65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2784/23
За позовом: Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" (65031, м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, код ЄДРПОУ - 02008342, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2)
За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, пр. Шевченка, буд.4, код ЄДРПОУ 23212638, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії
Та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
До відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" (65031, м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, код ЄДРПОУ - 02008342, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2)
про визнання договору поновленим
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від КНП «ОРКПЦ'ООР»: Негара Р.В. - на підставі ордера серії ВН №1268762 від 24.07.2023р.; Положай В.Є., Домбровський В.О. - в порядку самопредставництва; Тарановський Р.В. - в порядку самопредставництва;
Від третьої особи: Касьянова О.В. - в порядку самопредставництва;
Від ФОП Дяченко О.В.: Савицька О.М.- на підставі ордера серії ВН №1266885 від 17.07.2023р.
В засіданні брали участь:
Від КНП «ОРКПЦ'ООР»: Тарановський Р.В. - в порядку самопредставництва;
Від третьої особи: не з'явився;
Від ФОП Дяченко О.В.: Савицька О.М.- на підставі ордера серії ВН №1266885 від 17.07.2023р.
Суть спору: Позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" (далі - КНП «ОРКПЦ'ООР»), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни (далі - ФОП Дяченко О.В.) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру , загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни звільнити нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру, загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, підписавши акт приймання-передачі (повернення) майна на користь Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради".
Ухвалою суду від 05.07.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2784/23, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2023р.
Протокольною ухвалою суду від 01.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 24.08.2023р.
01 серпня 2023р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ФОП Дяченко Ольги Володимирівни (вх.3842/23 від 01.08.2023р.).
Ухвалою суду від 07.08.2023р. прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ФОП Дяченко О.В., об'єднано первісний позов КНП «ОРКПЦ'ООР» до ФОП Дяченко О.В. про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру , загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, шляхом зобов'язання ФОП Дяченко О.В. звільнити зазначені нежитлові приміщення, підписавши акт приймання-передачі (повернення) майна на користь КНП «ОРКПЦ'ООР» із зустрічним позовом ФОП Дяченко О.В. до КНП «ОРКПЦ'ООР» про визнання поновленим до 28.02.2024р. Договору оренди від 22.05.2012р. нежитлових приміщень першого поверху хірургічного корпусу диспансеру, загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, укладеного між КУ "Одеський обласний онкологічний диспансер" (правонаступником якого є КНП «ОРКПЦ'ООР» ) в одне провадження у межах справи №916/2784/23.
Протокольною ухвалою суду від 24.08.2023р. продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2023р. Протокольною ухвалою від 19.09.2023р. відкладено підготовче засідання на 05.10.2023р.
Ухвалою суду від 05.10.2023р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління обласної ради з майнових відносин та відкладено підготовче засідання на 07.11.2023р.
Ухвалою суду від 07.11.2023р відкладено підготовче засідання на 05.12.2023р. Ухвалою суду від 11.12.2023р. відкладено підготовче засідання на 21.12.2023р. Ухвалою суду від 21.12.2023р. призначено підготовче засідання на 11.01.2024р. Ухвалою суду від 11.01.2024р. підготовче засідання відкладено на 01.02.2024р.
Ухвалою суду від 01.02.2024р. підготовче засідання відкладено на 27.02.2024р. Протокольною ухвалою суду від 27.02.2024р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 19.03.2024р. Ухвалою суду від 19.03.2024р. відкладено судове засідання на 04.04.2024р. Протокольною ухвалою від 04.04.2024р. відкладено судове засідання на 30.04.2024р.
Позивач за первісним позовом - КНП «ОРКПЦ'ООР», підтримує позовні вимоги первісного позову в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Заперечує проти задоволення зустрічного позову та просить відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву, що надійшов до суду 20.08.2023р., та запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 11.09.2023р.
Відповідач за первісним позовом - ФОП Дяченко О.В., відзив на первісну позовну заяву до суду надав 01.08.2023р. Зустрічний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити з підстав, зазначених у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, що надійшла до суду 05.09.2023р.
Позивач за первісним позовом зазначає, що КНП «ОРКПЦ» ООР» є неприбутковим та лікарняним закладом охорони здоров'я - унітарним комунальним некомерційним підприємством, а також об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада в межах повноважень, визначених законодавством України.
Згідно з п. 1.2. Статуту КНП «ОРКПЦ» ООР», затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 12.07.2022р. № 449-VIII, підприємство створене на підставі рішення Одеської обласної ради від 19.06.2019р. №978-VII шляхом реорганізації (перетворення) комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» у комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний онкологічний диспансер» Одеської обласної ради».
