Справа № 161/5201/23
Провадження № 1-кп/159/113/24
13 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 у відкритому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню №62022140010000172 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ,
Розгляд даного кримінального провадження був призначений в судове засідання на 10:00 годину 13 травня 2024 р.
Згідно визначеного порядку дослідження обставин суд розпочав 07.03.2024р. допит потерпілого ОСОБА_12 та за відсутності робочого часу його допит було перервано та наступне судове засідання призначено на 19.03.2024р. о 14:00 годині, про що було потерпілому повідомлено у судовому засіданні та роз'яснено обов'язковість його явки до суду та наслідки ухилення від такої.
У призначений час 14:00 год. 19.03.2024р. ОСОБА_12 не з'явився.
Разом із цим на адресу суду надійшов електронний лист з фотокопією заяви від імені ОСОБА_12 від 18.03.2024р. Відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Згідно ч.1 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Як зазначено в ч.1 ст.7 названого закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
З урахуванням наведеного, оскільки на фотокопію заяви не накладено електронний підпис, суд дійшов висновку, що автора електронного документа заява від 18.03.2024р. не можливо ідентифікувати як заявника у цій справі ОСОБА_12 , тому відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» вказаний документ судом не розглядався.
У зв'язку із неявкою для допиту ОСОБА_12 судове засідання було відкладено на 02.05.2024р. на 10:00 год. В призначений час потерпілий також не з'явився. Судове засідання було відкладено на 13.05.2024р. о 10:00 год.
У призначений час (раніше узгоджений) 10:00 год. 13.05.2024р. ОСОБА_12 знову не з'явився.
Разом із цим на адресу суду надійшов електронний лист з фотокопією заяви від імені ОСОБА_12 від 12.05.2024р. Оскільки на фотокопію заяви не накладено електронний підпис, суд за вищенаведених підстав, відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» вказаний документ судом не розглядається.
Отже, неявка потерпілого ОСОБА_12 у судові засідання перешкоджає подальшому руху справи у зв'язку із чим суд дійшов висновку про застосування до потерпілого заходів забезпечення у виді накладення грошового стягнення.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти накладення грошового стягнення, проте не навів способів, яким чином можливо реалізувати подальший рух справи із дотриманням прав сторони захисту на допит потерпілого ОСОБА_12 .
Захисник ОСОБА_10 та інші учасники просили накласти на потерпілого грошове стягнення.
Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КПК України якщо потерпілий не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Оскільки потерпілий повідомлений про судове засідання належним чином і не повідомив суд про причини своєї неявки суд вважає можливим накладення на потерпілого грошового стягнення в межах суми передбаченої ст.139 КПК України.
Крім того, від представника ОСОБА_13 власника телефона Самсунг А32 ОСОБА_14 надійшло клопотання про скасування арешту з цього майна, яке було вилучено під час досудового розслідування 01.09.2022р.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, з підстав того, що цей телефон є речовим доказом та підлягає дослідженню судом, тому вважає необхідним вирішити питання в порядку ст.100 КПК України під час ухвалення вироку.
Інші учасники вважали необхідним повернути майно.
Згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді від 07.09.2022р. №161/12271/22 в порядку ст. 170 - 174 КПК України накладено арешт на вищезазначене майно із забороною володіння, користування та розпорядження ним.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Оскільки судом, вказаний речовий доказ ще не досліджувався, суд не може з'ясувати його доказове значення у справі. Власником майна не доведено підстав, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. За таких умов суд вважає, що питання про скасування арешту з визначеного майна належить вирішити в порядку ч.4 ст.174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 174, 325 КПК України суд,
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 про скасування арешту з мобільного телефону НОМЕР_1 із двома сімкартами.
Відкласти судове засідання та призначити дату нового судового засідання на 10-00 годину 29.05.2024р.
Накласти грошове стягнення в сумі 1500 грн. на потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , _______________, що проживає за адресом: АДРЕСА_1 на користь держави, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, ЄДРПОУ НОМЕР_2 , Рахунок отримувача НОМЕР_3 , Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Щодо грошового стягнення ухала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Головуючий:ОСОБА_1