Іменем України
29 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1704/23
Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс”,
вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код 41427817,
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 403943,60 грн.
Представники сторін:
позивача: Борисович О.В.,
відповідача: Серебряник О.О.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” про визнання недійсними додаткових угод №6 від 26.08.2022, №7 від 26.09.2022, №8 від 01.11.2022 про внесення змін до договору №2 від 24.01.2022, укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” на користь Військової частини НОМЕР_1 коштів у сумі 403943, 60 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 справа №927/1370/23 передана на розгляд судді Демидовій М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2023 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.01.2024. Учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
11.01.2024 до суду від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов з додатками, які судом залучено до матеріалів справи, у якому в якому відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, спірні грошові кошти сплачені позивачем відповідачу на підставі договору та додаткових угод, а, отже, не можуть вважатись безпідставно набутими.
Відповідно до розпорядження №02-01/29/24 від 09.02.24, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.24 справа №927/1704/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою у справі від 12.02.2024 суд прийняв до розгляду судом у складі судді Фесюри М.В. з повторним проведенням підготовчого провадження, перебіг строків розгляду якої розпочато спочатку. Підготовче засідання призначив на 26.02.2024 року, 09:00.
26.02.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.03.2024 до 10:30.
11.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва, в якому зазначає про те, що за ч.1,2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача. Оскільки позивач - ТОВ «УкрГазРесурс» зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд.25, літ. Б, офіс5, за твердженням відповідача, спір підлягає розгляду у Господарському суді м. Києва.
У відповідності до ст.27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Однак, за змістом ч.1. ст.29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У відповідності до ч.5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
21.03.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.04.2024 на 09:00. Суд постановив ухвалу про проведення наступного судового засідання за участю представника відповідача Серебряник О.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.03.2024 на адресу суду від позивач надійшла заява про зміну підстав позову, у якій просить визнати недійсними додаткові угоди №6, №7 та №8, а також стягнути безпідставно набуті кошти в сумі 403943 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, яка судом прийнята до розгляду.
Відповідно до ч. 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
З урахуванням ст.46 Господарського процесуального кодексу України суд долучив до матеріалів справ подану позивачем заяву про зміну правових підстав позову, та спір вирішує з її урахуванням.
09.04.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.04.2024 до 10:00.
У судове засідання 29.04.2024 прибув позивач та представник відповідача.
В судовому засіданні 29.04.2024 після виходу з нарадчої кімнати та згідно ст.240ГПКУ проголосив вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Військовою частиною НОМЕР_1 проведено процедуру закупівлі електричної енергії UA-2021-11-29-013009-c Електрична енергія; 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:20415 Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до протоколу рішення уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 щодо визначення переможця закупівлі та прийняття рішення про намір по закупівлі UA-2021-11-29-013009-c Електрична енергія; 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиної закупівлі словника визнано переможцем ТОВ «УкрГазРесурс».
24.01.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1 цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
За змістом п.1.2 Договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, а також Закону України «Про публічні закупівлі».
За умовами пунктів 2.1, 2.4 та 3.1 Договору Постачальник продає товар Електрична енергія 09310000-5 за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Очікуваний обсяг - 1 300 000 кВт*год на період з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору - 01.02.2022 року.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Сума договору складає 4 649 998,00 гривень з урахуванням податку на додану вартість (далі-ПДВ) (загальний фонд - 3 558 520,00 гривень, відшкодування від мешканців житлових будинків - 1 091 478,00 гривень).
Відповідно до пункту 5.3. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Згідно з пунктом 1 Комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): вартість за 1 кВт*год електричної енергії становить 3,57692153846 грн з ПДВ із врахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 і становить 0,29393 гривень за 1 кВт*год без ПДВ.
Пунктами 3-5 Комерційної пропозиції сторони передбачили спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії - по факту; термін надання рахунку за спожиту електричну енергію - відповідно до умов Договору; строк оплати - не пізніше 20 календарних днів після отримання рахунку, з урахуванням пункту 5.2. даного Договору.
За змістом пунктів 5.4. та 7.2. Договору інформація про діючу ціну електроенергії має бути розміщена на офіційному веб- сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Постачальник зобов'язаний публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію.
