ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.04.2024Справа № 910/18449/23 (910/3136/24)
За позовом 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)
про визнання майнового (речового) права на об'єкт незавершеного будівництва
в межах справи №910/18449/23
За заявою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний номер 44116011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін: не з'явилися.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/18449/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг".
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 24.04.2024.
У судове засідання, призначене на 24.04.2024, представники сторін не з'явилися.
Поштові відправлення зі штрих-кодами 0600256216571 та 0600256216555 з копією ухвали про відкриття провадження у справі від 18.03.2024 були вручені позивачам 01.04.2024.
Представник позивачів адвокат Чвир Олена Михайлівна була належним чином повідомлена про час та дату проведення судового засідання, про що свідчить Повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, наявне в матеріалах справи.
Від відповідача повернувся конверт, який був направлений на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуто до суду "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку на відповідному конверті зі штрих-кодом поштового відправлення 0600256216520.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 18.03.2024 є 06.04.2024 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Отже, згідно із п. 3. ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
10.03.2016 між ОСОБА_1 (далі - Позивач-1), ОСОБА_2 (далі - Позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (далі - Відповідач та/або ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг") був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 1185/3/ЕМ.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 1185/3/ЕМ сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є Об'єкт нерухомості, розташований в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7), в Дніпровському районі міста Києва з наступними характеристиками: квартира АДРЕСА_3 , двокімнатна, загальна площа 60,77 кв.м, поверх 17, секція 3 (площа проектна).
Право на спорудження Об'єкта капітального будівництва - Житловий комплекс "Флагман", що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: АДРЕСА_5 , виникло на підставі договору про часткову участь у будівництві № 17/03/2014 від 17.03.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" та рішення Київської міської ради Х сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007.
Згідно пункту 3.1 Договору майнові права на Об'єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав.
Відповідно до пункту 4.2 вказаного Договору орієнтовна загальна вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає - 790 010,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 131 668,33 грн.
На підтвердження 100% оплати майнових прав на Об'єкт нерухомості Позивачі надали:
- Договір про переведення боргу № 01/03-І від 05.03.2016, укладений між первісним боржником ТОВ «Інтер-Преміал», новим боржником - ТОВ «Еверест-Буд-Інжинірінг» та кредиторами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно з умовами якого Первісний боржник перевів на Нового боржника заборгованість перед Кредиторами у загальному розмірі 714 090,00 грн.;
- Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.03.2016, укладену між позивачами та відповідачем, згідно з якою зобов'язання, які виникли за Договором купівлі-продажу майнових прав № 1185/3/ЕМ від 10.03.2016 та Договором про переведення боргу № 01/03-І від 05.03.2016, вважаються такими, що виконані у частині, що покривається сумою 714 090,00 грн., а решта грошових коштів у розмірі 75 920,00 грн. мають бути перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Еверест-Буд-Інжинірінг» протягом 3-х робочих днів з моменту підписання угоди;
- платіжне доручення № 2 від 10.03.2016 на суму 75 920,00 грн.
Відповідачем було видано Позивачам Довідку № 304 від 11.03.2016 про 100 % фінансування на підтвердження сплати 100 % вартості майнових прав згідно пункту 3.1 Договору.
Пунктом 3.2 визначено, що після отримання Продавцем на Об'єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з'явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об'єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі Об'єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об'єкта нерухомості.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що після виконання позивачами зобов'язання щодо сплати 100% вартості зазначеного нерухомого майна у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло право вимоги на оформлення права власності на нерухоме майно шляхом укладання Договору, а у відповідача виник обов'язок передати майно позивачам за відповідним Актом приймання-передачі та здійснити оформлення на Позивачів права власності на Об'єкт нерухомості, шляхом отримання свідоцтва про право власності та укладення Договору на утримання та обслуговування об'єкта нерухомості, проте ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг" основний договір з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не уклав та не передав їм зазначене в позові нерухоме майно. Станом на день звернення до суду будинок в експлуатацію не введений.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18.09.1991 "Про інвестиційну діяльність"
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки .
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
Статтею ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов'язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Судом встановлено, що позивачі в повному обсязі проінвестували будівництво зазначеного вище об'єкта нерухомості, у зв'язку з чим відповідно до ст.7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", мають право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, оскільки об'єкт та результати інвестицій є власністю інвестора.
Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу майнових прав № 1185/3/ЕМ від 10.03.2016, сплатили внески у визначеній у договорі сумі, у зв'язку із чим за умовами договору набули майнові права щодо об'єкта нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірну квартиру.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 2.7 Договору плановий термін прийняття будинку в експлуатацію - 4 квартал 2016 року.
Судом встановлено, що будівництво об'єкту не завершене, будинок не введений в експлуатацію.
Відтак, до завершення будівництва об'єкта нерухомості, а саме квартира: АДРЕСА_6 , (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7) в Дніпровському районі м. Києва, та введення будинку в експлуатацію позивачам як інвесторам належать майнові права на цей об'єкт.
Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.10.2019, справа №761/28769/13-ц.
Враховуючи те, що відповідач не виконує належним чином узятих на себе зобов'язань, а також, враховуючи, що будинок по АДРЕСА_2 не введено в експлуатацію, з урахуванням повної сплати пайових внесків, суд прийшов до висновку, що права позивачів порушені, оскільки відповідач свої зобов'язання щодо передачі об'єкту інвестування в експлуатацію для здійснення реєстрації прав власності за позивачами на об'єкт інвестування не виконує.
Тобто, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зазначених зобов'язань, що свідчить про порушення майнових прав позивачів на вищевказаний об'єкт, який вони очікували отримати до 4 кварталу 2016 року.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що права позивачів підлягають захисту шляхом визнання майнових прав за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: на квартиру АДРЕСА_6 , (рекомендована адреса: АДРЕСА_5 ).
Виходячи з викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вказаній частині.
Щодо вимоги позивачів про не включення до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: на квартиру АДРЕСА_6 , (рекомендована адреса: АДРЕСА_5 ), суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Частиною 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення у тому числі формує ліквідаційну масу.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Так, станом на 24.04.2024 справа № 910/18449/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» перебуває на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024.
Крім того, у даному судовому засіданні судом визнано майнові права за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: на квартиру АДРЕСА_6 , (рекомендована адреса: АДРЕСА_5 ), у зв'язку з чим такі майнові права не можуть бути включені до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», оскільки не належать боржнику ані на праві власності, ані на праві господарського відання.
З огляду на викладене, зазначена позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) майнове (речове) право на об'єкт інвестування, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_7 , яка буде визначена згідно з вимірами суб'єктів господарювання, що здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, перед прийняттям в експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:66:248:0025.
3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) майнове (речове) право на об'єкт інвестування, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_7 , яка буде визначена згідно з вимірами суб'єктів господарювання, що здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, перед прийняттям в експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:66:248:0025.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472) у дохід Державного бюджету України 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 15 коп. судового збору.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.05.2024
Суддя Д.В. Мандичев