Справа №534/2341/23
Провадження №3/534/783/23
06 травня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Комарової Д.Ю., за участю секретаря судового засідання Лук'янчикової О.А., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої адвоката Келембета О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не маючого неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
На розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області 02 листопада 2023 року надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Виходячи зі змісту вказаного протоколу, 27.10.2023 о 16 год 35 хв у м. Горішні Плавні по вул. Добровольського, 30 водій автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Toyota RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок цього зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, отже ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9 КУпАП, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не визнав. Пояснив, що перед тим, як почати рух заднім ходом, він впевнився в безпеці такого руху, оглянув проїзну частину, водій який рухався в сторону "Церкви" зупинився та сигналами фар показав йому, що він може рухатись. Він знову оглянув дорогу, в дзеркало заднього виду побачив, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть на другорядній дорозі відносно дороги по вул. Добровольського, перед знаком пріоритету 2.1 (дати дорогу) і на головну дорогу не виїжджає. Між їхніми автомобілями було 15-20 м. Він був впевнений, що водій даного автомобіля контролює ситуацію, бачить рух його автомобіля і дуже потихеньку продовжив рух. Але буквально через кілька секунд автомобіль ОСОБА_1 зіткнувся з його автомобілем. Удар був такий сильний, що його автомобіль відкотився майже на те місце, де був до початку руху заднім ходом. Зазначив, що ОСОБА_1 допустила необережність, тобто порушила ПДР, оскільки при виїзді на головну дорогу неправильно оцінила обстановку, проявила необережність і на великій швидкості здійснила рух. Викладене підтверджується її письмовими поясненнями, даними поліції після зіткнення, в яких вона пояснила, що дійсно виїжджала з другорядної дороги на головну, подивилась наліво та направо і виїхала на головну дорогу. Тобто, вона не подивилась прямо, де був автомобіль ОСОБА_2 і рухалась на великій швидкості. Отже ДТП сталась з вини ОСОБА_1 , а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 наголосив, що ДТП сталася з вини ОСОБА_1 , оскільки остання, здійснюючи рух по другорядній дорозі, не впевнилась у безпечності свого маневру, з вини якої і сталася дана пригода. Додав, що ОСОБА_2 вже почав рух заднім ходом та знаходився на головній дорозі, коли ОСОБА_1 почала свій маневр. Вважає, що протокол та інші докази є суперечливими, відсутні докази, що саме ОСОБА_2 скоїв указане адміністративне правопорушення. Крім того, наголосив, що строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчилися, а отже при ухваленні рішення не вирішується питання про винуватість особи, яка притягається до відповідальності, просив закрити справу за ст.38 КУпАП.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_4 наголосив, що потерпіла не має матеріальних претензій до ОСОБА_2 , але вважає його винуватим, через те, що останній, не впевнившись в безпечності руху заднім ходом, почав свій рух в той час, коли ОСОБА_1 вже здійснювала маневр, а саме виїзд з другорядної дороги. Щодо притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності поклався на розсуд суду. Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свого представника.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступне.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №282632 від 27.10.202327.10.2023 о 16 год 35 хв у м. Горішні Плавні по вул. Добровольського, 30 водій автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Toyota RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок цього зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, отже ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9 КУпАП, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Виходячи зі змісту Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до пункту 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Таким чином, для підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_2 працівниками поліції повинні бути надані належні та допустимі докази, які б підтверджували:
1.Подію дорожньо-транспортної пригоди.
2.Порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху.
3.Негативні наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
4.Причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ОСОБА_2 правил дорожнього руху та настанням наслідків, передбачених у пункті 3.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд самостійно не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а зобов'язаний розглядати справу виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у рішенні ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії».
Працівниками поліції зібрані наступні докази:
-Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №282632 від 27.10.2023;
-схема місця ДТП від 27.10.2023;
-фототаблиця до протоколу (а.с. 8);
-письмові пояснення ОСОБА_1 ;
-письмові пояснення ОСОБА_2 ..
Зазначеними доказами у їх сукупності, поясненнями потерпілої та поясненнями самого порушника у судовому засіданні доведена подія дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 27.10.2023.
Наявність наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкоджень автомобілів Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Toyota RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 ніким з учасників адміністративної справи не заперечувалась, крім того, пошкодження зазначених транспортних засобів зафіксовані схемою місця ДТП (а.с. 6).
Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, вона доведена наявними доказами у справі та поясненнями наданими учасниками у судовому засіданні поза «розумним сумнівом».
У пункті 10.9 Правил дорожнього руху закріплено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Пунктами 10.1 та 10.2 передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Зазначені правила руху заднім ходом пов'язані з тим, що водій, рухаючись заднім ходом, може створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху, у зв'язку з чим на нього покладено більшу відповідальність при виконанні цього маневру, тобто він увесь час повинен контролювати обстановку, не створювати перешкод іншим та за потреби звернутися за допомогою. Таким чином, ОСОБА_2 , в порушення вимог Правил дорожнього руху України не вжив усіх необхідних заходів, виконуючи виїзд з місця стояки заднім ходом.