У пункті 13.1. Договору сторони узгодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Згідно з пунктом 13.6. Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством щодо закупівлі товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти, в тому числі частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
У разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% від ціни за одиницю товару, постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару не менш ніж за 20 днів до її застосування. В зверненні щодо збільшення ціни за одиницю товару постачальник повинен обґрунтувати споживачу пропозицію збільшити ціну, визначену у Договорі. Також постачальник має довести споживачу, що підвищення ціни є прогнозованим, тобто таким, яке він не міг передбачити і закласти в ціну товару на момент, коли подав тендерну пропозицію.
Збільшення ціни відбувається пропорційно відсотку коливання ціни на ринку та в будь-якому випадку до 10 відсотків. Нова змінена ціна не може бути вище ніж середньозважена ціна на РДН в торговій зоні «ОЕС України» за відповідний розрахунковий період до дати звернення постачальника з пропозицією переглянути ціну за одиницю товару.
Нову (змінену) ціну, застосовують з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишають незмінною до його завершення (п. 13.6.2. Договору).
24.01.2022 споживачем підписано заяву-приєднання, яка є Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії №2 від 24.01.2022 та Комерційну пропозицію, яка є Додатком№2 до Договору.
У Додатку №3 до Договору про постачання електричної енергії №2 від 24.01.2022 визначені очікувані обсяги постачання електроенергії на 2022 рік.
21.03.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1, у якій сторони домовились про те, що пункт 5.2. Договору викладено в наступній редакції: сума договору складає 4649998,00 грн: загальний фонд - 3 458 520,00 гривень та відшкодування від мешканців житлових будинків - 1 191 478,00 гривень.
31.03.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №2, у якій сторони домовились про викладення в новій редакції пункту 5.2. Договору щодо розподілу суми договору 4649 998 грн між загальним фондом - 2 548 520,00 гривень та відшкодуванням від мешканців житлових будинків - 2 101 478,00 гривень.
15.04.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №3, у якій сторони домовились про те, що додаткову угоду № 3 про викладення в новій редакції пункту 5.2. Договору щодо розподілу суми договору - 4649998,00 грн між загальним фондом - 2 438 520,00 гривень та відшкодуванням від мешканців житлових будинків - 2 211 478,00 гривень.
15.08.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №4, у якій сторони домовились про те, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02.2022до 31.12.2022 становить 1277833,741 кВт год. ціна електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): вартість за 1 кВт*год. Електричної енергії становить 3,03247 грн без ПДВ, а разом з ПДВ 3,638964 грн із урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 і становить 0,34564 грн за 1 кВт*год без ПДВ.
22 липня 2022 року ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулося до Військової частини НОМЕР_1 з повідомленням № 1474/Ю2, яким повідомило про зміну ціни електричної енергії по договору у бік збільшення, у зв'язку з коливанням у червні-липні 2022 року ціни електричної енергії на ринку..
У підтвердження коливання ціни додало до повідомлення цінову довідку Харківської торгово- промислової палати від 03.08. 2022 року №464-1/22.
У Ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 03.08.2022 року №464-1/22 зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за грн/кВт*год за червень (01.06-30.06) 2022 року становила 2 262,82 грн; за липень (01.07-31.07) 2022 року - 2 640,45 грн; відсоток коливання + 16,69 %.
22.08.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №5, у якій сторони виклали в новій редакції пункту 5.2. Договору щодо розподілу суми договору - 4649 998,00 грн. між загальним фондом - 1 838 520,00 грн та відшкодуванням від мешканців житлових будинків - 2 811 478,00 грн.
26.08.2022 року між постачальником та споживачем було укладено Додаткову угоду № 6 про внесення змін до Договору від 24 січня 2022 №2), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2022 року. За умовами якої керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922- VIII, ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 03.08.2022 №464/1- 22, у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: та викласти в редакції пункт 2.4. «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02. 2022 року по 31.12.2022 року становить 1 210 666,156 кВт*год». Внести зміни до пункту 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція» та викласти його в наступній редакції: « 1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): вартість за 1 кВт*год електричної енергії становить 3,30088 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,961056 грн із урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 і становить 0,34564 гривень за 1 кВт*год без ПДВ».
