Служби безпеки України в Черкаській області, вказані матеріали містять ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України.
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст.436-2 КК України.
26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 436-2 КК України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,-
- караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст. 436-2 КК України, виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, -
- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.3 ст. 436-2 КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відомості, викладені у:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024250000000025;
- протоколі огляду від 12 лютого 2024 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 12 лютого 2024 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 12 лютого 2024 року;
-висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05 березня 2024 року;
- протоколі обшуку від 04 квітня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_5 ;
- ухвалі слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси
- протоколі огляду від 29 квітня 2024 року;
- рапорті слідчого Слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_13 від 30 квітня 2024 року;
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- повістках про виклики ОСОБА_5 ,
свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за вчинення кого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його необхідно оцінювати з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Враховуючи викладене, відповідно до ч. 2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; 3)незаконний вплив на свідків, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
26 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 436-2 КК України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,-
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст. 436-2 КК України, виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч.3 ст. 436-2 КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.436-2 К України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому останній, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
На сьогодняшній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих останньому злочинів набуває особливо небезпечного характеру.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
04 квітня 2024 року за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_5 був проведений обшук, під час проведення якого останній поводив себе зухвало, стверджував що й надалі буде продовжувати поширювати матеріали за допомогою Інтернет-мережі «Facebook» щодо підтримки, визнання правомірної збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушеннях не визнав.
Після зустрічі з захисником ОСОБА_6 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, захисник залучаться слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, від 02 травня 2024 року № 003-230001225, згідно ч.2 ст. 54 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 особисто та безпосередньо повідомив захисника про небажання мати захисника, що зафіксовано в журналі судового засідання, а також засобами технічної фіксації судового засідання.
В судовому засіданні, в зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_5 від отримання пам'ятки про права та обов'язки підозрюваного, слідчим суддею в судовому засіданні були оголошені права та обов'язки підозрюваного, який бере участь у судовому розгляді.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 відмовився від надання показів державною мовою; на запитання слідчого судді повідомив, що українську мову розуміє.
Відповідно до п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження.
Відповідно до вимог п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять і учасниками справи слідчому судді не надано достатніх, допустимих, достовірних доказів рівня (ступеню) володіння підозрюваним ОСОБА_5 державною мовою, з метою недопущення порушення прав підозрюваного, захисник ОСОБА_6 був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень не визнав; від надання показів та від спілкування з учасниками судового розгляду відмовився в зв'язку з несприйняттям державної влади; намагався чинити вплив на учасників судового розгляду в тому числі шляхом погроз.
Підозрюваний ОСОБА_15 в судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чино, про причини своєї неявки слідчому судді не повідомив; доказів наявності поважних причини неявки підозрюваного ОСОБА_15 в судові засідання слідчому судді не надав.
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 в зв'язку з неодноразовими неявками підозрюваного ОСОБА_5 в судові засідання звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього приводу.
Згідно ч.3 ст.187 КПК України, у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ст.133 КПК України, слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст.134 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_5 не з'явився.
Від отримання судових повісток про виклики в судові засідання, призначені на 02 травня 204 року та на 03 травня 2024 року підозрюваний ОСОБА_5 відмовився. Факт відмови підозрюваного ОСОБА_5 зафіксовано за допомогою відеофіксації в присутності двох понятих.
Відповідно до ч.1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 в судові засідання для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, добровільно не з'являється, про причини своєї неявки не повідомив, керуючись ст.ст.133, 134, 140, 187, 309 КПК України, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2024 року клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування приводу до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задоволено;
застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привід до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 14 годину 00 хвилин 07 травня 2020 року.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п.1), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим та прокурором доведено належними, достатніми, допустимим, достовірними доказами, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно п.п. 4,5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_5 непрацює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має, не що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків останнього.