Внаслідок саме цього порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, транспортні засоби під керуванням останнього та потерпілої ОСОБА_1 отримали механічні ушкодження.
Отже, суд дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діянні ОСОБА_2 .
Твердження захисника про те, що автомобіль ОСОБА_2 вже перебував на головній дорозі, коли ОСОБА_1 починала рух з другорядної дороги, не знайшли свого підтвердження.
З приводу позиції представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 про заборону визнавати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення за наявності нереабілітуючої підстави для закриття провадження у справі, зокрема спливу строку накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.
Правопорушення мало місце 27.10.2023. Протокол про адміністративне правопорушення складено того ж дня. У судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2024, ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. Суддею було роз'яснено учасникам справи, що строк накладення адміністративного стягнення спливає 27.01.2024, у разі призначення експертизи, строк накладення стягнення мине, що є однією з підстав для закриття провадження у справі. Незважаючи на це, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив клопотання задовольнити та призначити судову автотехнічну експертизу, щоб встановити з вини кого настала дорожньо-транспортна пригода. Зазначене клопотання було подано після дослідження усіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.01.2024 призначено судову автотехнічну експертизу. У зв'язку із надходженням клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової автотехнічної експертизи по справі 04.03.2024 провадження у справі поновлено. Судом 07.03.2024 винесено постанову, якою клопотання експерта задоволено. ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надано доручення про проведення додаткового огляду місця пригоди. З відповіді начальника СРПП ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції Поляничка В.В. вбачається, що додатковий огляд місця ДТП не можливо провести у зв'язку з проведенням ремонтних робіт Toyota RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_2 та відмовою потерпілої брати участь у додатковому огляді місця події.
На адресу суду 30.04.2024 надійшло повідомлення заступника директора з експертної роботи Полтавського відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Лубенцова А. про неможливість надання висновку експерта № 148 судової автотехнічної експертизи.
У своїй промові 06.05.2024 захисник ОСОБА_2 - адвокат Голосний В.О. змінив свою позицію та просив закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не вирішуючи питання, чи винувата особа у вчиненні адміністративного правопорушення чи ні. Посилався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до якого у разі закриття кримінального провадження у справі з нереабілітуючих підстав, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Суд наголошує, що у справі, на яку посилається захисник, судовий розгляд кримінального провадження не проводився, обвинувальний акт до суду не направлявся. Провадження було закрито у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Порушення з боку України полягало в тому, що при розгляді скарги ОСОБА_5 судом було зазначено, що остання винувата у вчиненні злочину. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що при закритті провадження з нереабілітуючих підстав, суд не має права встановлювати винуватість особи, оскільки справа по суті судом не розглядалась.
Що стосується справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , справа розглядалась по суті, досліджувались докази, оскільки на цьому наполягав захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Верховний суд неодноразово наголошував, що нереабілітуюча підстава дає суду змогу в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження, у разі згоди особи на завершення кримінального провадження в зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
У справі, що розглядається, навпаки ні ОСОБА_2 , ні його захисник не погоджувались закрити провадження без визначення винуватості або відсутності складу правопорушення в його ( ОСОБА_2 ) діянні.
Таким чином, посилання захисника на справу «Грабчук проти України» та інші судові рішення, згадані у промові, стосуються зовсім інших обставин, ніж ті, які мають місце у справі, що розглядається.
Крім того, суд наголошує, що статтею 247 КУпАП передбачено виключний перелік підстав, коли провадження у справах про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Застосування однієї підстави з цього переліку виключає можливість застосування іншої. Таким чином, якщо б суд дійшов висновку про відсутність в діянні особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягало б закриттю на підставі пункту першого ст. 247 КУпАП, а не на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. І щоб дійти висновку, чи є склад правопорушення в діянні особи, суду необхідно з'ясувати всі обставини справи повно та об'єктивно в їх сукупності.
Після роз'яснення ОСОБА_2 наслідків спливу строку накладення адміністративного стягнення, він та його захисник наполягали на проведенні експертизи та встановленні всіх обставин справи для з'ясування чи є він винуватою особою у вчиненні даного правопорушення. Для забезпечення особи на справедливий і повний розгляд справи, суд задовольнив клопотання про призначення експертизи та розглянув справу по суті.
Отже, зміна позиції захисника з приводу можливості суду визначати винуватість особи при закінченні строків накладення стягнення на протилежну є лінією захисту.
Таким, чином, дослідивши в судовому засіданні докази, вислухавши пояснення учасників процесу, суд прийшов до переконання, що вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведено.
Проте, враховуючи вимоги ч.2 ст.38 КУпАП та сплив строків накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи, провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.38, п.1 ст.247, ст. 283, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Д.Ю. Комарова
Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із повним текстом постанови та отримати її копію після 8 травня 2024 року в приміщенні Комсомольського міського суду Полтавської області.