13.09.2022 року ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулось до Військової частини НОМЕР_1 з повідомленням № 1537/Ю2, яким на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, а також умов договору про постачання електричної енергії, повідомило про зміну ціни електричної енергії по договору у бік збільшення, у зв'язку з коливанням у серпні - вересні 2022 року.
У підтвердження додало до повідомлення цінову довідку Харківської торгово- промислової палати від 13.09.2022 року №627-1/22.
У Ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 13.09.2022 року № 627-1/22 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за грн/мВт.год за 1 декаду серпня 2022 року становила 2 949,10 гривень; за І декаду вересня 2022 року - 3 303,39 гривень; відсоток коливання +12,01 %.
26.09.2022 року між постачальником та споживачем було укладено Додаткову угоду № 7 про внесення змін до Договору від 24 січня 2022 №2, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2022 року, за умовами якої керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922- VIII, ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 13 вересня 2022 року № 627-1/22, у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору. Внести зміни до пункту 2.4 Договору та викласти в редакції: « 2.4. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року становить 1 138 052,665 кВт*год». Внести зміни до пункту 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція» та викласти його в редакції: « 1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): вартість за 1 кВт*год електричної енергії становить 3,5961 гривень без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,31532 гривень із урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого Постаново НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 і становить 0,34564 гривень за 1 кВт*год без ПДВ».
У жовтні 2022 року ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулось до військової частини НОМЕР_1 з ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 04.10.2022 року № 732/22, у якій зазначено про те, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за грн/мВт*год за серпень (01.08-31.08) 2022 року становила 2 993,06 гривень; за вересень (01.09-30.09) 2022 року - 3 503,26 гривень; відсоток коливання + 17,05 %.
01.11.2022 року між постачальником та споживачем було укладено Додаткову угоду № 8 про внесення змін до Договору від 24 січня 2022 №2, яка поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2022 року, за умовами якої керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-УІН, ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 04.10.2022 року № 732/22, у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: до пункту 2.4. Договору, який викласти в наступній редакції « 2.4. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року становить 1 084 068,919 кВт*год»; до пункту 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція», який викласти в наступній редакції « 1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): вартість за 1 кВт*год електричної енергії становить 3,92082 гривень без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,704984 гривень із урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого Постаново НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 і становить 0,34564 гривень за 1 кВт*год без ПДВ,».
Постачальник поставив електричну енергію споживачу у період дії договору, а саме:
за лютий 2022 року в обсязі 30253,000 кВт*год на суму 110089,86 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 01.04.2022 № УГР00000719;
за квітень 2022 року в обсязі 141496,00 кВт*год на суму 514898,86 гривень, що підтверджується актом електричної енергії від 25.05.2022 року №1989;
за травень 2022 року в обсязі 69665,00 кВт*год на суму 253509,08 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 24.06.2022 № 2510;
за червень 2022 року в обсязі 54261,00 кВт*год на суму 197454,34 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 15.07.2022 року № 3011;
за липень 2022 року в обсязі 60616 кВт*год на суму 220580,02 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 24.08.2022 року № 3442;
за серпень 2022 року в обсязі 56677,00 кВт*год на суму 224500,78 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 24.09.2022 року № 3658;
за вересень 2022 року в обсязі 73282,00 кВт*год на суму 316235,28 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 18.10.2022 року № 4036;
за жовтень 2022 року в обсязі 112498,00 кВт*год на суму 529301,29 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 25.11.2022 року № 4524;
за листопад 2022 року в обсязі 93165,00 кВт*год на суму 438339,84 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 13.12.2022 року № 4796;
за грудень 2022 року в обсязі 88905,999 кВт*год на суму 418301,30 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2022 року №5118, з урахуванням проміжного акту приймання-передачі електричної енергії від 28.12.2022 року №УГР00005126-П.
Споживач перерахував Постачальнику кошти за поставлену електроенергію згідно наданих ним актів приймання - передачі електричної енергії та рахунків за обсяг - 780 818,999 кВт*год, на загальну суму 3 223 210,65 гривень, на підтвердження чого до позовної заяви надано довідку поставленої електроенергії, її вартості та проведення оплати, а також копії платіжних доручень від 04.04.2022 року №354, від 27.05.2022 року №529, від 24.06.2022 року №720, від 20.07.2022 року №843, від 23.08.2022 року №993, від 26.09.2022 року №1170, від 20.10.2022 року №1296, від 28.11.2022 року №1503, від 14.12.2022 року №1627, від 15.12.2022 року №1632, від 28.12.2022 року №1777, від 28.12.2022 року №1778, від 28.12.2022 року №1779 та виписки з казначейства за 20.03.2023 року.