Таким чином, КНП «ОРКПЦ» ООР» є правонаступником Комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» та Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний онкологічний диспансер» Одеської обласної ради».
Позивач зазначив, що 22 травня 2012р. між КНП «ОРКПЦ» ООР» (Орендодавець) та ФОП Дяченко О.В. (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень б/н, який погоджено начальником управління обласної ради з майнових відносин , та згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 27.04.2012р. становить 101 511 грн. (у подальшому майно або приміщення) з метою розташування аптечного кіоску.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.
Відповідно п.2.2. Договору передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на майно. Орендоване майно залишається об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада.
У відповідності до положень п.2.3. Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.
Згідно п. 9.1. Договору цей договір діє з 01.07.2012р. до 31.05.2015р.
Пунктом 9.4. Договору встановлено, що дія Договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Позивач за первісним позовом зазначає, що 22.05.2012р. сторонами було підписано акт приймання-передачі майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м.
Отже, позивач за первісним позовом вважає, що з цього моменту ФОП Дяченко О.В. отримала у строкове платне користування об'єкт оренди .
01 червня 2015р. сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, якою строк дії Договору продовжується до 30.04.2018р. При цьому, інші умови Договору залишились незмінними.
Позивач за первісним позовом стверджує, що інших додаткових угод до Договору, у тому числі стосовно продовження строку його дії, сторонами не укладалося, у звязку з чим термін дії Договору закінчився 30.04.2018р.
Позивач за первісним позовом, зазначає, що 25.05.2022р. КПП «ОРКПЦ» ООР» направило ФОП Дяченко О.В. лист за вих. № 01-06/327, яким поінформувало про необхідність належного оформлення права користування майном, зокрема, - розпочати процедуру оформлення нового Договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 20,2 кв.м.
08 червня 2022р., у відповідь на лист КПП «ОРКПЦ» ООР» від 25.05.2022р. вих. №01-06/327, ФОП Дяченко О.В. повідомила, що після закінчення терміну договору має намір на його поновлення або скористатися переважним право на укладання договору найму на новий строк в порядку, передбаченому законом, із дотриманням усіх визначених законом процедур.
Як додаток до цього листа було надано копію листа б/н, який ФОП Дяченко О.В. направила до КПП «ОРКПЦ» ООР» 08.01.2021р., та в якому було зазначено наступне: «ФОП Дяченко О.В. просить Вашого дозволу на продовження Договору оренди нежитлового приміщення першого поверху хірургічного корпусу КНП «ОООД» ООР» площею 20,2 м2, за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою розміщення аптечного пункту, строком на 3 роки. Оплату орендної плати гарантуємо».
01 липня 2022р. КНП «ОРКПЦ» ООР» скерувало на адресу ФОП Дяченко О.В. лист №01-06/436, яким повідомило, що у зв'язку з прийняттям нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна» необхідно належним чином оформити договірні відносини між сторонами. Також було зазначено, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору, необхідним є складання акту повернення майна.
06 липня 2022р., у відповідь на лист КНП «ОРКПЦ» ООР» від 01.07.2022р. вих. № 01-06/436, ФОП Дяченко О.В. у листі зазначила, що вважає Договір продовженим до 28.02.2024р. та діючим.
Позивач за первісним позовом з такою позицією ФОП Дяченко О.В. не погоджується та зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
1)укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше. При цьому, спірний Договір було укладено сторонами (КПП «ОРКПЦ» ООР» та ФОП Дяченко О.В.) 22.05.2012р. та , відповідно до укладеної 01.06.2015р. додаткової угоди до Договору, строк дії Договору продовжився до 30.04.2018р. Отже, спірний Договір продовжується не вперше, що унеможливлює застосування цього випадку.
2)укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими ч. 1 ст. 15 цього Закону - аналіз положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» свідчить, що ФОП Дяченко О.В., не належить до установ, організацій.
3)укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ч.2 ст. 15 цього Закону відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абз.11 та 12 ч.2 ст. 15 цього Закону - аналіз положень ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» свідчить, що ФОП Дяченко О.В., не належить до установ, організацій, передбачених в ч. 2 ст. 15. Крім того, мета використання раніше орендованого приміщення (а саме розміщення аптечного кіоску) також не узгоджується із метою оренди, визначеної в ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
4)укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством - відповідно до абз. 2 п. 137 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. № 483 підприємства, установи, організації, що надають соціально важливі послуги населенню, визначаються згідно з додатком 4. Аналіз наведеного у додатку 4 Переліку підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню свідчить, що ФОП Дяченко О.В. також не належить до підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню.