Громадянин України ОСОБА_5 є військовозобов'язаним, але, в умовах воєнного стану в України, після оголошення мобілізації, останній до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення облікових даних не з'явився, за адресою реєстрації відсутній.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
На сьогодняшній день в Україні Указом Президента України введений і діє до цього часу воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих останньому злочинів набуває особливо небезпечного характеру.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працює, офіційне джерело доходу відсутнє; не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
04 квітня 2024 року за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_5 був проведений обшук, під час проведення якого останній поводив себе зухвало, стверджував що й надалі буде продовжувати поширювати матеріали за допомогою Інтернет-мережі «Facebook» щодо підтримки, визнання правомірної збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушеннях не визнав.
Після зустрічі з захисником ОСОБА_6 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, захисник залучаться слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, від 02 травня 2024 року № 003-230001225, згідно ч.2 ст. 54 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 особисто та безпосередньо повідомив захисника про небажання мати захисника, що зафіксовано в журналі судового засідання, а також засобами технічної фіксації судового засідання.
В судовому засіданні, в зв'язку з відмовою підозрюваного ОСОБА_5 від отримання пам'ятки про права та обов'язки підозрюваного, слідчим суддею в судовому засіданні були оголошені права та обов'язки підозрюваного, який бере участь у судовому розгляді.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 відмовився від надання показів державною мовою; на запитання слідчого судді повідомив, що українську мову розуміє.
Відповідно до п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження.
Відповідно до вимог п.4) ч.2 ст. 52 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять і учасниками справи слідчому судді не надано достатніх, допустимих, достовірних доказів рівня (ступеню) володіння підозрюваним ОСОБА_5 державною мовою, з метою недопущення порушення прав підозрюваного, захисник ОСОБА_6 був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень не визнав; від надання показів та від спілкування з учасниками судового розгляду відмовився в зв'язку з несприйняттям державної влади; намагався чинити вплив на учасників судового розгляду в тому числі шляхом погроз.
Підозрюваний ОСОБА_15 в судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чино, про причини своєї неявки слідчому судді не повідомив; доказів наявності поважних причини неявки підозрюваного ОСОБА_15 в судові засідання слідчому судді не надав.
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 в зв'язку з неодноразовими неявками підозрюваного ОСОБА_5 в судові засідання звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього приводу.
Згідно ч.3 ст.187 КПК України, у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ст.133 КПК України, слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст.134 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В судові засідання, призначені на 02 травня 2024 року, 03 травня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_5 не з'явився.
Від отримання судових повісток про виклики в судові засідання, призначені на 02 травня 204 року та на 03 травня 2024 року підозрюваний ОСОБА_5 відмовився. Факт відмови підозрюваного ОСОБА_5 зафіксовано за допомогою відеофіксації в присутності двох понятих.
Відповідно до ч.1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 в судові засідання для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, добровільно не з'являється, про причини своєї неявки не повідомив, керуючись ст.ст.133, 134, 140, 187, 309 КПК України, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2024 року клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування приводу до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задоволено;
застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привід до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 14 годину 00 хвилин 07 травня 2020 року.
Слідчим та прокурором належними достатніми достовірними доказами доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно вливати на свідків, з метою зміни останніми своїх показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий в своєму клопотанні просив визначити розмір застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан останнього, обставини вчинення останнім кримінальних правопорушень, необхідно визначити розмір застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, в разі внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 52, 54, 84, 85, 92, 176, 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 198, 309, 369 - 372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2024 року за № 22024250000000025, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чорнобиль Київської області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26 червня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 (нуль) копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, слідчого суддю, прокурора про зміну свого місця проживання, роботи та абонентського номера;
4) утримуватись від користування соціальними мережами в тому числі соціальною мережею «Facebook»;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання ухвали слідчого судді підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали слідчого судді в частині доставки підозрюваного ОСОБА_5 до місця утримання під вартою - Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», покласти на Управління служби безпеки України в Черкаській області.
Копію ухвали направити до Управління служби безпеки України в Черкаській області, Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, прокурору та слідчому.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 09 травня 2024 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1