За доводами позивача, при укладенні додаткових угод від 26.08.2022 року №6, від 26.09.2022 року №7, від 01.11.2022 року №8 не було дотримано вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-УІІІ, збільшено ціну електричної енергії без належного підтвердження коливання ціни після укладення Договору, що суперечать інтересам держави в особі Міністерства оборони України, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Споживач, уклавши спірні додаткові угоди, в порушення вимог Закону надмірно сплатив кошти в сумі 403 943,61 гривень: за період з 01 лютого по 31 липня 2022 року відповідно до погодженої між сторонами піни електричної енергії, зазначеної у п.1 Додатку № 2 до Договору (3,57692153846 ГРН з ПДВ за 1 кВт*год), він повинен був сплатити за поставлену електроенергію 1 274 424,95 гривень, натомість сплатив 1 296 532,16 гривень. За період з 01.08 - 31.12.2022 року відповідно до погодженої між сторонами ціни електричної енергії, зазначеної в пункті 1.2. Додаткової угоди від 15.08.2022 року № 4 (3,638964 гривень з ПДВ за 1 кВт*год), він повинен був сплатити за поставлену електроенергію 1 544 842,11 гривень, натомість сплатив 1 926 678.49 гривень.
Позивач звернувся до відповідача з листом з проханням укласти з військовою частиною НОМЕР_1 додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 24 січня 2022 року № 2 щодо визнання недійсними додаткових угод від 26 серпня 2022 року №6, від 26 вересня 2022 року №7, від 01 листопада 2022 року №8 та повернути на розрахунковий рахунок Військової частини НОМЕР_1 надмірно сплачені нею кошти на загальну суму 403 943,61 гривень, однак від відповідача відповіді не надходило.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом Державної спеціальної служби транспорту, яка відповідно статті 1 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" (далі Закон №1449-ІУ) є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період (копії виписки з ЄДРПОУ Позивача додається).
За статтею 4 Закону №1449-ІУ орган управління Державною спеціальною службою транспорту, бригади, полки, окремі батальйони, підрозділи охорони, органи забезпечення, навчальний центр, заклади, підприємства та установи, що входять до складу Державної спеціальної служби транспорту, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.
Фінансування діяльності Державної спеціальної служби транспорту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах обсягів бюджетних призначень, визначених головному розпоряднику - Міністерству оборони України і передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України, а також з інших джерел, передбачених законом (стаття 17 Закону №1449-ІУ).
Як встановлено наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року N 280 "Про організацію фінансового забезпечення військовий частин, установ та організацій Збройних сил України" (в редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104) до функцій військової частини відносять організацію фінансового забезпечення, вжиття заходів для запобігання, припинення та усунення фінансових порушень (п. 1.8.); правильне визначення потреби в коштах, своєчасне витребування та уточнення такої потреби у забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення; забезпечення своєчасного, планового, законного, цільового та ефективного використання коштів та матеріальних ресурсів (п.2.1.); здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти відповідно законодавства із дотриманням принципу максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів (п. 4.2.).
Відповідно до частин 1 статей 2 та 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно- приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету; за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
За частиною першою статті 2 Закону № 922-VІІІ до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів.
Згідно з п.1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.
За приписами статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":
- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
- замовники це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;
- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
В абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п.2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Судом установлено, що позивачем відповідач укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №2 від 24.01.2022, за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторонами погоджені всі його істотні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".
Виходячи з умов пунктів 2.1, 2.4, 5.2. Договору, Комерційної пропозиції загальний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік складав 1 300 000кВт/год; ціна електричної енергії - 3,57692153846 грн за 1кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору - 4 649 998,00 грн (з ПДВ).