Позивач за первісним позовом також стверджує, що додатковим підтвердженням неможливості продовження Договору від 22.05.2012р. є недотримання ФОП Дяченко О.В. вимог п. 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483, зокрема , нею не було подано заяву шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а також звіту про оцінку майна з відповідною рецензією.
Отже, КНП «ОРКПЦ» ООР» вважає повністю підтвердженим та доведеним факт того, що ФОП Дяченко О.В., заважає користуванню та розпорядженню КНП «ОРКПЦ» ООР» нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
В обґрунтування своєї позиції позивач також посилається на те, що неповернення орендарем (відповідачем) нерухомого майна, що належить орендодавцю (позивачу), після розірвання договору оренди (припинення дії договору оренди) є порушенням взятого на себе зобов'язання з повернення об'єкта оренди орендодавцеві. Такі дії орендаря щодо неповернення майна протягом тривалого часу створюють орендодавцю перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном, з урахуванням чого є підставою для захисту прав орендодавця у спосіб, передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України шляхом усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном.
В якості нормативного обґрунтування позовних вимог КНП «ОРКПЦ» ООР» посилається на положення ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 321, 391, 629, 631 Цивільного кодексу України.
ФОП Дяченко О.В. проти позову КНП «ОРКПЦ» ООР» заперечує, посилаючись на те, що строк договору оренди, як істотна умова договору, згідно ст.284 Господарського кодексу України визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .
ФОП Дяченко О.В. зазначає, що на підставі Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору від 01.06.2015р., його було продовжено до 30.04.2018р. В період з 31.05.2015р. до 30.04.2018р. та протягом одного місяця після цієї дати (до 30.05.2018р.) позивач не заперечував щодо користування приміщенням відповідачем. За таких обставин, ФОП Дяченко О.В. вважає, що Договір було продовжено до 30.03.2021р. В період з 30.04.2018р. до 30.03.2021р. та протягом одного місяця після цієї дати (до 30.04.2021р.) позивач не заперечував щодо користування приміщенням відповідачем, вважав його орендарем, що підтверджують вище наведені листи позивача від 14.11.2019р., від 06.10.2020р. Отже, ФОП Дяченко О.В. вважає, що Договір є поновленим до 28.02.2024р.
ФОП Дяченко О.В. зазначає, що суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні.
Відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
В обґрунтування вказаної позиції відповідач посилається на висновок у постанові Верховного Суду від 30.01.2020р. у справі №904/1207/19.
Також ФОП Дяченко О.В. зазначила, що відповідно до ч.1 ст.18 нової редакції Закону України «По оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Статтею 6 Закону України «По оренду державного та комунального майна» в редакції, яка діє з 01.02.2020р., передбачено, що ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець; потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна.
За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п'ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об'єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.
ФОП Дяченко О.В. зазначає, що відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду.
Незважаючи на подану відповідачем заяву на Порталі Державніторги, онлайн, відомості про включення нежитлових приміщень до Переліку на адресу ФОП Дяченко О.В. направлені не були, до теперішнього часу об'єкт нерухомості перебуває в статусі «Неактивний», що унеможливлює для орендаря реалізувати передбачене законом право на поновлення оренди у визначеному законом порядку.
На підставі всього вищевикладеного, ФОП Дяченко О.В. вважає, що позовні вимоги первісного позову не підлягають задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити та визнати Договір оренди від 22.05.2012р. поновленим до 28.02.2024р.
КНП «ОРКПЦ» ООР» у відповіді на відзив зазначає, що посилання ФОП Дяченко О.В. у якості підстави автоматичного продовження Договору до 30.03.2021р. на те, що 05.02.2018р. ФОП Дяченко О.В., надала до КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер» заяву про намір продовжити Договір строком на 3 роки, а КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер» 05.02.2018р. звернувся до Управління обласної ради з майнових відносин із листом, в якому просив розглянути питання щодо подовження терміну оренди на 2 роки 11 місяців та 08.02.2018р. звернувся до Управління обласної ради з майнових відносин із проханням призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою розміщення аптечного кіоску ФОП Дяченко О.В. , є безпідставним, адже, сторонами не було погоджено продовження строку дії Договору оренди, жодних додаткових угод, спрямованих на продовження строку цього договору оренди сторонами також укладено не було.
КПП «ОРКПЦ» ООР» з моменту закінчення терміну дії Договору оренди, а саме з 30.04.2018р., наполягало на необхідності приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства. Натомість , ФОП Дяченко О.В. не здійснила усіх необхідних заходів, спрямованих на продовження договору оренди у встановленому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» порядку.
Позивач за первісним позовом вважає, що додатковим підтвердженням неможливості продовження Договору від 22.05.2012р. є недотримання ФОП Дяченко О.В. вимог п. 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. № 483, зокрема, не було подано заяву шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а також звіту про оцінку майна з відповідною рецензією.
Отже, немає правових підстав вважати, що Договір оренди від 22.05.2012р. продовжений.
Таким чином, КНП «ОРКПЦ» OOP» вважає, що на теперішній час орендні відносини між КНП «ОРКПЦ» OOP» та ФОП Дяченко О.В. закінчились, правові підстави стверджувати про їх продовження відсутні, передусім з огляду на недодержання відповідачем, встановленого Законом України «Про оренду державного та комунального майна» порядку продовження договорів оренди.
У зустрічній позовній заяві у даній справі ФОП Дяченко О.В. доповнюючи свою позиція як відповідача за первісним позовом, зазначає, що Договір оренди є поновленим до 28.02.2024р.
ФОП Дяченко О.В. зазначила, що суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
На підставі зазначеного, позивачка за зустрічним позовом дійшла висновку, що Договір оренди є поновленим до 28.02.2024р. в силу положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, яка діє з 01.02.2020р., у зв'язку з чим просить суд визнати поновленим до 28.02.2024р. Договір оренди від 22.05.2012р. щодо нежитлових приміщень першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між КУ "Одеський обласний онкологічний диспансер" (правонаступником якого є КНП «ОРКПЦ» OOP») та ФОП Дяченко О.В.
У відзиві на зустрічну позовну заяву КНП «ОРКПЦ» ООР» заперечує проти позовних вимог ФОП Дяченко О.В. та зауважує на тому, що ФОП Дяченко О.В. повністю ігнорує положення спеціального законодавчого акту, який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна, майнові відносини між орендодавцем та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності Закону України « Про оренду державного та комунального майна».
З позиції, КНП «ОРКПЦ» ООР» орендні відносини на теперішній час між КНП «ОРКПЦ» ООР» та ФОП Дяченко О.В. припинені, правові підстави стверджувати про їх продовження відсутні, передусім з огляду на недодержання ФОП Дяченко О.В. встановленого Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядку продовження договорів оренди.
На підставі зазначеного, КНП «ОРКПЦ» ООР» просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.
Розглянув матеріали справи, вислухав позицію представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що нежитлові приміщення та споруди комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» , загальною площею 26830,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №189960630.
Управління обласної ради з майнових відносин Одеською обласною радою наділено повноваженнями реалізації державної та регіональної політики у сфері управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що перебуває в управлінні обласної ради , здійснення функцій з управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
КНП «ОРКПЦ» ООР» є неприбутковим та лікарняним закладом охорони здоров'я - унітарним комунальним некомерційним підприємством, а також об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада в межах повноважень, визначених законодавством України.
Згідно з п. 1.2. Статуту КНП «ОРКПЦ» ООР», затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 12.07.2022р. №449-VIII Підприємство створене на підставі рішення Одеської обласної ради від 19.06.2019р. №978-VII шляхом реорганізації (перетворення) комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» у комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний онкологічний диспансер» Одеської обласної ради».
Таким чином, КНП «ОРКПЦ» ООР» є правонаступником комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» та некомерційне підприємство «Одеський обласний онкологічний диспансер» Одеської обласної ради».
Відомості про те, що КНП «ОРКПЦ» ООР» є правонаступником, зокрема Комунальної установи «Одеський обласний онкологічний диспансер» (код ЄДРПОУ: 02008342, місцезнаходження Україна, 65055, Одеська обл., м. Одеса, і вул. Нежданової, будинок 32) містяться також в Єдиному державному реєстрі і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012р. між КНП «ОРКПЦ» ООР» (Орендодавець) та ФОП Дяченко О.В. (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень б/н, який погоджено начальником управління обласної ради з майнових відносин О.М. Єремицею., відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою розташування аптечного кіоску.
