13 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1800/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Демидова А. М., Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.
від 16.01.2024
за позовом ОСОБА_1
до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація
про визнання недійсними рішення правління, рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва про:
- визнання недійсним рішення правління Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформленого протоколом № 10 від 18.08.2020;
- визнання недійсним рішення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформленого протоколом № 2908 від 29.08.2020;
- зобов'язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації змінити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 1000651070016010761 від 05.10.2020 про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою від 16.01.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії. Ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії - відмовив. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 - залишив без змін.
30 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд із цим, в касаційній скарзі ОСОБА_1 процитована частина 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведені окремі абзаци постанов Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, постанови Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № П811/402/17, однак скаржником не вказано конкретний виключний випадок (виключні випадки), передбачений частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого (яких) подається касаційна скарга. Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені у її тексті, або самостійно визначати конкретний виключний випадок касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23 складено 29.01.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 19.02.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
З касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду 30.04.2024 через підсистему "Електронний суд", тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 зазначив, що він, як людина похилого віку (85 років), у зв'язку із погіршенням стану здоров'я (пережив два серцевих напади), перебував під постійним наглядом лікарів, що не дозволило йому своєчасно, в межах строку, встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, подати касаційну скаргу. На підтвердження зазначеного, до касаційної скарги додані ксерокопії довідок Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району міста Києва" від 01.02.2024 та від 21.03.2024.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Зважаючи на викладене, Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що пережив два серцевих напади, проте такі обставини не підтверджуються доданими ксерокопіями довідок Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району міста Києва" від 01.02.2024 та від 21.03.2024, які за змістом є по суті призначенням консультації травматолога за діагнозом L99 "Інші захворювання", консультацій офтальмолога, хірурга та невролога за діагнозом 92 "Катаракта" та свідчать про відвідування Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району міста Києва" в конкретні дати - 01.02.2024 та 21.03.2024. Натомість касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23, мала бути подана протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту, тобто з 30.01.2024 по 19.02.2024 включно. При цьому Суд враховує, що у суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Букрєєв Вадим Анатолійович (був присутній у судовому засідання Північного апеляційного господарського суду 16.01.2024 під час ухвалення оскаржуваної постанови), який також від імені ОСОБА_1 підписав та подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23.
Враховуючи викладене, Судом не встановлено, а скаржником не доведено наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:
- зазначення та викладення належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків) касаційного оскарження, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого подана касаційна скарга, з урахуванням викладених вище вказівок Верховного Суду;
- подання клопотання/заяви для наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23, наведені ОСОБА_1 , визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
5. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не наведення поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання таких підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова