27 листопада 2007 р.
№ 05/2867
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- не з'явився,
відповідача
третьої особи
прокуратури
- Кива О.М.,
- Первак О.М.,
- Баклан Н.Ю.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
ВАТ "ПМК-216"
на постанову
від 04.08.2007 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі
№05/2867
за позовом
першого заступника прокурора Черкаської області
в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради
до
(третя особа
РВ ФДМ України по Черкаській області
- ВАТ "ПМК-216")
про
визнання недійсними актів відповідача
та спонукання до вчинення певних дій
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.06.2007 (суддя Швидкий В.А.), винесеною на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі припинено з посиланням на непідвідомчість господарським судам України даного спору, який стосується приватизації державного житлового фонду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2007 (судді: Рудченко С.Г., Жук Г.А., Мазур Л.М.) ухвалу скасовано з передачею справи до господарського суду Черкаської області для розгляду позовної заяви по суті. Постанова мотивована тим, що згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України та ст.30 Закону України "Про приватизацію державного майна" господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають з публічно-правових відносин.
ВАТ "ПМК-216" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, ухвалу залишити без змін, посилаючись на правомірне застосування судом першої інстанції ст.80 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що, враховуючи положення пюпю1,8,9 ст.3 та п.3 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою адміністративної юрисдикції, на яку поширюється компетенція адміністративних судів, оскільки сторонами у ній є державний орган - РВ ФДМ України по Черкаській області, яке в цьому випадку здійснювало владні управлінські функції на підставі ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна", Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92 №2558-ХІІ, та орган місцевого самоврядування. Враховуючи зміст апеляційного подання прокурора це спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, прокуратури та третьої особи дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга -відхиленню з наступних підстав.
Скасовуючи ухвалу про припинення провадження у справі апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Даний спір пов'язаний з визнанням незаконними акту та наказів щодо приватизації державного майна, а саме державного підприємства -пересувної механізованої колони №216 Держводгоспу України, якими, на думку позивача, порушено законодавство про приватизацію державного майна, а саме цілісного майнового комплексу державного підприємства - пересувної механізованої колони №216.
Згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України та ст.30 Закону України "Про приватизацію державного майна" господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та відхиляє доводи скаржника щодо наявності у даної справа ознак справи адміністративної юрисдикції з огляду на таке.
Згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Відповідно до ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна" дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Згідно з п.11 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, вирішуються судом.
Отже, судом в порядку цивільного судочинства вирішуються спори за участю громадян-мешканців квартир (будинків) державного житлового фонду, але не спори щодо приватизації об'єктів державного житлового фонду в цілому, в тому числі і гуртожитків.
Відповідно до ч.2 п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції від 22.02.94р., чинній на момент прийняття оспорюваних актів), в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
На виконання п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" постановою КМ України було затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у відповідності з п.п.2,3 якого передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду (крім гуртожитків). Відомчий житловий фонд передається у власність відповідних міст, селищ і сіл безплатно.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б)наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
З огляду на викладене, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Зміст позовної заяви та апеляційного подання першого заступника прокурора Черкаської області, поданих в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради -позивача у справі переконливо свідчить про те, що між Золотоніською міської ради та державним органом приватизації виник спір про право власності на гуртожиток по вул.Баха,67 в м.Золотоноша, який, на думку прокуратури, є комунальною власністю територіальної громади м.Золотоноша. Іншим учасником спірних приватизаційних правовідносин є суб'єкт господарювання (ВАТ "ПМК-216"), який набув право власності на вказаний гуртожиток внаслідок його приватизації на підставі оспорюваних актів (наказів РВ ФДМ України по Черкаській області від 28.06.1996р. №635-П та від 05.12.1996р. №635-П), за якими цей об'єкт відомчого житлового фонду було включено до статутного фонду ВАТ "ПМК-216", як суб'єкта права колективної власності (ст.20 Закону України "Про власність"). Таким чином, пред'являючи позов у даній справі, Золотоніська міська рада по суту оспорює право власності ВАТ "ПМК-216" на гуртожиток по вул.Баха,67 в м.Золотоноша.
Вищенаведеним повністю спростовується посилання скаржника на те, що даний адміністративний спір виник між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі грунтувався на помилковому тлумаченні норм п.1 ч.1 ст.12 та п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, а тому апеляційний суд правомірно скасував ухвалу від 25.06.2007 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла висновку про відсутність у суду першої інстанції законних підстав для застосування п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та обумовлену цим наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали і подальшого розгляду позовної заяви по суті пред'явлених вимог (ч.4 ст.106 цього Кодексу).
За таких обставин касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2007 у справі №05/2867 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "ПМК 216" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун