Справа № 159/758/24
Провадження № 2/159/549/24
13 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024 року позивач ТОВ "Коллект Центр" звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів за кредитним договором № 2105041540683 від 19.02.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю " Служба миттєвого кредитування" та відповідачем, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 45498,00 грн. з яких: 3000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 42498,00 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги. 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу 12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором № 2105041540683 від 19.02.2021 .
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути суд з відповідача суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 21050415406883 від 19.02.2021 року в сумі 45498,00 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 3028,00 грн. та витрат на правову допомогу 13000,00 грн.
Позивач у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.
У судове засідання 09.05.2024 відповідач не з'явився, попередньо подав письмову заяву в якій просив розглядати справу у його відсутності, з урахуванням відзиву який було подано 19.02.2024.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою усіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази по справі суд дійшов висновку про таке.
19.02.2021р. між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2105041540683 про надання фінансових послуг (фінансовий кредит) у сумі 3000,00 грн строком на 16 днів Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 3000,00 грн, що підтрерджується листом ТОВ Фінансова компанія « Вей фор пей» 19.02.2021 здійснено 1 переказ. Станом на день подачі позову заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, комісії що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 45498,00 грн. Договір був укладений в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача. Отже, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатром на підписання електронного договору. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Вказаний договір підписаний електронним підписом відповідача 19.02.2021 року одноразовим ідентифікатором що підтверджується Додатком № 1 до Кредитного договору, підпис 2105041540683Z.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак суд робить висновок про належне укладення кредитного договору №2105041540683 від 19.02.2021р. про отримання відповідачем кредиту у ТОВ "Служба миттєвого кредитування".
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).
Відповідно до ст. 526 ЦП зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
01.12.2021 між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір факторингу №1-12 відповідно до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування»" відступило «Вердик Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2105041540683 від 19.02.2021 р.що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до позичальників ТОВ "Коллект Центр" на підставі Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023р., в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2105041540683 від 19.02.2021рокущо уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру боржників до даного договору.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2105041540683 від 19.02.2021р. складається з заборгованості по основному боргу - 3000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги - 42498,00 грн, сума заборгованості всього - 45498,00 грн..
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги ТОВ "Коллект Центр" до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2105041540683 від 19.02.2021р..
19.02.2024 року відповідачем був поданий відзив на позовну заяву в якому просила відмовити ТОВ № Коллект Центру» повністю у задоволенні позову, заперечуючи щодо кредитного договору, щодо неправомірного нарахування процентів, та відсутності доказів отримання новим кредитором прав вимоги та щодо належності доказів. Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, у тому числі і щодо тарифів та розміру заборгованості, суду не надано. Позивач надав виписку з рахунку, яка підтверджує вказану заборгованість, а також довідку-розрахунок заборгованості. Відповідачка не спростувала наявну у вказаних документах інформацію, оспорюючи її лише з процесуальних міркувань.
Позивач не допустив порушень, подаючи докази. У відзиві відповідачка заперечила надані позивачем разом з позовною заявою докази щодо суми заборгованості, зокрема наголосила на тому, що заборгованість має доводитись випискою з рахунку. Як наслідок, позивач додав, копію виписки з ЄДРПО. Сторони вправі обмінюватися заявами по суті справи і додавати до них докази. На спростування усіх заперечень відповідача суд описав попередньо.
За клопотанням відповідача суд ухвалою від 08.04.2024 витребував письмові докази, які надійшли 22.04.2024 на CD диску а саме: електронний договір № 2105041540683 від 19.02.2021 року, який був укладений між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_2 та інформацію щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій. Суд не бере до уваги заперечення позивача стосовно не доведеності позовних вимог заявлених позивачем, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Доказів на спростування вимог позивача, відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 2105041540683 від 19.02.2021р., станом на 09.01.2024 відповідач має заборгованість перед позивачем за вказаним договором і позов підлягає повному задоволенню.
Крім того з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
Так ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги, між ТзОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» заявка на надання юридичної допомоги № 825 від 02.01.2024 року, розрахунок наданих послуг, акт про надання юридичної допомоги,платіжна інструкція від 10.01.2024р. про оплату за надання правової допомоги.
Таким чином, позивач має право на відшкодування відповідачем понесених витрат по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 13000,00 грн.
Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 16 028 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 2105041540683 від 19.02.2021 року в сумі 45498,00 грн. а також судові витрати 16028 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.05.2024 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН