Справа №155/1486/23
Провадження №2/155/223/24
08.05.2024 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сметани В.М.,
при участі секретаря судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів
Позивач 29 вересня 2023 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення коштів.
Свій позов обґрунтовує тим, що 03 грудня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 21000,00 гривень, згідно заяви №003-02787-031212. Між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» 02 червня 2020 року було укладено договір №2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого право вимоги до відповідача за кредитним договором відступлено позивачу.
Станом на день звернення до суду розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 20745,81 гривень, яка складається з основної суми заборгованості - 6809,50 гривень,заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 12912,78 гривень; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 353,40 гривень; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 670,13 гривень.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 20745,81 гривень та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 06 листопада 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість в розмірі 19722 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривень 28 копійок.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 20 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 06 листопада 2023 року у даній цивільній справі задоволено, заочне рішення Горохівського районного суду Волинської області від 06 листопада 2023 року - скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
На адресу суду надійшла заява представника відповідача про застосування до спірних правовідносин положення про строк позовної давності та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Заява мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки термін дії кредитного договору закінчився 03 лютого 2017 року. Після цієї дати добровільного погашення кредиту не було.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, просив суд задовольнити заяву про застосування норм позовної давності.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 03 грудня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі заяви №003-02787-031212 на отримання кредиту в розмірі 21000,00 гривень, на строк 50 місяців, розмір процентної ставки 9,99% річних, процентна ставка є фіксована, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,49 % в місяць. Відповідно до підпункту 3.1 заяви ОСОБА_1 підтверджує своє розуміння і згоду з тим, що погашення кредитної заборгованості здійснюватиме щомісячно не пізніше 3 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 1249,00 гривень, у відповідності до графіку платежів, наведеному у додатку 1 до цієї пропозиції, який є невід'ємною частиною цієї пропозиції на відкритий рахунок, згідно п.2.7 цієї пропозиції, відповідно до порядку і умов визначених у п.4 глави 3 правил (а.с. 6).
Відповідно до копії додатку №1 до заяви №003-02787-031212 від 03 грудня 2012 року, ОСОБА_1 ознайомився із графіком платежів (а.с.7).
Згідно з копією заяви від 04 грудня 2012 року, ОСОБА_1 просив голову Ради Директорів ПАТ «Дельта Банк» здійснити надання кредитних коштів, відповідно до умов Кредитного договору №003-02787-031212 від 03 грудня 2012 року в сумі 21000,00 гривень, шляхом їх зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ КБ «Надра» відділення №0209 Луцьке РУ, код Банку 380764, з подальшим перерахуванням цих коштів на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в ПАТ «КБ Надра», код Банку 380764 (а.с.8).
Відповідно до документу №1 від 04 грудня 2012 ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 21000,00 гривень (а.с.11).
Згідно з договором №2253/к від 02 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Профіт Файненс» укладений договір про відступлення прав вимог з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника за кредитним договором відступлено позивачу (а.с.16-18).
Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору 2253/К про відступлення права вимоги від 02 червня 2020 року, ОСОБА_1 датою отримання кредиту є 03 грудня 2012 року, дата погашення кредиту 02 лютого 2017 року, основна заборгованість за тілом кредиту 6809,50 гривень, заборгованість за нарахованими процентами за кредитом 12912,78 гривень, загальна сума заборгованості по договору , станом на 02 червня 2020 року - 19722,28 гривень (а.с.15).
У ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).
Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредит, що підтверджується копією документу №1 від 04 грудня 2012 ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 21000,00 гривень (а.с.11).
Дата погашення кредиту згідно графіку платежів є 03 лютого 2017 року, тобто відповідач як позичальник зобов'язаний був повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати.
Однак, відповідачем заявлено вимогу про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 статті 261 ЦК України, зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина 3 статті 267 ЦК України, встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд враховує, що дійсно строк кредиту, відповідно до пункту 2.3 Частини 2 «Умови Договору» договору від 03 грудня 2012 становить 50 місяців тобто до 03 лютого 2017 року.
Строк договору окремо сторони не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.
Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до кожного місяця кошти (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Таким чином, первісний кредитор, як сторона договору, був обізнаний щодо умов договору та строків виконання зобов'язання.
Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
Таким чином, строк позовної давності щодо захисту своїх прав та законних інтересів первісним кредитором, сплив після 04 лютого 2020 року.
Згідно зі статтею 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Позивач звернувся до суду з позовом 29 вересня 2023 року, тобто після спливу строку позовної давності. Доказів переривання строку позовної давності та/або заяви про поновлення позовної давності позивачем не надано. Умови про збільшення строку позовної давності, встановленої законом, договір не містить.
За таких обставин та з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності до основних та додаткових вимог про стягнення заборгованості з відповідача, суд дійшов висновку про необхідність застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити з вказаних підстав у задоволенні позову.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір сплачений позивачем та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить за рахунок позивача.
Керуючись ст.141,259,264-265,354-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ТзОВ «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі є:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (місцезнаходження:79037, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, 212, офіс 413, код ЄДРПОУ: 43160452);
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 ).
Дата складення повного тексту рішення - 13 травня 2024 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана