Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1726/23 (922/1221/24)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія"
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія"
без виклику учасників справи
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", в якій просить суд стягнути відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 37283,49 грн та судового збору в сумі 3028,00 грн.
В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія".
Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2024 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 1221/24 від 11.04.2024) передана на розгляд судді Міньковському С.В.
Ухвалою суду від 12.04.2024 р. прийнято позовну заяву ТДВ "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до розгляду та відкрито провадження у справі № №922/1726/23 (922/1221/24); постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу згідно зі ст.ст. 250, 251 ГПК України встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу. Позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України встановлено строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу відповідно до ст. 251 ГПК України встановлено строк 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.
Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 про відкриття провадження у справі №922/1221/24 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61023, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 41/2, корпус 8, офіс 1-12. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно довідки Укрпошти від 25.04.2024 р.
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі № 922/1726/23 (922/1221/24) в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи №922/1726/23 (922/1224/24) в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
19.01.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (надалі - ТДВ "СК "ВіДі-Страхування") та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 015794 (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Mazda CX-5», д/н НОМЕР_1 .
Період дії вказаного Договору - з 21.01.2021 по 20.01.2022.
22.02.2021 року по вул. Українській в м. Ірпінь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля автомобіля «Mazda CX-5», д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" за полісом №ЕР200079823. Дана ДТП сталася в результаті наїзду на транспортний засіб, що стояв по ходу руху, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції №3021127582666711, а також поясненнями ОСОБА_1 які було відібрано Управлінням патрульної поліції в м. Києві 04.05.2021 року.
Відповідно до рахунку ТОВ «Віді Скай» №СКмС від 01.07.2021 р. (СТО), вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAZDA CX-5", д.н.з. НОМЕР_1 , становить 37283,49 грн.
01.07.2021 р. страхувальник звернувся до ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" із Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/1959-21 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно з умовами Договору страхування.
Відповідно до звіту про оцінку КТЗ №04-03/07 від 03.07.2021, ремонтної калькуляції №3673 від 03.07.2021 р. складеного ФОП Куліш Олександр Васильович, вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAZDA CX-5", д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 41121,31 грн.
На підставі вищевикладеного, 13.07.2021 позивачем було складено страховий акт №10028, відповідно до якого розмір страхового відшкодування складає 37283,49 грн.
Таким чином, позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 37283,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3569 від 19.07.2021 р.
ВИСНОВОК СУДУ.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі полісу серії EP №200079823.
Вищевказаний поліс, передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну 130000,00 грн.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик. Крім того, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі № 910/2603/17 від 04 липня 2018 року висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
У постанові Верховного Суду у справі № 910/171/17 від 02 жовтня 2018 року відображено правову позицію, згідно з якою до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Отже, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Тому, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_2 на момент ДТП, що була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 200079823, взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen», д/н НОМЕР_2 , особою відповідальність якої застрахована.
28.10.2021 позивачем було направлено відповідачеві заяву про страхове відшкодування №15/04/8/2515-21 відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 37283,49 грн.
Проте, на момент подання позову до суду, вищевказана заява залишена без задоволення, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 37283,49 грн.
В силу приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника, яка спричинена в наслідок спірного ДТП та також підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором страхування в розмірі 37283,49 грн.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №ЕР/200079823 обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд встановив, що вимога позивача про здійснення страхового відшкодування залишена відповідачем без задоволення, а на момент розгляду справи по суті строк здійснення такого відшкодування настав.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №ЕР/200079823 (ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн, франшиза - 00,00 грн), позовні вимоги про стягнення з відповідача невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 37283,49 грн є правомірними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування в сумі 37283,49 грн згідно платіжного доручення №3569 від 19.07.2021, перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми законодавства та наявну в матеріалах справи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає судові витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (місцезнаходження: 61023, м. Харків, проспект Гагаріна 41/2, корпус 8, офіс 1-12 код ЄДРПОУ 31236795) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (місцезнаходження: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, будинок 56, код ЄДРПОУ 35429675) страхове відшкодування в розмірі 37283,49 грн та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" травня 2024 р.
Суддя С.В. Міньковський