За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Враховуючи те, що об'єкт оренди відповідно до наявних у справі матеріалів є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, на правовідносини, що склалися між сторонами за Договором оренди від 22.05.2012р., розповсюджуються положення Закону України " Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ч.1 ст.2 Закону України »Про оренду державного та комунального майна» ( в редакції, що була чинною станом на дату укладення Договору) орендою є засноване на договорі строкове платне
користування майном, необхідним орендареві для здійснення
підприємницької та іншої діяльності.
Таким чином, між сторонами у справі склалися орендні відносини.
Відповідно до п.9.1. Договору цей Договір діє з 01.07.2012р. до 31.05.2015р.
Пунктом 9.4. Договору встановлено, що дія Договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який було укладено.
Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
22 травня 2012р. КНП «ОРКПЦ» ООР» та ФОП Дяченко О.В. було підписано акт приймання - передачі майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлового приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м.
Відповідно п.2.2. Договору передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на майно. Орендоване майно залишається об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада.
У відповідності до положень п.2.3. Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2015р. сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою строк дії Договору продовжується до 30.04.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції як станом на дату його укладення , так і станом на 30.04.2018р. , термін ,на який укладається договір є однією із істотних умов договору оренди.
Умовами Договору оренди від 22.05.2012р. передбачено, що зміни, доповнення або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін ( п.9.6); зміни та доповнення до Договору підлягають оформленню відповідної додаткової угоди за підписом сторін і повинні бути погоджені з власником майна(п.9.7).
При цьому, згідно ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції як станом на дату його укладення, так і станом на 30.04.2018р., термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Отже, законодавець передбачив можливість автоматичного продовження договору оренди комунального майна за відсутності заяв сторін щодо його припинення або зміну протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
За матеріалами справи, 05.02.2018р. ФОП Дяченко О.В. звернулася з листом до Орендодавця із листом про продовження Договору. У свою чергу, КНП «ОРКПЦ» ООР» листом від 05.02.2018р. №01-06/105 128 звернулося до Управління Одеської обласної ради з майнових відносин з проханням розглянути питання щодо продовження терміну дії Договору оренди нежитлового приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою розташування аптечного кіоску ФОП Дяченко О.В. терміном на 2 роки 11 місяців.
Крім того, листом від 08.02.2018р. за №01-06/128 звернулося до Управління Одеської обласної ради з майнових відносин з проханням призначити незалежну оцінку нежитлового приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з метою розташування аптечного кіоску ФОП Дяченко О.В.
Отже, Орендодавець не заперечував проти продовження Договору та у подальшому не заперечував проти використання ФОП Дяченко зазначених приміщень, приймав орендну плату.
Враховуючи відсутність укладеної сторонами додаткової угоди, суд дійшов висновку про те, що Договір оренди від 22.05.2012р. продовжився на той самий строк та на тих самих умовах до 30.03.2021р.
При цьому, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.09.2020р. у справі №904/5126/19, згідно якої помилковим ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (ст. 777 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
Вказані правові інститути є взаємовиключними, оскільки реалізація орендарем переважного права можлива тільки у разі припинення дії попереднього договору оренди, а суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди.
З 01.02.2020р. набрав чинності Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р., відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз.5 ч.2 ст. 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Як вже зазначалося вище, Договір оренди від 22.05.2012р. було пролонговано до 30.03.2021р.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019р. визначено порядок продовження договору оренди та встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими ч. 1 ст. 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ч.2 ст. 15 цього Закону відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим ч.2 ст. 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого ч. 7 цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого ч. 2 цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого ч. 2 цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених ч. 4 цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Крім того, п.134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483 (далі Порядок №483) передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
В п.136 Порядку №483 передбачено, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені п.113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до п.143 Порядку №483 орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Згідно з п.144 Порядку №483 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених ч. 9 ст. 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених ст.19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим ст.4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Частиною 9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець згідно з Порядком приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову в продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Згідно ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених ст. 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому ч.2 ст. 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої ч. 6 ст. 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.
Судом встановлено, що у визначений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» строк ФОП Дяченко О.В. не зверталася до КНП «ОРКПЦ» ООР» із заявою про продовження договору, поданою орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди та не надавала до такої заяви звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
При цьому, наданий ФОП Дяченко О.В. до матеріалів справи лист від 08.01.2021р. щодо надання дозволу на продовження договору оренди строком на 3 роки не є поданим не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору оренди та не містить у якості додатку звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт, отже, не може розглядатися як заява на продовження Договору оренди, оформлена у відповідності до законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на 30.03.2021р.) договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.