Додатковими угодами від 15.08.2022 року №4, від 26.08.2022 року №6, від 26.09.2022 року №7, від 01.11.2022 року №8 змінено істотні умови Договору, зокрема, збільшено ціну за одиницю товару з 3,57692153846 грн до 4,704984 грн за 1кВт*год та зменшено кількість товару з 1 300 000 кВт*год до 1 084 068,919 кВт*год. Фактично ціна за 1кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 23,98%, а кількість електричної енергії, яка підлягала поставці, було зменшено на 19,92%, порівняно з погодженою під час закупівлі.
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод від 26.08.2022 року №6, від 26.09.2022 року №7, від 01.11.2022 року №8 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) ним надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.
Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Так, з наданих цінових довідок Харківської торгово-промислової палати вбачається, що у них зазначені середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за певні несистематизовані періоди.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:
- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);
- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;
- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.
За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.
Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №464-1/22 від 03.08.2022, №627-1/22 від 13.09.2022, №732/22 від 04.10.2022 містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю.
Визначаючи наявність коливання ціни на електричну енергію, відповідач використовував лише дані щодо середньозваженої ціни, а отже порівняння таких цін є некоректним, а відтак не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію.
З огляду на вимоги п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.
Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.
За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, таке порівняння має бути проведено починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.
Однак в цінових довідках Харківської торгово-промислової палати №464-1/22 від 03.08.2022, №627-1/22 від 13.09.2022, №732/22 від 04.10.2022 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН В ОЕС не тільки не за календарний місяць (декада з декадою), а й не за неспівмірні проміжки часу (місяць з ціною на певну дату), що не відповідає принципу пропорційності.
За висновком суду, застосування нових цін електричної енергії з дат, указаних в оспорюваних додаткових угодах, є неправомірним.
За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.
Проте таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.
Натомість сторони послідовно збільшували вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "УкрГазРесурс".
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що додаткові угоди №6, №7 та №8 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору, починаючи з моменту його укладення.
Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.
В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.
Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач у спірному періоді дійсно був змушений придбавати електричну енергію для її подальшої реалізації кінцевому споживачу (позивачу) за цінами, вказаними в відповідних цінових довідках.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Військова частина мало беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій позивача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Суд, установивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання додаткових угод №6, №7 та №8 до Договору №2 від 24.01.2022 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо оскаржувані додаткові угоди суперечать п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 ЦК України.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.
Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах: від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.
Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції відповідач повинен був поставити позивачу - 1 300 000 кВт/год електричної енергії за ціною 3,57692153846 грн за 1 кВт/год.
Як установлено судом, відповідач, у період лютий - грудень 2022 року, поставив позивачу електричну енергію у кількості 780 818,999 кВт/год, за яку останній розрахувався в повному обсязі, сплативши відповідачу кошти в сумі 3 223 210,65 грн.
Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в Комерційній пропозиції, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію за період з 01.02 по 31.07.2022 року відповідно до погодженої між сторонами ціни електричної енергії, зазначеної у п.1 Додатку № 2 до Договору (3,57692153846 ГРН з ПДВ за 1 кВт*год). він повинен був сплатити за поставлену електроенергію 1 274 424,95 гривень, натомість сплатив 1 296 532,16 гривень, а отже розмір надмірно сплачених коштів за вказаний період становить 22 107,22 гривень;
Тоді як за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 року відповідно до погодженої між сторонами ціни електричної енергії, зазначеної в пункті 1.2. Додаткової угоди від 15.08.2022 року № 4 (3,638964 гривень з ПДВ за 1 кВт*год), він повинен був сплатити за поставлену електроенергію 1 544 842,11 гривень, натомість сплатив 1 926 678,49 гривень, а отже розмір надмірно сплачених коштів за вказаний період становить 381 836,38 гривень.
Всього надмірно сплачені військовою частиною кошти становлять 403 943,61 гривень.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 403943,61грн.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
За висновком суду, позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, доведено наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір.
За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 11288,93 грн
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 403943, 60 грн. задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди №6 від 26.08.2022, №7 від 26.09.2022, №8 від 01.11.2022 про внесення змін до договору №2 від 24.01.2022, укладені між Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код 41427817).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс” (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код 41427817) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) кошти у сумі 403943,60 грн та судовий збір в сумі 11288,93 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2024 - у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua