Рішення від 13.05.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(589/2889/23)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1061/23(589/2889/23)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

про зобов'язання виконати умови договору,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом про зобов'язання відповідача виконати умови публічного договору приєднання про надання послуги з надання теплової енергії, фактично укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ “ШП “Харківенергоремонт”, а саме: здійснити перерахунок сум, що належать сплатити за послугу теплопостачання ОСОБА_1 за період з 01.11.2021 по 31.03.2023, зменшивши їх з урахуванням наявних тарифів для фізичних осіб, актуальних на момент нарахування цін на газ та наявних даних (визначених у акті № 1 від 04.04.2023) щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, та обсягом теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути судові витрати.

Ухвалою від 26.09.2023 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03.11.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

10.11.2023 позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких просить суд врахувати заперечення та задовольнити позовні вимоги.

16.11.2023 відповідач подав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

27.11.2023 позивач подав відповідь на заперечення, в яких просить суд задовольнити позов.

07.12.2023 відповідач подав до суду письмові пояснення щодо застосування спрощених методів розрахунків плати за послуги, дефекту акта, прогалин в нормативному регулюванні Методики.

20.12.2023 позивач подав до суду відповідь на заперечення № 1656 від 06.12.2023, в яких просить суд задовольнити позов.

Ухвалою від 02.01.2024 суд постановив справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” про зобов'язання виконати умови договору направити до Господарського суду Сумської області, за підсудністю.

Відповідно до протоколу передачі справи судової справи раніше визначеному складу суду від 08.03.2024 справу передано судді Яковенку В.В.

13.03.2024 суд ухвалив: прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ “ШП “Харківенергоремонт”. Справа № 920/1061/23(589/2889/23) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАС № 278261 від 21.10.2015, виданому ОСОБА_1 , спадщина, яку отримав останній складається з 3/50 частин громадського будинку, що є вбудованим приміщенням магазину площею 253,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за послугу теплопостачання, оскільки виконавець необгрунтовано та безпідставно збільшив споживачу суми за теплопостачання, не здійснив відповідний перерахунок, чим порушив господарські зобов'язання - не виконав умови договору, що передбачають здійснення перерахунку шляхом зменшення в установленому законодавством порядку розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості.

05.04.2023, на замовлення позивача, аудитором енергетичної ефективності будівель здійснено розрахунок нарахувань загальнобудинкових потреб для приміщень з індивідуальним опаленням в будівлі по АДРЕСА_2 .

За твердженням позивача відповідач неправомірно визначив розподіл витрат теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 згідно п. 8.9. розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 - спрощено, так як вищезазначений розрахунок може застосовуватися у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, та обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення.

Позивач вважає, що розподіл обсягів витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби (ЗБП) повинен був визначатися відповідачем згідно п. 2 розділу IV Методики № 315.

З 15.10.2006 ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ.

За ч. 1 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Типовий договір з позивачем про надання послуги з постачання теплової енергії вважається укладеним з 01.11.2021, що не заперечується останнім.

Згідно зі ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019) (далі Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

На підставі п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315).

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг в частині визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачає можливість застосування як розрахункового, за проектом, так і спрощеного методу визначення обсягу теплової енергії (розділ ІV Методики).

Наданий позивачем розрахунок нарахувань загальнобудинкових потреб для приміщень з індивідуальним опаленням в будівлі по АДРЕСА_2 від 05.04.2023 грунтується на застосуванні п. 2 розділу IV Методики № 315, відповідно до якого обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за формулою № 23 Методики.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що у вказаному розрахунку залишено поза увагою факт відсутності будь-яких вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії встановлених у місцях загального користування в будинку АДРЕСА_2 .

Судом установлено, що при нарахуванні плати за послугу з постачання теплової енергії відповідач застосовує спрощений метод, відповідно до якого у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) (п. 8 розділу IV Методики № 315).

Застосування такого методу відповідає нормам чинного законодавства. При цьому відомостей, що відповідач має дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах по будинку АДРЕСА_2 , та які б давали можливість застосувати інший метод, в тому числі і формулу 23 Методики, на яку посилається позивач, матеріали справи не місять.

Пунктом 46 Типового індивідуального договору визначено, що у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець зобов'язаний самостійно протягом місяця, що настає за розрахунковим, здійснити перерахунок вартості послуги за весь період її ненадання, надання не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також сплатити споживачу неустойку (штраф) у розмірі 0,01 відсотка вартості середньодобового споживання послуги з постачання теплової енергії, визначеної за попередній опалювальний період - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів), за кожен день ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості (за винятком нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт або періоду, протягом якого здійснювалася ліквідація або усунення виявлених недоліків, пов'язаних з отриманням послуги, що виникли з вини споживача).

Таким чином, договір передбачає можливість здійснення перерахунку у випадку неналежного надання комунальних послуг. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів саме неналежного надання послуг відповідачем у справі.

Тому з досліджених судом доказів не встановлено надання позивачеві послуг з централізованого опалення не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості, а тому підстав для проведення перерахунку та зменшення розміру щомісячної плати за вказаний у позові період відсутні.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що права позивача як споживача послуг з централізованого опалення відповідачем не порушувалися, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення складено 13.05.2024.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко