Справа № 279/5319/23
07 травня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , -
Позивач ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся в Коростенський міськрайонний суд Житомирської області з позовною заявою до відповідачів: 1.Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що знаходиться за адресою: м.Житомир, Старий бульвар, буд. 5/37, 2.Державної казначейської служби України, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Бастіонна, буд. 6, в якій просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь моральну шкоду в сумі 44890,00 грн.
Позов мотивований тим, що 12 жовтня 2022 року суддею Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, за матеріалами адміністративної справи № 279/4471/23, направленої Коростенським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, була винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 (позивача) стягнення у розмірі 102,00 гривень штрафу за вчинене правопорушення передбачене ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В постанові суду вказано, що ОСОБА_1 25.08.2022 року о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , навмисно пошкодив автомобіль марки Chana Benni, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим завдав матеріального збитку власнику транспортного засобу, вчинивши дрібне хуліганство, тобто правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. 18 квітня 2023 року постановою Житомирського апеляційного суду постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Постанова апеляційного суду набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування на рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльність органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частино першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконно застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальні підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами, (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом з відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Дії працівників Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини. Відповідно до пункту 5 статті 3 даного Закону відшкодуванню підлягає моральна шкода. Дії працівників поліції завдали позивачу моральної шкоди, що виразились у його стражданнях, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми та різними негативними наслідками морального характеру. Відповідно до положень ст.13 даного закону питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надійшов 27.09.2022 року. 18.04.2023 року у адміністративній справі прийнято рішення Житомирським апеляційним судом. Термін перебування ОСОБА_1 під судом склав 6 місяців і 22 дні, або 6,7 (6 22/30) місяця. На день прийняття рішення суду розмір мінімальної заробітної плати складав 6700 гривень. З зазначених вище обставин розмір на відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди складає 6,7 місяців х 6700 гривень = 44890 гривень, відшкодування яких підлягає за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно ч.4 ст.28 Цивільного кодексу України позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність/ досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Відтак, даний позов підсудний місцевому загальному суду за місцем проживання позивача.
Розпорядженням голови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.09.2023 року цивільну справу № 279/5319/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області, ДКС України про відшкодування моральної шкоди, передано на розгляд до Овруцького районного суду Житомирської області, як найбільш територіально наближеного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 року справу № 279/5319/23 передано на розгляд судді Вачко В.І.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 29.09.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження, в судовому засіданні без повідомленням сторін, встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Відповідачем 1 у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, так як вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з наступним.
Протокол про адміністративне правопорушення, є лише документом який фіксує певні обставини, і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тільки підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення особи, відносно якої він складений, до адміністративної відповідальності при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.221 КУпАП. Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Статтями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. У статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п'ята, шоста статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"). Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що безпідставним та незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, діями поліцейського Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області позивачу завдано моральної шкоди, оскільки справа розглядалась шість місяців 22 дні. За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. За загальним правилом, підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Застосовуючи статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій ГУНП в Житомирській області, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що постановою Житомирського апеляційного суду від 18.04.2023 року скасовано постанову Коростенського міськрайонного суду від 12.10.2022 року у справі № 279/4471/22, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Вказаною постановою жодним чином не було встановлено незаконність дій працівника поліції щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП. Під час розгляду вказаної справи виходячи зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду не встановлено наявність будь-яких суттєвих порушень, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції. При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 21.10.2020 року, справа № 312/262/18, провадження № 61-14401св19. Отже, враховуючи те, що позивач не довів належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діями відповідача та вини відповідача в заподіянні моральної шкоди, не зазначив якими доказами вона підтверджується. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідач 2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач 2 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, хоча був належно повідомлений про розгляд справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши вимог та доводи сторін, наведені у заявах по суті спору, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року у справі № 279/4471/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 25.08.2022 року о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , навмисно пошкодив автомобіль марки Chana Benni, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим завдав матеріального збитку власнику транспортного засобу, вчинивши дрібне хуліганство, тобто правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, про що поліцейським Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області відносно ОСОБА_1 22.09.2022 року був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у справі №279/4471/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 , вважаючи, що внаслідок неправомірних дій працівника Коростенського РУП ГУПН в Житомирській області по складенню відносно нього протоколу про адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та у зв'язку з перебування матеріалів адміністративної справи на розгляді в судових інстанціях протягом 6 місяців 22 днів, йому заподіяна моральна шкода, що, на думку позивача, підтверджується постановою Житомирського апеляційного суду від 18.04.2023 у справі №279/4471/22, якою скасовано постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області про притягнення його до адміністративної відповідальності, за відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, звернувся в суд з позовом до ГУНП в Житомирській області та ДКС в Житомирській області про стягнення з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь моральної шкоди в сумі 44890,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
У статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п'ята, шоста статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду").
Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що працівник поліції протиправно склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, відносно нього, чим завдав йому моральних страждань, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми та різними негативними наслідками морального характеру.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За загальним правилом, підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою.
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, відповідачами до нього застосовано не було, а складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. При цьому сам факт закриття судом справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральну шкоду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.10.2020 року у справі № 312/262/18, провадження № 61-14401св19.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.05.2024 року.
Суддя: В. І. Вачко