Таким чином, Договір оренди від 22.05.2012р. припинився 30.03.2021р. і у суду відсутні підстави вважати його поновленим на строк до 28.02.2024р.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2022р. КПП «ОРКПЦ» ООР» направило ФОП Дяченко О.В. лист за вих. № 01-06/327, яким поінформувало про необхідність належного оформлення права користування майном КНП «ОРКПЦ» ООР», зокрема розпочати процедуру оформлення нового Договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 20,2 кв.м.
08 червня 2022р., у відповідь на лист КПП «ОРКПЦ» ООР» від 25.05.2022р. вих. №01-06/327, ФОП Дяченко О.В. повідомила, що після закінчення терміну Договору має намір на його поновлення або скористатися переважним право на укладання договору найму на новий строк в порядку, передбаченому законом, із дотриманням усіх визначених законом процедур.
01 липня 2022р. КНП «ОРКПЦ» ООР» скерувало лист №01-06/436, яким повідомило, що у зв'язку з прийняттям нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна» необхідно належним чином оформити договірні відносини між сторонами. Також було зазначено, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору, необхідним є складання акту повернення майна.
Отже, Орендодавець неодноразово повідомляв ФОП Дяченко О.В. про необхідність належного оформлення договірних відносин щодо оренди нежитлових приміщень першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, або повернення об'єкту оренди.
За приписами ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу , або у стані, який було обумовлено у договорі.
Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на 30.03.2021р. ) у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Договір оренди від 22.05.2012р. не містить порядку повернення орендованого майна, у зв'язку із чим суд виходить з загальних положень законодавства та умов Договору.
Відповідно до п.2.2 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2023 р. у справі № 761/47520/17 звернув увагу на те, що саме по собі звернення позивача до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні власністю й заперечення відповідачів щодо його задоволення, свідчить про наявність таких перешкод, що спростовує доводи касаційної скарги у частині не доведення товариством своїх позовних вимог.
У п. 76 постанови від 25.05.2023 р. у справі № 924/13 51/20 (924/214/22) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що неповернення орендарем (відповідачем) нерухомого майна, що належить орендодавцю (позивачу), після розірвання договору оренди (припинення дії договору оренди) є порушенням взятого на себе зобов'язання з повернення об'єкта оренди орендодавцеві. Такі дії орендаря щодо неповернення майна протягом тривалого часу створюють орендодавцю як власнику майна (позивачу) перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном, з урахуванням чого є підставою для захисту прав орендодавця у спосіб передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України шляхом усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном (подібних за змістом висновків дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 12.12.2019р. у справі № 910/10850/18, від 19.12.2019р. у справі № 904/7821/17, від 03.06.2020р. у справі № 916/1666/18).
Але, як вбачається з матеріалів справи, ФОП Дяченко О.В. об'єкт оренди - нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, у встановлені Договором строки на користь Орендодавця не повернула.
Отже, у даному випадку, правомірною є вимога КНП «ОРКПЦ» ООР» щодо усунення ФОП Дяченко О.В. перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов'язання ФОП Дяченко О. В. звільнити нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, підписавши акт приймання-передачі (повернення) майна на користь КНП «ОРКПЦ» ООР» .
Враховуючи все викладене вище, зустрічна позовна заява ФОП Дяченко О.В. про визнання поновленим до 28.02.2024р. Договору оренди від 22.05.2012р. нежитлових приміщень першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, укладеного між КУ "Одеський обласний онкологічний диспансер" (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр») та ФОП Дяченко О. В. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, керуючись положеннями ст.129 ГПК України, витрати КНП «ОРКПЦ» ООР» по сплаті судового збору слід покласти на відповідача за первісним позовом, в свою чергу витрати ФОП Дяченко О.В. по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» до Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни звільнити нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, підписавши акт приймання-передачі (повернення) майна на користь Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» - задовольнити.
2. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити нежитлові приміщення першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, підписавши акт приймання-передачі (повернення) майна на користь Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (65031, м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, код ЄДРПОУ - 02008342, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (65031, м. Одеса, вул. Нежданової, буд.32, код ЄДРПОУ - 02008342, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
4. У задоволенні зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця Дяченко Ольги Володимирівни до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» про визнання поновленим до 28.02.2024р. Договору оренди від 22.05.2012р. нежитлових приміщень першого поверху хірургічного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, укладеного між Комунальною установою "Одеський обласний онкологічний диспансер" (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр») та Фізичною особою-підприємцем Дяченко Ольгою Володимирівною - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 10 травня 2024 р.
Суддя Н.В. Рога